Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Печерні міста та монастирі Криму.
Содержание книги
- Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
- Печерні міста та монастирі Криму.
- Курс історії України є фундаментальним університетським курсом.
- У будь-якій країні величезна увага В системі освіти надається вітчизняній історії, адже ця наука формує громадянина своєї держави, патріота, що, безсумнівно, надзвичайно важливо.
- Під джерельною базою розуміється сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання.
- Первісна доба в історії України
- У постгляціальному періоді почалося повільне підвищення температури. Тут нараховується 5 кліматичних періодів: пребореал, бореал, атлантикум, суббореал і субатлантикум.
- У будь-якому разі, як бачимо, гляціалістська теорія, яка довгий час була недоторканною в науці, нині піддається великій критиці, що історикам треба враховувати.
- Україна в пізньопалеолітичну та мезолітичну добу.
- У пізньому палеоліті, як і пізніше В мезоліті населення праукраїни входило В тісно пов’язане етнічне й культурне коло середземноморсько-чорноморських етносів.
- У 1995 році український археолог Ю. О. Шилов підтвердив цю тезу А. Г. Кифішина лінгвістичними, археологічними, етнологічними дослідженнями, і довів версію до рівня наукової гіпотези.
- Україна в бронзовому віці: розселення індоєвропейців, проблема їхнього походження та прабатьківщини («арійська проблема»).
- Таким є мовознавчий пошук арійської прабатьківщини. А що нам каже про це Археологія.
- Степова зона виявилася найбільш придатною для скотарства. Відносна простота й невелика працезатратність при догляді за тваринами сприяли прискореному розвитку степових племен.
- Проблема Півночі у вітчизняній історії, Бьярмія. Критика «північної версії» початків індоєвропейської історії в українській історичній літературі.
- Тут, безумовно, певний прорив може допомогти зробити міфологія. Російський історик микола федорович федоров якось влучно сказав:
- Тип суспільства homo sapiens sapiens встановлювався відразу – це расовий феодалізм. (тож ні про який «первісний комунізм» не може бути й мови).
- Цивілізації раннього залізного віку на теренах України.
- Майже одночасно з кіммерією – у ІХ ст. До Н. Е. Виникає у Криму ще одне державне утворення – таврика. Воно проіснувало багато довше від кіммерії й припинило своє існування у і ст. До Н. Е.
- Грецькі міста-держави в Північному Причорномор’ї. Боспорське царство, Херсонес.
- Інша держава греків розташовувалася у південно-західній частині Кримського півострова. Центром її було м. Херсонес (Севастополь).
- Херсонес, подібно до Боспору, став частиною Митридатового царства.
- У ііі ст. Н. Е. Особливої могутності досягло плем’я аланів. Їх яскраво описав римський історик іv ст. Амман марцеллін. Зокрема, він сказав про них так:
- Україна в першій половині І тис. н.е.: Готія, Кримська Готія (Країна Дорі, Феодоро, Готські Клімати); Гунська імперія, Антське царство.
- У 395 році римська імперія остаточно розділилася на дві частини: західну Римську імперію (столиця – рим) і Східну Римську імперію (столиця – константинополь). Рим занепав остаточно у V ст.
- Подальші проблеми країни Дорі будуть зв’язані вже з посиленням русів.
- Моє пояснення гунської навали на європу, гадаю, надає тієї логіки цьому явищу, якої сучасним його поясненням якраз і недостає.
- У 602 році антська держава впала під тиском кочових племен аварів. Після цього анти В писемних джерелах уже не згадуються, а В літературі починає вживатися назва «слов’яни».
- Найпоширенішими є дві гіпотези: Середньо-дунайська та Карпато-дніпровська. На їхню користь промовляє найбільша кількість мовознавчих та археологічних фактів і її підтримує найбільша кількість учених.
- Таким чином, повідомлення нестора про переселення слов’ян у подунав’я може відноситися не раніше, ніж до V ст. Н. Е.
- Про ці події у 584 році Іоанн Ефезький писав так:
- Версія Середньо-дунайської прабатьківщини слов’ян розкритикована сучасною українською історіографію. Виклад відповідних критичних положень я зробила вище.
- І все ж таки, неправильно було вважати, що росіяни – це русифіковані угро-фіни. Значний внесок в їхню етногенезу зробили татари.
- Як бачимо, він, як археолог, бачив усі сучасні європейські етноси вже В 5 тис. До Н. Е.
- Каталізатором етногенетичних процесів у vііі – ІХ ст. Виступили два чинники:
- І все ж таки на кінець хіх ст. Перевага виявилася на боці антинорманістів, хоча залишалися не проробленими великі лакуни як методологічного й загальноісторичного, так і джерелознавчого характеру.
- По темі « ґенеза слов’яно-руської державності. Виникнення Київської Руси» читається проблемна лекція:
- Подібне значення це має й нині.
- Подивимося, чи маються В історичних джерелах свідчення про те, що українці й росіяни (русскіє) – не одне й те Ж.
- Щодо історичних уявлень росіян – автор теж точний: до Київської Руси росіяни дійсно привласнювали собі й візантію, і рим, об’явивши свою державу ще В хvі столітті «третім римом».
- Ще один претендент – поляки (за працею нормана дейвіса «боже ігрище: історія польщі»).
- На цьому перший том праці нормана дейвіса, В якій і днем з ліхтарем неможливо знайти української історії, закінчується.
