характеристика директиви про загальну безпеку продукції

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 54 из 54

Система ECR

Пріоритет відстеження продукції і процесів кризового менеджменту полягає в тому, щоб захистити споживача і гарантувати швидке вилучення або відгук неякісної продукції з ринку.

Загальні вимоги у сфері безпеки продукції визначені Директивою Європейського Парламенту та Ради 2001/95/ЄС від 3.12.2001 р. “Про загальну безпеку продукції”. Даний законодавчий акт застосовується за відсутності конкретних правил, що регулюють безпеку окремих категорій товарів або якщо конкретні правила (галузеві), є недостатніми.

Відповідно до положень Директиви, продукт вважається безпечним, якщо відповідає положенням безпеки, передбаченим в європейському законодавстві або, у разі відсутності таких правил, за умови відповідності національним вимогам держави-члена ЄС де він продається, або запускається у ринковий обіг. Продукт також вважається безпечними, якщо він відповідає європейському стандарту.

У свою чергу, виробник продукції та дистриб'ютор зобов'язані:

- поставляти на ринок продукти, які відповідають загальним вимогам безпеки;

- забезпечувати споживачів необхідною інформацією щодо потенційної загрози продукту, зокрема, коли це безпосередньо не очевидно;

- інформувати відповідні національні органи про факти щодо потенційної або прямої небезпеки продуктів, а також співпрацювати з цими органами у контексті реалізації заходів, вжитих для захисту споживачів.

Директивою передбачено, що контроль за безпекою продукції покладається на компетентні органи держав-членів ЄС. Зокрема, такі органи відповідають за:

- моніторинг відповідності продукції вимогам нормам техніки безпеки;

-вжиття необхідних заходів по відношенню до небезпечних продуктів і відповідне інформування ЄК.

У свою чергу на рівні ЄС, запроваджено функціонування “Системи швидкого сповіщення про непродовольчі товари, що створюють серйозний ризик” - RAPEX (Rapid Alert System for non-food products posing a serious risk), створеної з метою оперативного обміну інформацією між державами-членами ЄС та Єврокомісією у разі виявлення продукції, яка становить серйозну небезпеку (пряме посилання на сайт RAPEX: http://ec.europa.eu/consumers/archive/safety/rapex/index_en.htm). Процедури функціонування RAPEX встановлені згаданою вище Директивою Європейського Парламенту та Ради 2001/95/ЄС від 3.12.2001 р.

61. Характеристика модулів ОВ

Модуль оцінки відповідності - уніфікована процедура оцінки відповідності чи її частина, визначена згідно з відповідним актом законодавства Європейського Союзу.

Процедури оцінювання відповідності становлять набір із 8 модулів. В 7 з них у оцінюванні бере участь третя сторона (незалежний компетентний акредитований орган), в 1 – перша сторона (виробник)

Модулі оцінювання відповідності залежно від життєвого циклу продукції:

на стадії проектування пропонується застосовувати модуль В;

на стадії виробництва пропонується застосовувати модулі С, D, Е, F;

на об’єднаній стадії виробництва та проектування пропонується застосовувати модулі A, G, H.

Модуль А (внутрішній контроль виробництва) це процедура оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов'язання щодо відповідності розробки технічної документації, виробництва і контролю виробленої продукції вимогам технічного регламенту до такої продукції; гарантує під свою відповідальність відповідність даної продукції вимогам, що до неї застосовані. Доповнюється різновидами A1 (внутрішній контроль виробництва і контрольовані випробування продукції) і A2 (внутрішній контроль виробництва і контрольовані випробування продукції через довільні інтервали часу).

Модуль B (перевірка типу) проводиться на етапі проектування продукції. Виробник (розробник) надає нотифікованому органу технічну документацію та типові зразки виробів. Процедура підтвердження відповідності за модулем В повинна бути доповнена відповідною процедурою модулів C, D, E, F, але вже на стадії виробництва.

Оцінка відповідності технічного проекту продукції здійснюється шляхом експертизи технічної документації та необхідних підтвердних документів та випробування однієї або кількох критичних частин зразка продукції або без випробування зразка продукції.

Модуль C (відповідність типові за результатами внутрішнього контролю виробництва) є частиною процедури оцінки відповідності, за
допомогою якої та модуля B виробник гарантує, що певна продукція відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті перевірки типу та вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується. Виробник повинен мати повний комплект технічної документації для надання її нотифікованому органу на його першу вимогу. Виробник оформлює декларацію про відповідність та маркує продукцію знаком. Доповнюється різновидами C1 (відповідність типові за результатами внутрішнього контролю виробництва та випробування продукції) і C2 (відповідність типові за результатами внутрішнього контролю виробництва та перевірки продукції через довільні інтервали часу).

Модуль D (відповідність типові шляхом
забезпечення належної якості виробництва) є частиною процедури оцінки відповідності, за
допомогою якої у комбінації з модулем B виробник гарантує, що певна продукція відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті перевірки типу, та задовольняє вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується. Для підтвердження відповідності за модулем D виробник повинен мати визнану систему якості.Доповнюється різновидом D1 (забезпечення належної якості виробництва), який є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник гарантує, що певна продукція задовольняє вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується.

Модуль E (відповідність типові шляхом
забезпечення належної якості продукції) є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою
якої у комбінації з модулем B виробник гарантує, що продукція відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті перевірки типу, та задовольняє вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується. Відрізняється від модуля D тим, що виробник повинен мати систему якості.

Доповнюється різновидом E1 (забезпечення належної якості остаточного контролю та випробування продукції), який є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник гарантує, що певна продукція задовольняє
вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується.  

