Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Подальші проблеми країни Дорі будуть зв’язані вже з посиленням русів.
Содержание книги
- Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
- Печерні міста та монастирі Криму.
- Курс історії України є фундаментальним університетським курсом.
- У будь-якій країні величезна увага В системі освіти надається вітчизняній історії, адже ця наука формує громадянина своєї держави, патріота, що, безсумнівно, надзвичайно важливо.
- Під джерельною базою розуміється сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання.
- Первісна доба в історії України
- У постгляціальному періоді почалося повільне підвищення температури. Тут нараховується 5 кліматичних періодів: пребореал, бореал, атлантикум, суббореал і субатлантикум.
- У будь-якому разі, як бачимо, гляціалістська теорія, яка довгий час була недоторканною в науці, нині піддається великій критиці, що історикам треба враховувати.
- Україна в пізньопалеолітичну та мезолітичну добу.
- У пізньому палеоліті, як і пізніше В мезоліті населення праукраїни входило В тісно пов’язане етнічне й культурне коло середземноморсько-чорноморських етносів.
- У 1995 році український археолог Ю. О. Шилов підтвердив цю тезу А. Г. Кифішина лінгвістичними, археологічними, етнологічними дослідженнями, і довів версію до рівня наукової гіпотези.
- Україна в бронзовому віці: розселення індоєвропейців, проблема їхнього походження та прабатьківщини («арійська проблема»).
- Таким є мовознавчий пошук арійської прабатьківщини. А що нам каже про це Археологія.
- Степова зона виявилася найбільш придатною для скотарства. Відносна простота й невелика працезатратність при догляді за тваринами сприяли прискореному розвитку степових племен.
- Проблема Півночі у вітчизняній історії, Бьярмія. Критика «північної версії» початків індоєвропейської історії в українській історичній літературі.
- Тут, безумовно, певний прорив може допомогти зробити міфологія. Російський історик микола федорович федоров якось влучно сказав:
- Тип суспільства homo sapiens sapiens встановлювався відразу – це расовий феодалізм. (тож ні про який «первісний комунізм» не може бути й мови).
- Цивілізації раннього залізного віку на теренах України.
- Майже одночасно з кіммерією – у ІХ ст. До Н. Е. Виникає у Криму ще одне державне утворення – таврика. Воно проіснувало багато довше від кіммерії й припинило своє існування у і ст. До Н. Е.
- Грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Боспорське царство, Херсонес.
- Інша держава греків розташовувалася у південно-західній частині Кримського півострова. Центром її було м. Херсонес (Севастополь).
- Херсонес, подібно до Боспору, став частиною Митридатового царства.
- У ііі ст. Н. Е. Особливої могутності досягло плем’я аланів. Їх яскраво описав римський історик іv ст. Амман марцеллін. Зокрема, він сказав про них так:
- Україна в першій половині І тис. н.е.: Готія, Кримська Готія (Країна Дорі, Феодоро, Готські Клімати); Гунська імперія, Антське царство.
- У 395 році римська імперія остаточно розділилася на дві частини: західну Римську імперію (столиця – рим) і Східну Римську імперію (столиця – константинополь). Рим занепав остаточно у V ст.
- Подальші проблеми країни Дорі будуть зв’язані вже з посиленням русів.
- Моє пояснення гунської навали на європу, гадаю, надає тієї логіки цьому явищу, якої сучасним його поясненням якраз і недостає.
- У 602 році антська держава впала під тиском кочових племен аварів. Після цього анти В писемних джерелах уже не згадуються, а В літературі починає вживатися назва «слов’яни».
- Найпоширенішими є дві гіпотези: Середньо-дунайська та Карпато-дніпровська. На їхню користь промовляє найбільша кількість мовознавчих та археологічних фактів і її підтримує найбільша кількість учених.
- Таким чином, повідомлення нестора про переселення слов’ян у подунав’я може відноситися не раніше, ніж до V ст. Н. Е.
- Про ці події у 584 році Іоанн Ефезький писав так:
- Версія Середньо-дунайської прабатьківщини слов’ян розкритикована сучасною українською історіографію. Виклад відповідних критичних положень я зробила вище.
- І все ж таки, неправильно було вважати, що росіяни – це русифіковані угро-фіни. Значний внесок в їхню етногенезу зробили татари.
- Як бачимо, він, як археолог, бачив усі сучасні європейські етноси вже В 5 тис. До Н. Е.