- Державно-політичний устрій Київської Руси.
- Християнство і Київська Русь
- Правда, світ, як завжди В історії, виявить відносно Руси свою абсолютну невдячність. І марно йому дорікати за це. Світ є таким, яким він Є.
- Царська корона ярославу (В якості доказу висувається графітичний напис на стіні св. Софії, що Ярослав Мудрий є цар;
- Не признав літургії слов’яно-руського обряду, бо В ній згадувався папа, викреслений з грецьких богослужб ще В 1054 році.
- Зовнішня політика Київської Руси
- До часу правління аскольда джерела відносять і перше хрещення Руси. Але те «аскольдове хрещення», як відомо, значного сліду В історії Руси не залишило.
- Греки зобов’язалися заплатити по 12 гривен срібла на кожного воїна й надати дарунки для «великих князів», що володіли києвом, переяславом, любечем й деякими іншими містами.
МОДУЛЬ 3
Україна за часів пізнього середньовіччя.
Визволення українських земель з-під влади Золотої Орди й боротьба за створення незалежної Української держави (ХІV – перша третина ХVІ ст.). Галицько-Волинська держава та її внутрішня і зовнішня геополітика. Боротьба Галицько-Волинської держави за визволення українських земель у першій чверті ХІV ст. Поділ українських земель між Литвою й Польщею в 1325 – 1352 рр. Визволення українських земель у 1361 – 1362 рр. і відновлення удільного устрою. Битва на Синіх Водах (1363 р.). Політичний та економічний устрій Великого князівства Литовського, Руського та Жемойтського. Литовські статути. Боротьба української політичної еліти за перетворення удільних князівств у незалежну державу в 70 – 90-х рр. ХІV ст. Поразка україно-литовських військ на р. Ворсклі (1399 р.); успіхи та невдачі визвольного руху першої третини ХV ст. Тенденції до занепаду Великого князівства Литовського. Кревська (1365 р.), Вільненська (1401 р.) і Городельська (1413 р.) унії та їх політико-соціальні наслідки. «Велике князівство Руське» (1430 – 1435 рр.). Реставрація удільного устрою та його остаточна ліквідація (1440 – 1471 рр.). Запровадження воєводського адміністративного устрою. Останні спроби української аристократії здобути незалежну Українську державу.
Крим у ХІV – ХV ст.: італійські торгові факторії у Криму; піднесення держави Феодоро; загибель Візантії як «кінець часів» ХV ст.; послідовники Візантії; падіння Мангупа; фанаріоти, «Третій Рим». Кримське ханство та його геополітика.
Українські землі під владою іноземних держав (70-ті роки ХV – перша половина ХVІІ ст.). Останні спроби української політичної еліти відновити державу. Поширення влади Корони Польської на більшість українських земель. Особливості політичного та суспільного устрою Польщі. Причини польської експансії на українські землі. Люблінська унія 1569 р.: причини і наслідки. Особливості політичного та соціально-економічного становища українських земель у складі Речі Посполитої. «Креси».
Культура України в ХІV – ХV ст. Література. Церковне будівництво. Різьба. Малярство. Мініатюра. Українське мистецтво на польських землях. Станкове малярство.
МОДУЛЬ 4
Козацька Україна.
Україна й Крим. Турецько-татарська експансія на українські землі: причини, хід, наслідки. Відсіч турецько-татарським вторгненням. Соціальні та економічні зміни в українському суспільстві.
Українське козацтво. Запорозька Січ та її геополітика. Козацтво – феномен світової історії. Українське козацтво у схемі історії цивілізацій А.Дж.Тойнбі. Теорії походження козацтва та етимології терміну «козак». Виникнення Запорізької Січі. Дмитро Байда Вишневецький. Січ – «Християнська республіка» (за виразом К.Маркса). Героїчний період в історії українського козацтва (1600 – 1625 рр.). Гетьманування Петра Конашевича Сагайдачного. Боротьба проти татарсько-турецької агресії. Хотинська війна 1621 р. Початок збройної боротьби проти імперської колонізаційної політики Речі Посполитої. Кшиштоф Косинський і Северин Наливайко. Козацько-селянські повстання 20 – 30 рр. ХVІІ ст. Десятиліття т. зв. «золотого спокою» у Речі Посполитій.
Культура України в ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Занепад православного церковного життя в другій половині ХVІ ст. Реформаційний рух. Діяльність церковних братств. Берестейська церковна унія 1595 р. і поділ Української церкви на конфесії. Конфесійна боротьба. Спроба заснування Київського патріархату за часів Митрополита Київського Петра Могили. Могилянська доба в історії української церкви та культури. Освіта в Україні в ХVІ – першій половині ХVІІ ст. Братські школи. Архітектура і образотворче мистецтво.
ВСТУПНА ЛЕКЦІЯ
*Предмет, завдання та метод курсу. *Проблеми періодизації та хронології історії України. Теорія та методологія дослідження історії України. *Джерела з давньої та середньовічної історії України.
Основні поняття: історія, історична наука, періодизація, хронологія, теорія, методологія, давня та середньовічна історія, джерела історичні, джерелознавство, історіографія, допоміжні історичні дисципліни, археологія.
Предмет, завдання та метод курсу. Термін «історія» давньогрецького походження. Він виступає у двох значеннях – як процес, рух у часі, і як пізнання, вивчення цього процесу. Кожна історична наука має свій предмет.
|