Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Наші оригінальні літописи були добре відомі В Європі. Зокрема. Деякі з них увійшли до польських хронік. А деякі дісталися аж до англії, де були використані В хроніці матвія паризького.
Содержание книги
- Ще один претендент – поляки (за працею нормана дейвіса «боже ігрище: історія польщі»).
- На цьому перший том праці нормана дейвіса, В якій і днем з ліхтарем неможливо знайти української історії, закінчується.
- Державно-політичний устрій Київської Руси.
- Християнство і Київська Русь
- Правда, світ, як завжди В історії, виявить відносно Руси свою абсолютну невдячність. І марно йому дорікати за це. Світ є таким, яким він Є.
- Царська корона ярославу (В якості доказу висувається графітичний напис на стіні св. Софії, що Ярослав Мудрий є цар;
- Не признав літургії слов’яно-руського обряду, бо В ній згадувався папа, викреслений з грецьких богослужб ще В 1054 році.
- Зовнішня політика Київської Руси
- До часу правління аскольда джерела відносять і перше хрещення Руси. Але те «аскольдове хрещення», як відомо, значного сліду В історії Руси не залишило.
- Греки зобов’язалися заплатити по 12 гривен срібла на кожного воїна й надати дарунки для «великих князів», що володіли києвом, переяславом, любечем й деякими іншими містами.
- Князь Ігор Рюрикович (912 – 945 рр.).
- Переговори після акту церемоніалу Ольга проводила сама з імператором. Докладний зміст переговорів невідомий. Припускається, що йшлося про військову допомогу русів грекам та торгівлю.
- Великий князь святослав завойовник (964 – 972 рр. ).
- Другий похід на Болгарію (969 р.).
- Великий воїн, лицар без страху й закиду, вірний товариш вояків – таким був святослав. «поляжемо, а не осоромимо землі руської» – таке гасло залишив цей Великий князь нащадкам.
- Прийняття християнства як велика зовнішньополітична акція князя Володимира Святославовича.
- Однак не слід забувати про існування слов’янського варіанту християнства – того третього, «внутрішнього» шляху його постання, який мав вираз у слов’янській кирило-мефодіївській традиції.
- Після смерті Великого князя володимира після деякого часу боротьби між претендентами на великокняжий престол великим князем київським став старший син володимира Ярослав.
- Ярослав одружив з різними європейськими династіями всю свою рідню, за що історики прозвали його «тестем Європи».
- Входження Київської Руси в християнський світ.
- Перший чинник культурного впливу.
- Втім, незважаючи на те, що скандинавські впливи В Руси були менш помітними, ніж впливи християнського сходу, цей культурний чинник органічно вписував руську культуру В контекст культури європейської.
- Отже, поглиблення розколу між православ’ям і католицизмом перетворювало візантинізм у гальмо розвитку культури на всьому просторі Т. Зв. «візантійської співдружності націй».
- Письменство (перекладне й вітчизняне).
- Вважається, що ці книги не мають відношення до науки, як також і відкидають суто християнські уявлення про світ і людей. Але з такими висновками треба бути дуже обережними.
- Наші оригінальні літописи були добре відомі В Європі. Зокрема. Деякі з них увійшли до польських хронік. А деякі дісталися аж до англії, де були використані В хроніці матвія паризького.
- Архітектура і образотворче мистецтво, музика.
- Але існували також ще волинська й галицька архітектурні школи.
- З музичних інструментів княжої доби можна назвати такі: сурми. Роги, сопілки, дуди, гуслі, гудки, бубни, замарни (цимбали).
- З теми «визволення українських земель з-під влади золотої орди й боротьба за створення незалежної української держави (хі V – перша третина Х V і ст. )» читаються лекції:
- Західний напрям геополітики.
- Болеслав Тройденович (король Юрій ІІ).
- Боротьба української політичної еліти за створення
- У 1340 році угорсько-польські Війська вдерлися В галичину. Ця війна за край точилася до 1349 року.
- Литовці приймають католицизм, віддають казну Польщі, виплачують 200 тис. Флоринів вільгельму австрійському за відмову від ядвиги, приєднують до Польщі ще й українські землі.
- Поразка україно-литовських військ на р. Ворсклі (1399 р.) і успіхи та невдачі визвольного руху першої третини ХV ст. «Битва народів» (Грюнвальд, 1410 р.).
- Городельська унія значно зміцнила позиції Литви, яка поступово почала витісняти татар з території України. Литва виросла в грізного суперника Московського князівства.
- Але Україні доля наказувала ще поборотися, і у неї в цій боротьбі будуть ще шанси.
- Глинський виїхав до москви, де брав активну участь у політичному житті, двічі був ув’ язнений і В 1534 році помер у тюрмі.
- Основні поняття: факторія, генуезці, феодорити, кадилик, орда, бейлік, хан, бей, мурза, тамга
- У 1299 році херсонес був розгромлений ордами татарського хана ногая. Арабські письменники того часу називали його по-татарськи сари-кермен (жовта фортеця).
- Геополітика Запорозької Січі
- Козаки й антитурецький союз.
- Для Сагайдачного Хотин став останньою з перемог. У бою гетьман був поранений і так і не одужав після цього. 10 квітня 1622 року славний козацький вождь Петро Конашевич Сагайдачний помер.
- Початок культурно-цивілізаційного розламу України
- Дії ієремії В Україні тоді постають як такі, що були спрямовані тільки на користь москви – для усунення шляхом приведення до розколу єдиного можливого В проблемі патріархату її конкурента.
- Могилянська доба в історії українського релігійно-культурного життя.
- Саме за часів петра могили – видатного богослова та просвітителя, енергійного реформатора – Київська митрополія була найбільш самостійною та авторитетною В світі за всю історію свого існування.
- Піднесення авторитету Київської митрополії, зміцнення її самостійної юрисдикції, що дало б можливість у майбутньому набути статусу Київської патріархії
- Патріархат при опорі на військову силу козацтва мав би В умовах Польської конфедерації сприяти відбудові української держави.
Оригінальною й цікавою була публіцистика, яка містила багато критичних творів про несправедливих князів та суддів: «Слово про суддів і мстивих володарів, що судять не по правді», «Де бути тивуну і князю на тому світі» та інші.
Тенденція ж до формування світської літератури знайшла свій найбільш послідовний вияв у поетичному шедеврі – лицарській поемі «Слові о полку Ігоревім» (1187 р.). Цей твір стоїть в одному ряду з творами західноєвропейського епосу – «Піснею про Роланда», «Піснею про Нібелунгів», «Беовульфом», поемами про Карла Великого, кельтським епосом.
Характерною особливістю «Слова о полку Ігоревім», як і його європейських аналогів, є широке використання образів народної поезії. Впадає в око його могутня язичницька стихія, поетичні згадки старих богів, що свідчить про існування сталої поетичної традиції. Це був прекрасний акорд могутнього культурного підйому Руської землі, трагедія якої почалася над Каялою, а закінчилася над Калкою.
Мається багато перекладів «Слова» українського мовою авторства Шашкевича, Вагилевича, Тараса Шевченка, Максимовича, Федьковича, Панаса Мирного, Щурата, Лепкого та ін.
Високохудожнє «Слово о полку Ігоревім» залишається єдиним відомим нам твором києво-руської літератури, велика частина якого втрачена (як втрачений і його оригінал). Так же втрачено й князівсько-дружинний епос, або «старини» – це народна назва пісень про богатирів, Київ та князя «Володимира Красне Сонечко». Вони дійшли до нас тільки у вигляді російських так зв. «билин» (штучна назва, вигадана у ХІХ ст.), а також фрагментів літописів, де є чимало переказів, пов’язаних зі старим епосом. В Україні «старини» не збереглися, бо в ХVІ –ХVІІ ст. вони були витіснені новим епосом – «думами».
Український епос, як і західноєвропейський, виник як поезія аристократичних верств і лише з часом розповсюдився в народі. Цікаво, що Іллю – чи не найпопулярнішого в українських землях героя – згадує західноєвропейський епос: німецька поема «Ортнід» і норвезька сага про Тідрека. Знає Володимирову Русь і «Пісня про Роланда».
У будь-якому разі навіть одне «Слово о полку Ігоревім» свідчить про те, що в Руси існувала ціла літературна школа, інакше б така перлина просто не змогла б виникнути – її техніка й стиль є дуже досконалими.
Розвиток літературної творчості в Київській Руси виявляє важливі риси її інтеграції в європейський культурний простір. За тематикою, жанровими та стильовими особливостями література княжої доби відповідала літературі середньовічного Заходу, хоча масштаби світської творчості, любовної лірики були багато скромнішими. Такі твори отримали більш сильний імпульс саме на Заході завдяки ширшому доступу до античної культури за допомогою латинської мови. В Україні таку ж роль могла відіграти грецька мова (саме вона була мовою вищої освіти в Руси), але, на жаль, і це було чинником негативним, її знало обмежене коло фахівців. А їхня кількість ще й постійно зменшувалася по мірі занепаду старих політичних і культурних центрів Київської Руси та втрати ними зв’язків з Візантією. До цього додалося й те, що Орда зруйнує руські міста, а саме вони й були вогнищами руської культури. Через це тенденції світської культури, яка була переважно міською, народжені в княжу добу, в подальшому не мали продовження.
Тому цілком об’єктивним стало те, що єдиним духовно-соціальним чинником, який міг підтримувати літературу, залишилася церква – інститут дуже специфічний і вельми авторитарний. Це призвело до того, що культурний процес в Україні цілком підпав під контроль духовенства. (Це було і в інших частинах колишньої Київської Руси, але ми зараз розглядаємо Україну). Візантія ж через свої впливи на церкву тільки сприяла клерікалізації всіх аспектів державного і суспільного життя східноєвропейських народів. Багато літературно-мистецьких процесів були надовго загальмовані. У результаті середньовічний рівень розвитку культури в Україні зберігався багато довше, ніж у країнах Західної Європи, хоча там тиски з боку Католицької церкви теж були значними.
|
