Присвійно-відносні –якщо прикметник виражає не належність предмета людині чи тварині, а позначає загальну родову віднесеність, то він належить до розряду присвійно-відносних.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 33 из 34Следующая ⇒

Присвійно-відносні –якщо прикметник виражає не належність предмета людині чи тварині, а позначає загальну родову віднесеність, то він належить до розряду присвійно-відносних.

Присвійні:журавлине крило, вовчий хвіст, орлине пір’я.

Відносні:вовча шуба (з вовчого хутра), журавлиний ключ.

Увага: Від назв людей присвійно-відносні прикметники творяться за допомогою суфікса–ськ (ий):учительська нарада, батьківські збори.

До присвійних прикметників ставимо питання чий? (дівочі вуста), а присвійно-відносні – який? (дівочий танок).

Дієслова від вищого ступеня порівняння прикметників

Українська літературна мова й народне мовлення засвідчують дієслова, утворені від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а іноді й префікса по-: широкий — ширший — ширшати, холодний — холодніший — холоднішати — похолоднішати.

Наведемо приклади: «Тюрма неначе ширшає» (Т. Шевченко); «Просто фізично відчуваю, як я змужнів і навіть порозумнішав» (Ю. Яновський); «Погіршали харчі, похолоднішало в хаті, але Пріська не звертала ні на що уваги…» (Л. Яновська).

Із цього слід зробити висновок, що не обов’язково вживати звороти із дієсловом стати або зробитись і відповідним прислівником (прикметником) у вищому ступені порівняння, на зразок: стало холодніше, він зробився розумнішим, — атам, де тільки можна, треба користуватись формою дієслова, утвореного від вищого ступеня прикметника.

Особливості деяких прикметників у словосполуках

Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — хворий на грип» (з живих уст); «На зріст височенька» (Б. Грінченко).

Прикметник заздрісний стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником дой родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).

Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману