Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
Содержание книги
- Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- Джерела римського права в період імперії.
- Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- Утворення Французької феодальної держави.
- Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- Реформи кардинала А.Ришельє та Людовіка ХІV у Франції
- Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( XІІІ-XIV cт.)
- Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( XІІІ-XIV cт.).
- Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIIст.)
- Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
- Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
- Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
- Утворення політичних партій консерваторів та лібералів у Англії (XIX cт.), їх суть, програма та оцінка діяльності.
- Посилення влади уряду у XIX ст. У Англії. Роль парламенту, королівської влади. Місцеві органи адміністрації та самоуправління.
- Перший етап революції у Франції (1789-1792рр.). Конституція 1791р. Проголошення республіки.
- Революція 1848 р. у Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848р.
- Третя республіка у Франції (1870-1940рр.). її державний устрій та політичний режим.
- Новий курс” президента Ф. Д. Рузвельта у США: соціальна і політична сфера. Закон вагнера 1935р.
- Посилення влади президента США в роки та після другої світової війни.
- Основні політичні партії у Великобританії на сучасному етапі.
- Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
- Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури.
- Відновлення незалежності Польської державності у 1918-1919 рр. Конституція 1921р.
Після смерті Анни на престол зійшла нова - німецька Ганноверська династія. Георгу 1, коронованому на англійський престол, було вже 54 роки. У роки його правління на зміну колишній Таємній раді приходить кабінет міністрів. Суть зміни полягала у тому, що члени Ради призначалися королем з власної ініціативи, а міністрів пропонував парламент з числа осіб, наділених його довір'ям. Використавши заколот у Шотландії 1715-1716 pp., парламент самовільно подовжив термін своїх повноважень із 3 до 7 років, що також стало ознакою часу. Фактично, парламент ставав усе більш незалежним не лише від короля і королівської влади, але й від більшості населення країни
У XVIII ст. у гілці виконавчої влади утверджується принцип «відповідального уряду». З Таємної ради виокремлюється кабінет міністрів - орган, який формально не існує ні в законі, ні навіть у теорії. Його засідання проходять таємно, не було навіть постійного місця проведення цих засідань. Спочатку до його складу входила відносно вузька група вищих сановників. Далі додаються перший лорд Адміралтейства і військовий міністр. Це був уже не механічний набір людей із власними симпатіями і концепціями, а згуртована група однодумців з числа представників партії парламентської більшості. Король не міг відправити у відставку свого «королівського міністра», оскільки це б означало бурхливий конфлікт з парламентом. Разом з тим, жодний уряд не міг проводити свою політику без мовчазної згоди палати общин чи, принаймні, її більшості.
У 1783 р. прем'єр-міністром Англії стає 25-річний Уїльям Пітт Молодший. Ставши де-факто незалежним від королівської влади, кабінет міністрів перебував у прямій залежності від парламенту. Новий прем'єр поступово утвердив порядок, за яким уряд може розпустити парламент у разі конфлікту законодавчої і виконавчої влади. Якщо ж і наступний склад депутатського корпусу, обраного на нових виборах, виступає за розпуск уряду, кабінет міністрів повинен піти у відставку.
Вперше розпуск парламенту в інтересах збереження кабінету міністрів відбувся у 1784 р. Нові вибори Пітт Молодший виграв. Вдруге уряд невдало для себе розпустив парламент у 1847 p., програвши наступні вибори. Цей урок був врахований обома сторонами -«вибори - річ дуже дорога, і, у разі невдачі,- дуже образлива». Поступово встановлюється така практика: партія, яка перемогла на чергових виборах, формує уряд. Надалі цей уряд діє автономно. Навіть у випадку розколу у рядах фракції більшості сама фракція намагається не доводити справу до відвертого конфлікту з урядом та до позачергових виборів. Це, в свою чергу, вимагає консолідації у лавах парламентської більшості. Внутрішні конфлікти не виносяться назовні, вони усуваються засобами взаємних консультацій і поступок всередині самої фракції. Уряд намагається уникати конфліктів з парламентською більшістю, утримуючись від застосування свого права на оголошення дострокових виборів, навіть якщо йому не вдається провести через парламент ті чи інші свої кроки. Це й зрозуміло — відкритий конфлікт піде на користь лише політичному конкуренту. Проте, з 1832 по 1867 pp. парламент 10 разів скидав прем'єрів, які переставали задовольняти вимоги більшості. Ці роки дістали назву «золотої ери англійського парламентаризму».
Таким чином, в кін. XVIII - серед. XIX ст. парламентська монархія в Англії зазнала таких змін і вдосконалень: • монарх перестав бути фактичним главою виконавчої влади, після невдалих спроб формування кабінету міністрів Георг III самоусунувся; • формування уряду як вищого органу державної виконавчої влади перейшло до рук парламентської більшості; • конфлікти між урядами і парламентською більшістю поступово починають вирішуватися у кулуарах - надто висока ціна ризику дострокових виборів; • остаточно оформлюється двопартійна система, обрання незалежних депутатів без підтримки партійних структур ускладнюється максимально; • уряд формується парламентською більшістю з урахуванням інтересів усіх її фракцій з метою запобігти можливому розколу у майбутньому.
|