Модуль F (відповідність типові за результатами перевірки продукції) є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої у комбінації з модулем B виробник гарантує, що продукція відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті перевірки типу, та задовольняє вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується. Нотифікований орган проводить випробування, необхідні для доведення відповідності виробів допущеному зразку. Доповнюється різновидом F1 (установлення відповідності продукції за результатами перевірки) , який є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник гарантує, що певна продукція відповідає вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується.  

Модуль G (відповідність одиниці продукції) є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник гарантує, що певна продукція, на яку виданий сертифікат відповідності, за результатами випробувань відповідає вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується. Зазвичай застосовується для одиничного або дрібносерійного виробництва.

Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб
процес виробництва та контроль за ним забезпечували відповідність продукції вимогам технічного регламенту.

Модуль H (цілковите забезпечення якості) є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник гарантує, що певна продукція відповідає вимогам технічного регламенту, який до неї застосовується. Цей модуль використовується при оцінці відповідності на стадіях проектування та виготовлення. Для використання цього модуля виробник повинен мати систему якості за стандартом ISO 9001. Система якості має бути сертифікована нотифікованим органом, що проводить щорічний нагляд за системою. Доповнюється різновидом H1 (цілковите забезпечення якості та перевірка проектування), який є доповненим вимогою щодо перевірки проектування.

1. Основні напрями реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в системі технічного регулювання.

2. Реформування системи технічного регулювання відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

3.  Національна еталонна база України

4. Суттєві вимоги до продукції та відповідність суттєвим вимогам в Гармонізованому законодавстві ЄС.

5. Оцінка відповідності. Міжнародні організації у сфері оцінки відповідності, їх структура та функції.

6. Основні регуляторні аспекти функціонування спільного ринку ЄС.

7. Угода АССА як основний інструмент переходу до регуляторної практики ЄС. Умови підписання угоди АССА українською стороною.

8. Угода АССА – інструмент усунення технічних бар'єрів у торгівлі нехарчовою продукцією.

9.  Складові метрології: наукова, прикладна та законодавча. Функції центральних органів виконавчої влади у сфері метрології та метрологічної діяльності

10. Система державного ринкового нагляду - невід'ємна складова інфраструктури технічного регулювання. Директива (ЕС) №765/2008 щодо акредитації та ринкового нагляду

11.  Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції. Інформаційні системи ринкового нагляду.

12.  Критерії, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику. Підвищений та низький ступінь ризику.

13.  Основні регуляторні аспекти функціонування спільною ринку Європейського Союзу. Директива 2001/95/ЕС) щодо загальної безпечності продукції

14. Модульна структура оцінки відповідності у гармонізованому законодавстві ЄС.

15.  Оцінка відповідності продукції в ЄС.

16. Декларація ЄС про відповідність та маркування продукції знаком СЕ;

17. Концепція вимірювання (в контексті законодавчої метрології). Метрологічна простежуваність.

18.  Метрологічна система України: структура та функції, гармонізація до вимог європейського законодавства.

19. Оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки.

20. Міжнародна метрологічна діяльність. Міжн організація законодавчої метрології (ОІМЛ) та між нар орг. Мір та ваг

21. Директиви ЄС, що затверджують технічні правила нанесення маркування СЕ на продукцію

22. Директиви нового підходу в ЄС

23. Декларація ЄС про відповідність: вимоги, критерії, зміст. Маркування знаком СЄ

24. Законодавчо-нормативне забезпечення системи технічного регулювання в Україні

25. Х-ка діяльності вітчизняних організацій у сфері ТР у світі

26. Законодавчо-нормативне забезпечення  системи ТР у світі

27. Проблеми вітчизняної с-ми ТР в сфері стандартизації

28. Проблеми вітчизняної с-ми ТР в сфері підтвердження відповідності

29. Проблеми вітчизняної с-ми ТР в сфері метрологічної діяльності

30. Роль та основні засади державного ринкового нагляду

31. Х-каміжн угод у сфері міжнародного ТР

32. Основні положення Угоди про ЗСФС заходів

33. Принципи, мета основоположних міжнародних угод СОТ

34. Х-ка Угоди про ТБТ

35. Аналіз та х-ка директив ЄС

36. Суть директив Нового підходу

37. Суть глобального підходу в процедурі оцінки відповідності

38. Х-каміжн організацій, причетних до ТР

39. Сучасні підходи до безпечності та якості харчових продуктів в країнах ЄС

40. Вимоги до безпечності товарів в країнах ЄС

41. Вимоги СОТ щодо харчової галузі

42. Вимоги ЄС до безпечності харч прод

43. Вимоги до підприємств, що експортують продукцію до країн ЄС

44. Х-ка стандартів для постачальників харч прод

45. Основні положення стандартів BRC

46. Х-ка стандартів IFS

47. Осн положення стандартів GLOBAL GAP

48. Х-ка процедури акредитації як складової міжн ТР

49. Директиви нового та старого підходу

50. Характеристика горизонтальних та вертикальных директив
51. Основні проблеми системи технічного регулювання
52. Порядок розробки стандартів СОТ
53. Характеристика діяльності Комісії Кодекс Аліментаріус
54. Характеристика організацій у сфері ранкового нагляду
55. Характеристика стандартів серій 9000 та 22000.
56. Основні принципи, завдання та структура Світової організації торгівлі
57. Характеристика Міжнародної організації зі стандартизації
58. Порівняльний аналіз системи технічного регулювання України та країн ЄС

59. Роль системи простежуваності в системі технічного регулювання
60. Характеристика директиви Про загальну безпечність продукції
61. Характеристика модулів оцінки відповідності

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии