Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
Содержание книги
- Виникнення держави у Спарті, її історичний розвиток.
- Державний лад Спарти, його особливості.
- Реформи Сервія Тулія у Римі та їхня оцінка. Особливості утворення Римської держави.
- Суспільний устрій Риму в період республіки: негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущенники, чужинці).
- Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).
- Сенат у Римській державі ( порядок утворення, компетенція та роль у різні періоди розвитку Римської державності).
- Інститут магістратури у Стародавньому Римі: загальна характеристика, види магістратури ( виникнення, основні риси та роль).
- Збройні сили Риму в державно-політичній схемі країни. Реформа збройних сил Гая Марія.
- Суд і процес в республіканському Римі.
- Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів.
- Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.
- Перехід від республіки до монархії в Римі: диктатура Сули, тріумвірати.
- Принципат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Домінат у Римській державі: зміни в суспільному ладі та державному устрою.
- Реформи імператорів Діоклетіана та Константина в Римі.
- Поділ Римської імперії на Західну і Східну. Падіння Західної імперії та її значення.
- Діяльність преторів та римських юристів як джерело права.
- Закони XII таблицьу Римі, їхня характеристика.
- Джерела римського права в період імперії.
- Рецепція римського права в Середньовічній Європі.
- Виникнення держави Франків, особливості цього процесу, її розвиток та розпад
- Суспільний лад Франків. Реформи Карла Мартелла
- Салічна правда» пам’ятка ранньофеодального права Франків.
- Утворення Французької феодальної держави.
- Сеньйоральна монархія у Франції. Королівська влада. Реформи Людовіка IX
- Утворення станово – представницької монархії Франції . Характерині риси.
- Встановлення абсолютизму в Франції. Зміни в суспільному ладі та державному устрої.
- Реформи кардинала А.Ришельє та Людовіка ХІV у Франції
- Велика Хартія Вольностей 1215 р.: передумови прийняття, зміст, оцінка.
- Виникнення станово-представницької монархії в Англії: зміни в соціально-економічній системі, суспільному ладі. Обгороджування селянських і общинних земель. Криваве законодавство ( XІІІ-XIV cт.)
- Виникнення, структура, компетенція англійського парламенту ( XIII-XVII ст.).
- Державний устрій Англії в період станово-представницької монархії ( XІІІ-XIV cт.).
- Судова система Англії в період Середньовіччя (XI-XVII).
- Утворення Німецької феодальної держави. Етапи та особливості її розвитку.
- Виникнення “Священної Римської імперії німецької нації”, її суспільний лад та державний устрій (X-XIII ст.)
- Австрія: утворення держави, суспільний лад, державний устрій ( X-XVII).
- Абсолютна монархія в Австрії ( зміни в суспільному ладі та державному устрої). Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ (XVIIст.)
- Утворення Візантійської держави, етапи її розвитку, історична значимість та падіння.
- Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у VIII-XIV cт.
- Утворення Польської держави, її розвиток, суть та падіння ( доба Середньовіччя).
- Вотчинна монархія у Польщі ( X-XIII ст.).
- Утворення, особливості станово-представницької монархії у Польщі, її державний устрій ( XIV-XV ст).
- Утворення Речі Посполитої, її суспільний лад та державний устрій ( XV-XVIIст.).
- Польський Вальний сейм і місцеві сеймики: утворення, роль в державі в добу Середньовіччя.
- Магнатська олігархія у Польщі. Чотирирічній сейм. Падіння (поділи) Речі Посполитої.
- Другий етап революції у Англії (1642-1648). Політичні угруповання. Громадянські війни та їхні наслідки.
- Республіка у Англії, її державний устрій на підставі “Знаряддя управління” 1653р., її подальший розвиток.
- Становлення конституційної монархії в Англії в кінці XVII – на початку XVIII ст. Та системи парламентаризму.
- Утворення політичних партій консерваторів та лібералів у Англії (XIX cт.), їх суть, програма та оцінка діяльності.
- Посилення влади уряду у XIX ст. У Англії. Роль парламенту, королівської влади. Місцеві органи адміністрації та самоуправління.
Станово – представницька монархія являє собою феодальну монархію, в якій формально воановладний монарх, здійснюючи владу, змушений був залучати для вирішення важливих питань дорадчі органи – збори представників різних станів. Ознаки:
1) очолює державу монарх, якому цілком підпорядковувався строго централізований, розгалужений апарат центральної і місцевої виконавчої влади. Навколо королівської влади згуртувались основні групи середнього і дрібного дворянства, яких король наближувава до себе, роздаючи землю для отримання аввід них підтримки своєї влдаи.
2) влада монарха обмежується станово-представницьким органом, який виник у результаті розвитку товарно-грошових відносин і подолання феодальної роздробленості.
Причини:
1) зміцненя соц-екносічних основ союзу королівської знаті і міст. Зростання міської промисловості і торгівлі, яке дало монархам більше допомоги, ніж раніше.
2) Згрупування навколо корля та середнього та дрібного дворянства дозволилв королю укріпити свою владу, а дворянам захиститися від антифеодального руху селян. Монархія давала їм до того нові джерела прибутку від служби в армії та державному апараті.
Сильна королівська влада була потрібна для боротьби з зовнішніми ворогами.
Стани:
Першим станом було духовенствотво. Король до XIV в. отримала принципово важливу перемогу в боротьбі з папством. Було визнано, що французьке духовенствотв повинно жити за законами королівства і розглядатися як складова частина французької нації. Зі встановленням єдиного правового статусу духовенства зміцнилися його найважливіші станові привілеї. Воно, як і раніше, мало право на отримання десятини, різних пожертвувань, зберігало свій податковий і судовий імунітет. Воно звільнялося від будь-яких державних служб і повинностей. Останнє не виключало того, що окремі представники духовенство притягувалися королем до рішення важливих політичних питань, виступали як його найближчі радники, займали високі пости в державній адміністрації.
Другий стан – дворянство об'єднало всіх світських феодалів, які розглядалися тепер як слуги короля. Дворянство було замкнутий і спадковий стан. Найважливішим привілеєм дворянства залишалося його виняткове право власності на землю з передачею по спадку всієї нерухомості та рентних прав. Дворяни мали право на титули, герби і інші знаки дворянської гідності, на особливі судові привілеї. Вони звільнялися від сплати державних податків. По суті єдиним обов'язком дворянства стає несення військової служби королю.
Її благополуччя безпосередньо зв'язувалося з посиленням експлуатації селян. Тому дрібне і середнє дворянство енергійно підтримувало королівську владу, бачивши в ній головну силу, здатну тримати «в шорах» селянські маси.
У XIV-XV ст. в основному завершилося формування і третього стану, який об'єднав в собі трудове населення міст і буржуазію, що формується. Члени цього стану розглядалися як "неблагородні", не мали яких-небудь особливих особистих або майнових прав. Вони не були захищені від свавілля з боку королівської адміністрації і навіть окремих феодалів. На нього лягав весь тягар сплати державних податків. В цей час не виникла ще ідея рівності і загальності інтересів членів третього стану, воно не усвідомило себе єдиною загальнонаціональною силою.
В даний період починають скликатися збори представників від станів - Генеральних штатів. Зборам пропонувалося для обговорення найівжливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики, зокрема, введення податків. Виникнення Генеральних штатів поклало початок зміні форми держави у Франції - перетворенню його в станово-представницьку монархію
|
