Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Содержание книги
- Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
- Печерні міста та монастирі Криму.
- Курс історії України є фундаментальним університетським курсом.
- У будь-якій країні величезна увага В системі освіти надається вітчизняній історії, адже ця наука формує громадянина своєї держави, патріота, що, безсумнівно, надзвичайно важливо.
- Під джерельною базою розуміється сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання.
- Первісна доба в історії України
- У постгляціальному періоді почалося повільне підвищення температури. Тут нараховується 5 кліматичних періодів: пребореал, бореал, атлантикум, суббореал і субатлантикум.
- У будь-якому разі, як бачимо, гляціалістська теорія, яка довгий час була недоторканною в науці, нині піддається великій критиці, що історикам треба враховувати.
- Україна в пізньопалеолітичну та мезолітичну добу.
- У пізньому палеоліті, як і пізніше В мезоліті населення праукраїни входило В тісно пов’язане етнічне й культурне коло середземноморсько-чорноморських етносів.
- У 1995 році український археолог Ю. О. Шилов підтвердив цю тезу А. Г. Кифішина лінгвістичними, археологічними, етнологічними дослідженнями, і довів версію до рівня наукової гіпотези.
- Україна в бронзовому віці: розселення індоєвропейців, проблема їхнього походження та прабатьківщини («арійська проблема»).
- Таким є мовознавчий пошук арійської прабатьківщини. А що нам каже про це Археологія.
- Степова зона виявилася найбільш придатною для скотарства. Відносна простота й невелика працезатратність при догляді за тваринами сприяли прискореному розвитку степових племен.
- Проблема Півночі у вітчизняній історії, Бьярмія. Критика «північної версії» початків індоєвропейської історії в українській історичній літературі.
- Тут, безумовно, певний прорив може допомогти зробити міфологія. Російський історик микола федорович федоров якось влучно сказав:
- Тип суспільства homo sapiens sapiens встановлювався відразу – це расовий феодалізм. (тож ні про який «первісний комунізм» не може бути й мови).
- Цивілізації раннього залізного віку на теренах України.
- Майже одночасно з кіммерією – у ІХ ст. До Н. Е. Виникає у Криму ще одне державне утворення – таврика. Воно проіснувало багато довше від кіммерії й припинило своє існування у і ст. До Н. Е.
- Грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Боспорське царство, Херсонес.
- Інша держава греків розташовувалася у південно-західній частині Кримського півострова. Центром її було м. Херсонес (Севастополь).
- Херсонес, подібно до Боспору, став частиною Митридатового царства.
- У ііі ст. Н. Е. Особливої могутності досягло плем’я аланів. Їх яскраво описав римський історик іv ст. Амман марцеллін. Зокрема, він сказав про них так:
- Україна в першій половині І тис. н.е.: Готія, Кримська Готія (Країна Дорі, Феодоро, Готські Клімати); Гунська імперія, Антське царство.
- У 395 році римська імперія остаточно розділилася на дві частини: західну Римську імперію (столиця – рим) і Східну Римську імперію (столиця – константинополь). Рим занепав остаточно у V ст.
- Подальші проблеми країни Дорі будуть зв’язані вже з посиленням русів.
- Моє пояснення гунської навали на європу, гадаю, надає тієї логіки цьому явищу, якої сучасним його поясненням якраз і недостає.
- У 602 році антська держава впала під тиском кочових племен аварів. Після цього анти В писемних джерелах уже не згадуються, а В літературі починає вживатися назва «слов’яни».
- Найпоширенішими є дві гіпотези: Середньо-дунайська та Карпато-дніпровська. На їхню користь промовляє найбільша кількість мовознавчих та археологічних фактів і її підтримує найбільша кількість учених.
- Таким чином, повідомлення нестора про переселення слов’ян у подунав’я може відноситися не раніше, ніж до V ст. Н. Е.
- Про ці події у 584 році Іоанн Ефезький писав так:
- Версія Середньо-дунайської прабатьківщини слов’ян розкритикована сучасною українською історіографію. Виклад відповідних критичних положень я зробила вище.
- І все ж таки, неправильно було вважати, що росіяни – це русифіковані угро-фіни. Значний внесок в їхню етногенезу зробили татари.
- Як бачимо, він, як археолог, бачив усі сучасні європейські етноси вже В 5 тис. До Н. Е.
- Каталізатором етногенетичних процесів у vііі – ІХ ст. Виступили два чинники:
- І все ж таки на кінець хіх ст. Перевага виявилася на боці антинорманістів, хоча залишалися не проробленими великі лакуни як методологічного й загальноісторичного, так і джерелознавчого характеру.
- По темі « ґенеза слов’яно-руської державності. Виникнення Київської Руси» читається проблемна лекція:
- Подібне значення це має й нині.
- Подивимося, чи маються В історичних джерелах свідчення про те, що українці й росіяни (русскіє) – не одне й те Ж.
- Щодо історичних уявлень росіян – автор теж точний: до Київської Руси росіяни дійсно привласнювали собі й візантію, і рим, об’явивши свою державу ще В хvі столітті «третім римом».
- Ще один претендент – поляки (за працею нормана дейвіса «боже ігрище: історія польщі»).
- На цьому перший том праці нормана дейвіса, В якій і днем з ліхтарем неможливо знайти української історії, закінчується.
- Державно-політичний устрій Київської Руси.
- Християнство і Київська Русь
- Правда, світ, як завжди В історії, виявить відносно Руси свою абсолютну невдячність. І марно йому дорікати за це. Світ є таким, яким він Є.
- Царська корона ярославу (В якості доказу висувається графітичний напис на стіні св. Софії, що Ярослав Мудрий є цар;
- Не признав літургії слов’яно-руського обряду, бо В ній згадувався папа, викреслений з грецьких богослужб ще В 1054 році.
- Зовнішня політика Київської Руси
- До часу правління аскольда джерела відносять і перше хрещення Руси. Але те «аскольдове хрещення», як відомо, значного сліду В історії Руси не залишило.
- Греки зобов’язалися заплатити по 12 гривен срібла на кожного воїна й надати дарунки для «великих князів», що володіли києвом, переяславом, любечем й деякими іншими містами.
Історичний факультет
Кафедра історії України
БОРИСОВА ОЛЬГА ВАСИЛІВНА,
Доктор історичних наук, професор
ДАВНЯ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Електронний курс лекцій для студентів 1 курсу
історичного факультету
(спеціальність «Історія та правознавство»)
Луганськ
2009
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Вступ. Предмет, метод та завдання курсу. Проблема періодизації історії України. Загальна характеристика давньої історії України. Проблема визначення хронологічних меж давньої та середньовічної історії України. Теорія та методологія дослідження історії України. Джерела з давньої та середньовічної історії України.
МОДУЛЬ 1
Праісторія та давня історія України.
Первісна доба в історії України. Археологічна та історична періодизації історії первісного суспільства. Дарвінізм та його критика. Первісна доба з точки зору гляціалістської теорії та критика цієї теорії. Україна в палеолітичну та мезолітичну добу. Україна в неоліті. Цивілізації: Аратта і Аріана. Аратта і Шумер. Циркумпонтійська зона. Україна в бронзовому віці: розселення індоєвропейців; проблема їхнього походження та прабатьківщини («арійська проблема»). Проблема Півночі у вітчизняній історії, Бьярмія. Критика «північної версії» початків індоєвропейської історії в українській історичній літературі
Цивілізації раннього залізного віку на теренах України. Євразійський номадизм як оригінальна цивілізація. Україна в перший період раннього залізного віку: Кіммерія, Таврика. Україна в другий період раннього залізного віку: Велика Скіфія; грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Боспорське царство, Херсонес. Україна в третій період раннього залізного віку: Сарматія. Причорноморська Україна в складі Понтійської держави. Римська окупація Криму. Україна в першій половині І тис. н.е.: Готія, Кримська Готія (Країна Дорі, Феодоро, Готські Клімати); Гунська імперія, Антське царство.
МОДУЛЬ 2
Східні слов'яни та Київська Русь. Русь і Великий Степ.
Східні слов’яни: проблема походження, прабатьківщини та початків державності. Проблема етноґенези та прабатьківщини слов’янства. Перші історичні відомості про слов’ян. Географія східних слов’ян. Матеріальна культура східного слов’янства, суспільні відносини. Дискусія щодо концепції походження українського народу. Проблема нетотожності русів і слов’ян. Державницькі об’єднання східних слов’ян у VІІІ – ІХ ст.: Куявія, Славія, Артанія.
Ґенеза слов’яно-руської державності. Виникнення Київської Руси. Степові каганати; Руський каганат у VІІІ – ІХ ст. Хазарський каганат; проблема взаємовідносин русів з іудейською Хазарією. Економічне та політичне піднесення Чорноморської Руси та Наддніпрянської Руси. Руси у Західній Європі (Порусія, Борусія). Київська держава часів князя Аскольда. Прихід «варягів з русів» і зміна влади в Києві. Проблема взаємовідносин Києва, Новгорода і Тмутаракані. Норманська та слов’янофільська теорії походження Руси. Проблема термінів «Русь» та «Україна».
Українські землі в період політичної єдності Київської Руси (80-ті роки ІХ ст. – перша третина ХІІ ст.). Становлення Київської держави та її територіальний устрій. Київська, Чернігівська та Переяславська землі. Тмутараканська (Чорноморська або Азовська Русь). Галицьке та Волинське князівства. Організація влади та управління. Державно-політичний устрії Київської Руси. Проблема спадковості влади. Внутрішня політика київських князів у дохристиянський період. Прийняття християнства в якості офіційної релігії князем Володимиром Святославовичем: причини, здійснення, історичне значення (у варіативних трактовках). Розквіт Руси за часів великого князя Ярослава Мудрого. Зовнішня політика Київської Руси.
Соціально-економічний розвиток Київської держави. Загальна характеристика феодальних відносин. Феодальне землеволодіння та рента в Руси. Князівський домен, сеньйорії. Феодальна вотчина. Общинне землеволодіння. «Руська правда» як історичне джерело. Станова структура києворуського суспільства за «Руською правдою». Народні рухи 1068 р. та 1113 р.: причини, характер, наслідки.
Україна в період політичної роздробленості Київської Руси та монголо-татарської навали (друга третина ХІІ – ХІІІ ст.). Причини феодальної роздробленості. Відокремлення земель Київської держави. Змагання українських князівств за політичне лідерство. Боротьба Руси з монголо-татарською навалою, поразка й остаточний крах Київської Руси.
Культура Київської Руси. Освіта і писемність (перекладна та руська). Релігія і церква. Правові відносини та правова культура. Архітектура і мистецтво.
|