- Каталізатором етногенетичних процесів у vііі – ІХ ст. Виступили два чинники:
- І все ж таки на кінець хіх ст. Перевага виявилася на боці антинорманістів, хоча залишалися не проробленими великі лакуни як методологічного й загальноісторичного, так і джерелознавчого характеру.
- По темі « ґенеза слов’яно-руської державності. Виникнення Київської Руси» читається проблемна лекція:
- Подібне значення це має й нині.
- Подивимося, чи маються В історичних джерелах свідчення про те, що українці й росіяни (русскіє) – не одне й те Ж.
- Щодо історичних уявлень росіян – автор теж точний: до Київської Руси росіяни дійсно привласнювали собі й візантію, і рим, об’явивши свою державу ще В хvі столітті «третім римом».
- Ще один претендент – поляки (за працею нормана дейвіса «боже ігрище: історія польщі»).
- На цьому перший том праці нормана дейвіса, В якій і днем з ліхтарем неможливо знайти української історії, закінчується.
- Державно-політичний устрій Київської Руси.
- Християнство і Київська Русь
- Правда, світ, як завжди В історії, виявить відносно Руси свою абсолютну невдячність. І марно йому дорікати за це. Світ є таким, яким він Є.
- Царська корона ярославу (В якості доказу висувається графітичний напис на стіні св. Софії, що Ярослав Мудрий є цар;
- Не признав літургії слов’яно-руського обряду, бо В ній згадувався папа, викреслений з грецьких богослужб ще В 1054 році.
- Зовнішня політика Київської Руси
- До часу правління аскольда джерела відносять і перше хрещення Руси. Але те «аскольдове хрещення», як відомо, значного сліду В історії Руси не залишило.
- Греки зобов’язалися заплатити по 12 гривен срібла на кожного воїна й надати дарунки для «великих князів», що володіли києвом, переяславом, любечем й деякими іншими містами.
Гунська імперія.
Цікаво, що саме у ІІ ст. (нагадуємо, що готи – потомки кіммерійців – вирушили на пошуки «Великої Свитьод» у 155 році) зриваються з місця й започатковують всесвітньовідомий феномен Великого переселення народів степовики-тюрки з Алтаю. Разом з ними звідти вийшла й їхня культура, що підтверджується археологічно (отже, переселялися практично всі). І все це, включаючи й письмена з Алтаю, з’явиться в Європі в ІV ст. Відомо, що в 372 році гунський хан Баламар перейшов Дон і ввійшов у степи Європи. Споруди в тій «глибинній Азії» викладені з таких же цеглин, як і городища на Нижньому Дону; в Аксаї, зокрема, – ціле підземне місто V – VІ ст. З цеглин з такими ж «фірмовими» знаками, що й тут, зложена давньоболгарська столиця Преслава. В Болгарії виявлені наскальні малюнки, що немов би просто скопійовані з відомих алтайських. І то були далеко не випадкові збіги. Та й які тут можуть бути «випадковості», якщо, за нашою трактовкою, проти нащадків кіммерійців готів за право володіння тереном Прабатьківщини виступили одні з нащадків кайсаків (саків), тобто «царських скіфів» – гуни?
Поява в українських степах гунів, яких сучасники називали «Грозою трьох імперій», відкрило нову епоху в історії Європи, яку вчені називають «Великим переселенням народів». Так вони нарекли величезний міграційний рух германських, іранських, тюркських, а згодом і слов’янських народів, який з кінця ІV по VІІ ст. н.е. буде трясти всю Європу. Ключову роль у цих міграціях відіграли гуни, які збудили різномовне населення величезних просторів Євразії і спрямували його міграцію на захід – до кордонів Римської імперії.
Рим, колись наймогутніша держава Середземномор’я, а на той час – розтята у 395 році на дві частини й роздерта внутрішніми протиріччями, не в змозі був протистояти такому шаленому тиску зі Сходу. У кінцевому випадку цей тиск призвів до падіння в 476 році Риму й краху античної системи рабовласництва, на зміну якій прийшли феодальні відносини епохи Середньовіччя. Втім, це був кінець і всієї Античної цивілізації.
