Фізико-хімічні показники якості меду

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 42Следующая ⇒

4.2 Фізико-хімічні показники якості меду

Із фізико-хімічних показників у меді визначають масову частку вологи,  редукуючих цукрів, діастазне число. Результати досліджень заносять у табл. 3.2.

Визначення масової частки вологи

Масову частку вологивизначають рефрактометричним методом. Досліджують рідкий мед. Закристалізований мед (1 см³) поміщають у пробірку, яку щільно закупорюють гумовою пробкою і нагрівають на водяній бані при  60 ⁰С до повного розчинення кристалів, охолоджують до кімнатної температури. За рефрактометром визначають показник заломлення меду. Одержаний показник заломлення меду перераховують на його значення при температурі 20°С (П²⁰_д) за формулою

П²⁰_д = П ^t _Д+ 0,00023 (t - 20°С),

де П ^t _д - значення показника заломлення меду, одержаного за рефрактометром;

0,00023 - температурний коефіцієнт показника заломлення, од./град;

t - температура, при якій проведено дослідження, °С.

Масову частку вологи (W) у меді визначають за формулою, %:

W = 400 (1,538 -П²⁰д),

де П²⁰д- значення заломлення меду при 20 ⁰С;

400 та 1,538 - постійні коефіцієнти.

Якщо мед під час дослідження має температуру 20°С, то масову частку вологи у медові можна визначити за табл.3.1. При збільшенні масової частки вологи значно погіршується якість і смак меду, на поверхні утворюється піна, відбувається бродіння.

Визначення редукуючих цукрів

Редукуючі цукри визначають йодометричним методом. Для дослідження беруть наважку меду масою 10 г з точністю 0,01 г, розчиняють у мірній колбі місткістю 200 см³. Доводять дистильованою водою до мітки, перемішують 10-12 разів способом перевертання колби. З одержаного розчину відбирають піпеткою 50 см ³ у мірну колбу місткістю 250 см³ і доводять дистильованою водою до мітки, ретельно перемішують.

У конічну колбу з притертою пробкою вносять піпеткою 20 см³ розчину меду, а в іншу конічну колбу - таку ж кількість дистильованої води (контрольна проба). Потім у кожну колбу із бюреток послідовно доливають 25 см³ розчину йоду концентрації 0,1 моль/дм³ і 37,5 см³ розчину гідрооксиду натрію або калію концентрації 0,1 моль/дм³, колби затикають пробками і ставлять у темне місце на 20 хв. Потім вміст колби підкислюють, для чого додають 8 см³ розчину сірчаної кислоти концентрації 0,5 моль/дм³ і відтитровують надлишок води розчином гіпосульфіту концентрації 0,1 моль/дм³ у присутності 1 см³     1-процентного розчину крохмалю до знебарвлення.

Таблиця 3.1 – Визначення масової частки вологи за коефіцієнтом заломлення

Коефіцієнт

заломлення

Масова частка вологи, %

Коефіцієнт

заломлення

Масова частка вологи, %

Коефіцієнт

 заломлення

Масова частка вологи, %

Коефіцієнт заломлення

Масова частка вологи, %

1,5080

12,0

1,4955

17,0

1,4830

22,0

1,4705

27,0

1,5075

12,2

1,4950

17,2

1,4825

22,2

1,4700

27,2

1,5070

12,4

1,4945

17,4

1,4820

22,4

1,4695

27,4

1,5065

12,6

1,4940

17,6

1,4815

22,6

1,4690

27,6

1,5060

12,8

1,4935

17,8

1,4810

22,8

1,4685

27,8

1,5055

13,0

1,4930

18,0

1,4805

23,0

1,4680

28,0

1,5050

13,2

1,4925

18,2

1,4800

23,2

1,4675

28,2

1,5045

13,4

1,4920

18,4

1,4795

23,4

1,4670

28,4

1,5040

13,6

1,4915

18,6

1,4790

23,6

1,4665

28,6

1,5035

13,8

1,4910

18,8

1,4785

23,8

1,4660

28,8

1,5030

14,0

1,4905

19,0

1,4780

24,0

1,4655

29,0

1,5025

14,2

1,4900

19,2

1,4775

24,2

1,4650

29,2

1,5020

14,4

1,4895

19,4

1,4770

24,4

1,4645

29,4

1,5015

14,6

1,4890

19,6

1,4765

24,6

1,4640

29,6

1,5010

14,8

1,4885

19,8

1,4760

24,8

1,4635

29,8

1,5005

15,0

1,4880

20,0

1,4755

25,0

1,4630

30,0

1,5000

15,2

1,4875

20,2

1,4750

25,2

1,4625

30,2

1,4995

15,4

1,4870

20,4

1,4745

25,4

1,4620

30,4

1,4990

15,6

1,4865

20,6

1,4740

25,6

1,4615

30,6

1,4985

15,8

1,4860

20,8

1,4735

25,8

1,4610

30,8

1,4980

16,0

1,4855

21,0

1,4730

26,0

1,4605

31,0

1,4975

16,2

1,4850

21,2

1,4725

26,2

1,4600

31,2

1,4970

16,4

1,4845

21,4

1,4720

26,4

1,4595

31,4

1,4965

16,6

1,4840

21,6

1,4715

26,6

1,4590

31,6

1,4960

16,8

1,4835

21,8

1,4710

26,8

1,4585

31,8

Масову частку редукуючих цукрів (Р_с) розраховують за формулою, %:

,               (3.1)

де V_k - об'єм розчину гіпосульфіту, який витрачено на титрування йоду у контрольній пробі, см³;

V_o - об'єм розчину гіпосульфіту, який витрачено на титрування йоду у пробі, см³.

Масову частку редукуючих цукрів на абсолютну суху речовину розраховують множенням масової частки редукуючих цукрів (Р_с) у меді на , де W – масова частка вологи у меді

Таблиця 3.2 – Показники якості меду

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности