Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
Содержание книги
- Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- Джерела римського права в період імперії.
- Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- Утворення Французької феодальної держави.
- Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- Реформи кардинала А.Ришельє та Людовіка ХІV у Франції
- Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( XІІІ-XIV cт.)
- Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( XІІІ-XIV cт.).
- Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIIст.)
- Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
- Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
- Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
- Утворення політичних партій консерваторів та лібералів у Англії (XIX cт.), їх суть, програма та оцінка діяльності.
- Посилення влади уряду у XIX ст. У Англії. Роль парламенту, королівської влади. Місцеві органи адміністрації та самоуправління.
- Перший етап революції у Франції (1789-1792рр.). Конституція 1791р. Проголошення республіки.
- Революція 1848 р. у Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848р.
- Третя республіка у Франції (1870-1940рр.). її державний устрій та політичний режим.
- Новий курс” президента Ф. Д. Рузвельта у США: соціальна і політична сфера. Закон вагнера 1935р.
- Посилення влади президента США в роки та після другої світової війни.
- Основні політичні партії у Великобританії на сучасному етапі.
- Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
- Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури.
- Відновлення незалежності Польської державності у 1918-1919 рр. Конституція 1921р.
З розпадом Франкської держави (843р.) територія Австрії опинилась у складі Східно-франського королівства (згодом – Німеччини), ставши частиною Баварського герцогства. У першій половині X т. ці землі захопили угорці, 955 р. Їх відвоював німецький імператор Оттон І, утворивши баварську Східну марку, за якою невдовзі закріпилась назва Маркграфство Австрія. У 1156 р. воно було перетворено в герцогство, яке остаточно відокремилось від Баварії. Тут утвердилась самостійна правляча династія Бабенбергів.
Суспільний лад. Панівним, привілейованим станом були феодали: світські та духовні. Світські феодали – дворянство – не були однорідними. Сюди належали князівські або графські роди, що на праві власності володіли великими маєтностями, палацами, містами і селами. Вони обіймали і найвищі посади в державі.Духовенство становило другу велику групу феодалів. Чітка організація церкви, інтелектуальна перевага духовенства над неграмотними верствами населення, великі матеріальні багатства – сприяли зростанню його впливу та авторитету. Духовенство звільнялось від сплати державних податків, данин, мит.
Міське населення не було однорідним. Існувала багатша, патриціанська верхівка, середня верства (купців, торговців, багатших ремісників) і міське плебейство – біднота, низи. Селянство було окремим селянським станом – найнижчою, найбезправнішою соціальною верствою населення. Більшість селянства потрапила у залежність до феодалів, спочатку економічну, потім особисту. Це узаконювалося у формі акту доручення. Згідно з ним, щоб захистити себе і родину, селяни передавали право власності на свою землю феодалам, ставали його людьми. Вони отримували свою колишню землю для користування, сплачуючи феодалові за це повний чинш. Це селяни-чиншовики. Значний прошарок становили селяни-кріпаки, наділені невеликими земельними ділянками.. Вони зобов’язані були сплачувати податки, виконувати панщину. Пан розпоряджався і їхньою особою і їх майном. Їх називали селянами цензуальними. Згодом, обидві згадані категорії селян-землеробів злилися в одну – селян-кріпаків, або підданих людей.
Державний устрій. Характерною рисою був принцип особистої, одноособової влади правителя. Він зосереджував право вирішувати всі найважливіші спори стосовно землі. Йдеться про курфюрста, що мав титул маркграфа. Влада була спадковою.
Всі вищі урядовці входили до складу Прибічної ради, яку маркграф іноді скликав, щоб порадитись про вирішення важливих справ. В 1251 р. утворилась постійно діюча Земська рада. Вона складалась з найвидатніших духовних і світських феодалів. Її рішення мали для маркграфа рекомендаційний характер. У другій половині XV ст. із Прибічної та Земських рад почав формуватися новий орган – Таємна рада, до котрої знову ж таки підбирав членів маркграф. Чітко визначеної компетенції вона не мала, як і права самостійно вирішувати справи. На місцях у землях Австрії функції державного управління виконували земські старости, яких призначав маркграф. Вони безпосередньо підпорядковувалися земському маршалкові, котрий виконував також функції судочинства.
Фінансові питання належали до компетенції палати фінансів з генеральним скарбником на чолі. Землі зазвичай поділялись на округи, центрами останніх були міста. Управляли округами бургграфи, яких призначав маркграф.
З поч. XV ст. встановилось правило, що правителі земель повинні у кожному важливому випадку скликати представницький орган усіх станів вільних людей – земельний (крайовий) сейм. До його складу входили представники духовенства, дворянства, міщан. Сейм поділявся на курії. Сейм обговорює та приймає закони; розв’язує питання бюджету та податків, має судові функції. Контролювали виконання сеймом рішень, надходжень податків та ін. – постійно діючий орган виділів.
Ситуація інколи змушувала правителів скликати загальнодержавний сейм, хоча це траплялось рідко.
|