Походження гунів і досі достеменно вченими не встановлене. Представлена в навчальній літературі (бо треба ж хоч щось представляти, так же?) версія про те, що вони походять від якогось «народу хунну», який постійно воював з Китаєм, а потім (чомусь, абсолютно незрозуміло, чому) кинув цю справу й понісся на захід рвати Римську імперію, яка йому нічого поганого не зробила, не витримує жодної критики. Степовики таких речей просто так не роблять, їх для цього треба просто унікально дошкульно роздратувати. Чим же міг так «дістати» степовиків Рим, щоб вони з такою шаленою жорстокістю накинулися на нього й знищили? Ніхто цього пояснити не може.
А ми можемо – це були готи з їхнім пошуком Прабатьківщини «Великої Свитьод» у Доно-Донецькому регіоні. Нащадки скіфів у Степу вже на цей час могли стати тюркомовними – синтезу степових культур не можна скидати з уваги, крім того, іранці стали зороастрійцями, а предки гунів трималися стародавньої релігії тенгріанства, яка й отримала велике розповсюдження серед степовиків. Саме тенгріанство, про яке на сьогодні вчені майже нічого не можуть виявити точно, й могло зберігати Ідею і Велику Мрію володіння Прабатьківщиною. А на володіння нею, як виявилося, висунули претензію нащадки давніх суперників і ворогів предків гунів – скіфів – готи з їх язичництвом, у якому звичайну людину, нехай і міфологічного прабатька Одіна було об’явлено Богом… Бог Небо, Бог Всевишній Тенгрі – Дух, а ніяка не людина, нехай і дуже шанована! Та порвати тих готів – нащадків уже одного разу переможених кіммерійців, ущент! Логіка простежується? Ще й яка. Релігійну війну давнини тут треба бачити перш за все.
Це вже потім, розгромивши готів на теренах України, спустошливим рейдом гуни пройшовши Північне Причорномор’я й опинившись на Балканах та в Галії, гуни виявили, що далі на захід простягає свої межі велика держава – Римська імперія, якій, між іншим, готи, що залишилися в Криму, почали служити (що тут же могло викликати ідею помсти). Цю державу не тільки виникло бажання пограбувати (бо потрібне було забезпечення своїх військ), у ній гуни виявили християнство як державну релігію. Що? Хтось об’явив Богом людину, нехай і дуже незвичайну? Бог Небо, Бог Всевишній Тенгрі – Дух, а ніяка не людина, якою б вона не була! Зруйнувати дощенту оплот такої цинічної наруги над Богом!
Ідучи в бій, тюрки кричали: «Елой!», прикликаючи Тенгрі (Елой – одне з імен Тенгрі, або Донара, або, правильніше Дон-Ора. А ось і Дон, до речі…). Ніхто з них Біблії, природно, не знав, тому нікому було звернути увагу на те, що Ісус Христос, будучи на Хресті, уже перед самою смертю, прикликаючи Бога-Отця, теж крикнув: «Елой! Для чого Ти мене покинув?». (Між іншим, саме тому мусульмани шанують Христа як одного з найвидатніших пророків, що Елой – це Аллах). Нічого цього гуни не знали та й навряд чи стали б розбиратися, тому й накинулися на Рим. А їхній найвидатніший полководець Аттіла (V ст.) після Каталаунської битви, яка ввійшла в історію під назвою «битва народів» (21 червня 451 р.), і в якій римляни ніякої перемоги (як дехто стверджує) не досягли, змусить папу Лева І вклонитися йому, піднявши над собою рівнобічний хрест. То був Хрест Тенгрі. Аттіла після цього відступив від Риму, а в скорому часі помер (і тут слід греків, дуже спритних в отрутах, є вельми виразним), тож Рим залишився незруйнованим.
Але те підняття папою над собою рівнобічного Хреста Тенгрі було найголовнішим в історії приниженням Риму. Що треба було зробити, щоб про це ніхто ніколи не дізнався? Зробити Аттілу найстрашнішим в історії «варваром і розбійником». І зробили (див. усі римські джерела на цю тему). Аттіла ж був чи не найпершим відомим в історії воїном Віри. Тільки він відстоював інтереси, за християнським розумінням, Бога-Отця, а римляни – Бога-Сина. І якщо Риму й слід когось винуватити у своїй погибелі, то тільки імператора Константина Великого – це він у 20-х рр. ІV ст. прирівняв Христа до Бога. Тож, напевне, не випадково, у 434 році Аттіла стояв перед стінами Константинополя, осадивши його. І пішов звідти тільки через воєнну необхідність та 1800 кг золота, які грекам довелося йому заплатити.
|
