Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
Содержание книги
- Суспільний устрій Риму в період республіки: негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущенники, чужинці).
- Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).
- Сенат у Римській державі ( порядок утворення, компетенція та роль у різні періоди розвитку Римської державності).
- Інститут магістратури у Стародавньому Римі: загальна характеристика, види магістратури ( виникнення, основні риси та роль).
- Збройні сили Риму в державно-політичній схемі країни. Реформа збройних сил Гая Марія.
- Суд і процес в республіканському Римі.
- Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- Джерела римського права в період імперії.
- Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- Утворення Французької феодальної держави.
- Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- Реформи кардинала А.Ришельє та Людовіка ХІV у Франції
- Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( XІІІ-XIV cт.)
- Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( XІІІ-XIV cт.).
- Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIIст.)
- Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
- Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
- Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
- Утворення політичних партій консерваторів та лібералів у Англії (XIX cт.), їх суть, програма та оцінка діяльності.
- Посилення влади уряду у XIX ст. У Англії. Роль парламенту, королівської влади. Місцеві органи адміністрації та самоуправління.
- Перший етап революції у Франції (1789-1792рр.). Конституція 1791р. Проголошення республіки.
- Революція 1848 р. у Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848р.
- Третя республіка у Франції (1870-1940рр.). її державний устрій та політичний режим.
Молодший син Генріха II Іоанн Безземельний (1199-1216) успадкував від батька ефективний управлінський апарат. Довільними конфіскаціями земель, арештами і стратами неугодних йому магнатів, постійними порушеннями установлених феодальних порядків король збудив проти себе опозицію баронів. Ще з 1207 р. Іоанн перебував у затяжному конфлікті з папою Інокентієм Ш. У 1212 р. папа видав буллу про позбавлення англійського короля престолу. Побоюючись повстання своїх підданих, Іоанн в 1213 р. капітулював перед папою, визнав себе його васалом і зобов'язався щорічно виплачувати 1000 марок сріблом. Цей ганебний для королівської влади акт ще більше посилив опозицію. Навесні 1215 р. барони за підтримки рицарства та міщан розпочали війну проти короля. Король був змушений підкоритися вимогам повсталих баронів і 15 червня 1215 р. підписав т. зв. Велику хартію вільностей (Magna charta libertatum).
Згідно з цим актом барони обирали з власного середовища комітет з 25 членів, які мали стежити за дотриманням Хартії з боку короля. Підраховано, що з 68 статей Хартії ЗО виражали інтереси баронів, 7 - рицарства та верхівки вільного селянства і лише 3 - міщан. Права залежних вілланів у Хартії взагалі не були застережені. Король зобов'язався дотримуватися свободи церковних виборів. Він поклявся не стягувати з своїх васалів-баронів більших поборів, ніж це було встановлено звичаєм, зобов'язався не збирати інших сум без згоди «загальної ради королівства». До складу цієї ради повинні були входити безпосередні тримачі короля, тобто в основному ті ж барони.
Баронів, на відміну від представників усіх інших станів, могли судити лише люди рівного з ними звання - пери. Король зобов'язувався не арештовувати баронів, не позбавляти їх майна, не проголошувати поза законом без вироку суду перів. Скасовувалося утверджене після реформи Генріха II право втручатися в юрисдикцію сеньйоральних судів.
Набагато менше прав Хартія дала рицарству та верхівці вільного селянства. Баронам і королю заборонялося вимагати з тримачів рицарських феодів більше служб і феодальних платежів, ніж було встановлено законом. Вільним людям було обіцяно захист від свавілля королівських чиновників та від надмірних штрафів.
Міста отримали підтвердження уже існуючих вільностей. Втім, право корони збирати з міст особливо ненависний податок - талью - зберігалося. Було встановлено єдину систему мір і ваг. Дозволявся вільний в'їзд і перебування в Англії іноземних купців, що значно сприяло зовнішній торгівлі.
Для свого часу Хартія мала певне прогресивне значення. Вона обмежувала королівське свавілля не лише щодо баронів, але й стосовно рицарства і міщан - соціальних верств, що виступали в ту епоху носіями прогресивних тенденцій в економічному і політичному розвитку країни. Велика хартія вільностей так ніколи і не була здійснена на практиці у тому вигляді, в якому її замислили автори. Іоанн Безземельний звернувся за підтримкою до папи. Інокентій III негайно піддав Велику хартію анафемі, заборонив королю виконувати її, а баронам - вимагати її виконання. Він відлучив від церкви прелатів і баронів, які чинили опір королю. В країні розпочалася громадянська війна, у розпалі якої Іоанн помер. Барони визнали королем його малолітнього сина Генріха III (1216-1272).
До часу правління Генріха IV (1422-1461) Велика хартія вільностей переглядалася 37 разів. Перша поправка була внесена уже в 1216 р., коли з Хартії вилучили 61-у статтю, яка впроваджувала комітет з 25 баронів для контролю за королем. Між 1327 і 1422 pp. Хартія підтверджувалася королями (в різних редакціях) аж 44 рази.
Даючи оцінку документа 1215 p., слід звернути увагу на дві обставини. По-перше, Хартія побудована на цілком правильній основі -королівська влада не може бути необмеженою, бо це загрожує нормальному функціонуванню держави і суспільства. З іншого боку, якби Хартію було дотримано у незмінній редакції 1215 р. протягом скільки-небудь тривалого історичного періоду, це призвело б до остаточного феодального розпаду англійської держави. На щастя, для Англії та її громадян, подальший розвиток країни проходив не в руслі аристократичної олігархії, і саме ця країна в майбутньому зуміла дати світові перші зразки буржуазної демократії.
|
