Горизонтальний консольний стержень

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 16Следующая ⇒

ПРИКЛАД 2.4

1. Викреслюємо в масштабі розрахункову схему стержня і вказуємо величини діючих навантажень та числові значення лінійних розмірів (рис. 2.6).

2. Опорні реакції в защемленні не визначаємо, а внутрішні зусилля визначаємо з умов рівноваги частини стержня з боку вільного краю.

Прикладені під кутом до осі стержня зосереджені сили розкладаємо на складові, проектуючи їх на вісь стержня (вісь х) та на перпендикуляр до осі (вісь z):

;

;

;

.

3. Позначаємо характерні перерізи (1 – 4) вздовж осі стержня (рис. 2.6).

4. Обчислюємо величини та визначаємо знаки внутрішніх зусиль у зазначених точках стержня:

Рис. 2.6

а) поздовжня сила:

;

;

;

;

;

б) поперечна сила:

кН;

кН;

кН;

кН;

кН;

в) згинальний момент:

;

кНм;

кНм;

кНм;

кНм.

5. За визначеними ординатами будуємо епюри (рис. 2.6).

6. Правильність побудови епюр перевіряємо за диференціаль-ними залежностями між ,  та :

1) розподілене навантаження на стержень відсутнє ( ), тому тангенс кута нахилу дотичної до епюри  також рівний 0 і епюра  по всій довжині стержня обмежена відрізками прямих, паралельних базі ( ); оскільки , епюра  обмежена відрізками прямих;

2) перевіряємо перерізи в точках прикладення зосередженого навантаження. В цих точках епюри мають стрибок, абсолютна величина якого дорівнює величині зосередженого навантаження:

;

;

.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров