Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
Содержание книги
- Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- Джерела римського права в період імперії.
- Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- Утворення Французької феодальної держави.
- Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- Реформи кардинала А.Ришельє та Людовіка ХІV у Франції
- Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( XІІІ-XIV cт.)
- Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( XІІІ-XIV cт.).
- Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIIст.)
- Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
- Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
- Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
- Утворення політичних партій консерваторів та лібералів у Англії (XIX cт.), їх суть, програма та оцінка діяльності.
- Посилення влади уряду у XIX ст. У Англії. Роль парламенту, королівської влади. Місцеві органи адміністрації та самоуправління.
- Перший етап революції у Франції (1789-1792рр.). Конституція 1791р. Проголошення республіки.
- Революція 1848 р. у Франції. Проголошення республіки (другої). Конституція 1848р.
- Третя республіка у Франції (1870-1940рр.). її державний устрій та політичний режим.
- Новий курс” президента Ф. Д. Рузвельта у США: соціальна і політична сфера. Закон вагнера 1935р.
- Посилення влади президента США в роки та після другої світової війни.
- Основні політичні партії у Великобританії на сучасному етапі.
- Державний устрій фрн за конституцією 1949р.
- Зміни в державному устрої та політичному режимі Італії в період фашистської диктатури.
- Відновлення незалежності Польської державності у 1918-1919 рр. Конституція 1921р.
Похожие статьи вашей тематики
З кін. XV ст. Польща перейшла до нової моделі державно-політичного устрою. Цю форму держави, яка проіснувала з поч. XVI ст. до 1795 р., називають шляхетською Річчю Посполитою (республікою). В республіці, яку очолював виборний король, у здійсненні державної влади якнайактивнішу участь брала шляхта в особі виборних представницьких органів – загальнодержавного сейму і місцевих сеймиків. Саме вона явно домінувала над усіма іншими станами і монополізувала право заміщення державних і духовних посад.
Епоха шляхетської Речі Посполитої (її називають Першою) розділяється на 2 етапи: 1) шляхетської демократії (XVI ст. –поч. XVІI ст.); 2) Магнатської олігархії (сер. XVІI ст.-1763р.). Перший період характерний наростанням політичної активності шляхти, зокрема середньої. Вона всілякими способами намагалась розширити і зміцнити участь в управлінні державою за рахунок магнатів, а потім і короля. Період від сер. до кін. XVI ст. можна вважати часом найбільших успіхів шляхетської демократії. Кінець періоду шляхетської демократії відноситься до 1606-1607 рр., коли відбувся останній рокош шляхти проти магнатів, короля, влади єзуїтів та ін. Він придушений, що сприяло зміцненню позицій магнатів. З цього часу на багато десятиліть утвердилась їхня перевага в державно-політичному житті країни.
В січні 1569 р. у м.Любліні був скликаний спільний об’єднувальний сейм. На ньому до складу Польщі були інкорпоровані (га згодою Литви) українські землі, що належали Литві,- Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина. До об’єднання обох держав справа спочатку не дійшла, бо поляки запропонували Литві повне входження до складу Польщі під назвою “Нова Польща”. Литовські делегати обурились і сторони пішли на взаємні поступки. Першого липня 1569 року було підписано акт державної унії: об’єднання в “єдиний нероздільний організм – Річ Посполиту, що склалася з двох держав і двох народів”. Вони разом обирали короля, якого проголошували і Великим князем. Сейми обох держав мали стати спільними. Спільною мала бути і монета. Польська і литовська шляхта отримувала право володіння землями в обох частинах Речі Посполитої. Однак зберігалися окремі уряди. Також окремими залишалися: печатка, герб, фінанси, адміністрація і військо. У литовській частині держави руська мова лишалася як урядова, а Литовський статут зберігався у якості чинного права. Реальну владу в об'єднаній державі мав не король, а Сейм, що скликався один раз на два роки.
Суспільний лад. Становий лад характерний стійкою тенденцією до розширення прав і привілеїв шляхти та погіршення становища непривілейованих станів – селян і міщан. Другою тенденцією, помітною з XVII ст., стало падіння ролі середньої шляхти і зростання ролі магнатів у суспільно-політичному житті. Шляхта в XVI ст. мала ще впливову економічну і політичну силу. Згідно з Конституцією 1578р. право нобілітації (присвоєння шляхетського титулу) належало лише сеймові. Новонобілітовані не мали, однак, права обіймати державні посади, бути послами до сейму і сеймиків. Середня шляхта опанувала на той час всі земські уряди, посилала послів до сейму і ревно оберігала на той час всі свої привілеї та права. Продовжувало виконувати серйозну суспільно-політичну роль духовенство. Міщанство у XVI- XVII ст. все більше притісняли магнати і шляхта, його обмежували в економічних та політичних правах. У 1543р. міщанам було запропоновано продати свої земельні маєтки шляхті, міщани не могли обіймати державних посад, рідко (тільки зі вченими званнями) – духовні посади. Конституція 1565р. обмежила польським купцям змогу вивозити за кордон польські товари і ввозити іноземні. Посилювалась феодальна експлуатація селянства. Воно перебувало у повній адміністративній і судовій залежності від феодала, відродилась панщина. Державний устрій. Зберігаючи засаду виборності королів, дворянство Польщі щораз більше обмежувало їхню компетенцію так званими елекційними палатами, які королі були змушені підписувати. Король обирався на “елекційному сеймі” за більшістю голосів. На цьому ж сеймі укладалися для короля “пакти-конвенти”- зобов’язання короля щодо дворянства. Водночас оформилась структура й ієрархія станових представництв:1) вальний сейм; 2)сеймики провінційні; сеймики воєводств і земель (а потім – повітів).
|
