Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
Содержание книги
- Греко-перські війни. Реформи Ефіальта та Перікла в Афінах.
- Суспільний лад Афінської держави.
- Державний устрій Афін: народні збори.
- Рада 500, геліея, колегія архонтів, ареопаг у Стародавніх Афінах.
- Судові органи в Афінах та судовий процес.
- Виникнення держави у Спарті, її історичний розвиток.
- Державний лад Спарти, його особливості.
- Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утворення Римської держави.
- Суспільний устрій Риму в період республіки: негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущенники, чужинці).
- Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).
- Сенат у Римській державі ( порядок утворення, компетенція та роль у різні періоди розвитку Римської державності).
- Інститут магістратури у Стародавньому Римі: загальна характеристика, види магістратури ( виникнення, основні риси та роль).
- Збройні сили Риму в державно-політичній схемі країни. Реформа збройних сил Гая Марія.
- Суд і процес в республіканському Римі.
- Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- Джерела римського права в період імперії.
- Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- Утворення Французької феодальної держави.
- Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- Реформи кардинала А.Ришельє та Людовіка ХІV у Франції
- Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( XІІІ-XIV cт.)
- Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( XІІІ-XIV cт.).
- Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIIст.)
- Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
- Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
Перша германська держава остготів (східних германців) виникла в IV ст. н. є. на Дніпрі. Перша варварська держава вестготів (західних германців) утворилася в Пд.-Західній Франції і в Іспанії в 419 р. У 493 р. остготи завоювали Італію, а в 568 р. Італія стала жертвою вторгнення нового германського племені лангобардів. Ці завоювання прискорили процес феодалізації суспільства, а разом з ним - і виникнення держави.
Після падіння Західної Римської імперії салічні франки на чолі з королем Хлодвігом (481-511) на початку VI ст. зайняли майже усю територію колишньої Римської провінції Галлії і з часому підпорядкували собі інші германські племена. Кожний новий похід збільшував багатства франкської військово-племенної знаті. Вона стала підніматись над рядовими франками. Розселення германців відбувалось сільським общинами – марками. Земля в марках ділилась на аллоди - земельні ділянки, які з часом перейшли в спадкове користування окремих сімей. Галло-римляни опинилися в становищі залежного населення. тАле єдність класових інтерсів поклала початок зближенню франкської та гало-римської знаті і поклало формуванню нової влади, оскільки зберегти у захоплену країну і втримати в покорі колонів та рабів стара родоплеменна система не могла.Родоплемінний лад поступово змінюється феодальний на чолі з королем і відданою йому дружиною.
Членів своєї дружини король щедро наділяв завойованою землею, спершу у вигляді подарунків, а згодом як пожалування за службу - бенефіції. Поступово рада старійшин була замінена постійним оточенням короля, народні збори назавжди втратили своє колишнє значення. Місце народного ополчення зайняла дружина. Коли франки захоплювали нові території, король наділяв у першу чергу своїх дружинників. Так формувалася своя знать.
Надалі король роздав бенефіції герцогам і графам, ті - баронам, барони – рицарям. Сформувалась система васалітет. Практично відразу починається боротьба бенефіціаріїв за невідчуження своїх маєтків, що призводить до феодальної роздробленості. Оскільки господарство мало переважно натуральний вираз господарства, торговельні взаємовідносини між маєтками різних власників мали епізодичний характер. Зусилля королів щодо створення великих державних утворень, після їх смерті, як правило, зводились нанівець через боротьбу між нащадками.
В результаті жорсткої боротьби Карл Великий зумів підкорити своїй владі саксів, значну частину території майбутньої Австрії, швейцарські провінції, північний схід Іспанії. У 800 р. папа Лев ІІІ у Римі урочисто проголосив Карла імператором, а володіння Карла Великого почали називатися імперією. Франкська держава цього періоду може служити прикладом організації варварської держави. Столиці цієї держави у сучасному розумінні не існувало. Вона знаходилася там, де перебував король і його дружина. А вони пересувалися по державі від одного свого маєтку до іншого, бо саме там знаходилися запаси продовольства для задоволення потреб двору і армії. Не мала варварська держава і чітко окреслених кордонів. Фактичними кордонами її були межі, куди простягалася влада короля і його дружини, що збирали данину і податки. Після реформи Карла Мартелла збільшився клас воїнів-землевласників. Саме це дозволило Карлу вести енергійну зовнішню політику. З часу проголошення імперії до її складу входили сучасна Франція, північна частина Іспанії, північна Італія та значна частина західної Німеччини. Реально - це було тимчасове з'єднання під владою сильоного завойовника, без міцного внутрішнього економічно-політичного зв'язку.
Після кількох років політ суперечок сини Карла Великого уклали у 843 р Верденський договір, за яким державу було розділено між ними. Розпад держави Франків пояснювався не лише тим, що в ній були об'єднані різні, часто ворогуючі між собою племена, які після його смерті відійшли від імперії і стали самостійно існувати у формі племінних герцогств, як і до завоювання їх Карлом. Причини такого розпаду криються у природі феодалізму: оскільки міцні економічні зв'язки між частинами імперії були відсутні, розпад її на герцогства ставав неминучим.
|
