Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
Содержание книги
- Державний устрій Афін: народні збори.
- Рада 500, геліея, колегія архонтів, ареопаг у Стародавніх Афінах.
- Судові органи в Афінах та судовий процес.
- Виникнення держави у Спарті, її історичний розвиток.
- Державний лад Спарти, його особливості.
- Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утворення Римської держави.
- Суспільний устрій Риму в період республіки: негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущенники, чужинці).
- Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).
- Сенат у Римській державі ( порядок утворення, компетенція та роль у різні періоди розвитку Римської державності).
- Інститут магістратури у Стародавньому Римі: загальна характеристика, види магістратури ( виникнення, основні риси та роль).
- Збройні сили Риму в державно-політичній схемі країни. Реформа збройних сил Гая Марія.
- Суд і процес в республіканському Римі.
- Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- Джерела римського права в період імперії.
- Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- Утворення Французької феодальної держави.
- Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- Реформи кардинала А.Ришельє та Людовіка ХІV у Франції
- Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( XІІІ-XIV cт.)
- Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( XІІІ-XIV cт.).
- Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIIст.)
- Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
- Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
У науковому розумінні «Салічна правда» не є ні кодексом, ні законом. В ній записані норми звичаєвого права. Перший король франків Хлодвіг «постановив керуватися в судових рішеннях титулами з 1 -го по 62-й». З часом ці титули були доповнені новим або преглянуті. У переважній більшості випадків «Салічна правда» просто фіксує ті норми звичаєвого права, що склалися у франків на рубежі V-VI ст., незалежно від королівських законів і розпоряджень. Хоча пізніші титули є не лише записом звичаєвого права, а й результат законодавчої діяльності франкських королів.
Ліси, вигони, незорані пустощі належать згідно «СП» усім членам общини, але огороджене місце недоторканне до зняття врожаю. Найменше порушення огорожі карається штрафом в 15 солідів, у ту ж суму оцінюється проїзд полем перед жнивами. Оранка чужого поля і особливо його засів потягнуть за собою штраф, відповідно, у 15 і 45 солідів. Втім, після зняття врожаю огороджене місце може використовуватися для випасу худоби членів общини, що є свідченням суспільного характеру володіння землею.
Про купівлю-продаж землі не згадується. Перехід майна з рук в руки (крім випадків спадкоємства) відбувається за суворого дотримання обряду, в присутності трьох свідків. Рухоме майно успадковували сини, мати, далі - брат, сестра померлого, чи, у крайньому разі, сестра матері. При цьому, земельна спадщина в жодному випадку не повинна діставатися неодруженій жінці (оскільки вона може вийти заміж за представника чужого роду, і земля відповідно перейде йому).
Привертає увагу велика кількість майнових злочинів, зазначених у «СП». Зокрема, вказані окремо штрафи за крадіжку яструба, півня, курки, голуба, журавля, коня, винограду, великої рогатої худоби.
Первісно шлюб був купівлею (викупом) дружини, після смерті чоловіка права на неї переходили до свекра. Це пояснювалося тим, що як глава сім'ї (т. зв. «великої сім'ї», якими жили варвари) саме свекор вносив плату за викуп дружини для сина. Якщо спочатку у варварських племен шлюб був викупом дружини, то вже в «СП» місце викупної плати зайняли речі чи гроші, т. зв. «ранковий дар» у винагороду за невинність. Дружина приносила у дім придане. Зґвалтування каралося штрафом у 62,5 соліди, а співжиття з дівчиною за взаємною згодою - 45. Одруження на рабині чи вихід вільної заміж за раба означало втрату особистої свободи. Розлучення спочатку дозволялися, але пізніше були заборонені внаслідок поширення християнства.
У «СП» було зщакріплено високу майнова відповідальність за непогашену позику (хоча борговаого рабства не було). Через 40 днів після несплати позики кредитор у присутності свідків вимагав повернення боргу. Відмова негайно погасити борг тягнула за собою виплату 15 солідів (L, ст. 1). Кредитор протягом трьох тижнів ще тричі приходитиме до боржника зі свідками і кожного разу борг зростатиме на 3 соліди. Після цього граф округу має провести конфіскацію майна неспроможного боржника.
Родове суспільство захищало своїх членів з допомогою кровної помсти. «СП» кровну помсту обмежуює, але не забороняє: убивця може бути позбавлений життя за законом, якщо він настільки бідний і безрідний, що не може зібрати суми викупу. Помста заборонена, якщо не було умислу, а отже, ворожнечі. Тут, у всіх випадках, досить відшкодування збитків. Таке ж відшкодування (до 100 солідів) сплачується у разі тяжкого тілесного ушкодження, кровна помста у цьому випадку заборонена. У «СП» штраф за убивство раба становив 35 солідів, римлянина - 62,5 (або 100 солідів, якщо римлянин - землевласник), вільного франка - 200 солідів, королівського слуги або графа - 600. У пізніших додатках до «Салічної правди» у 600 солідів було оцінене життя священика, у 900 - єпископа. Втричі вищі штрафи встановлювалися за убивство вільних франків і королівських службовців під час походу. Так, за життя королівського службовця під час походу винний сплачував 1800 солідів.
Убивство хлопчика до 10 років каралося штрафом у 600 солідів, вагітної жінки - 700 солідів, жінки дітородного віку - 600, тобто у 3-3,5 рази вище, ніж життя чоловіка.
«Салічна правда» була оригінальною пам'яткою права раннього феодалізму, вона не відчула на собі будь-якого впливу високорозвинутого римського права.
|
