Суть глобального підходу в процедурі оцінки відповідності

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 34 из 54Следующая ⇒

37.              Суть глобального підходу в процедурі оцінки відповідності

«Глобальний Підхід» до підтвердження відповідності був визначений у резолюції Ради Європи в грудні 1989 року.

В доповнення до Нового підходу він визначає всеохоплюючу політику й структурну основу щодо:

• умов надійної оцінки відповідності

• формування довіри завдяки компетентності й прозорості

Основна мета цієї концепції укладається в створенні довіри до сертифікатів постачальників, до результатів випробувань, до діяльності контрольних і повноважних органів шляхом застосування сертифікації й акредитації.

При використанні цього порядку необхідна впевненість в:

- якості й безпеці продукції;

- якості й компетенції випробувальної лабораторії;

- якості й компетенції органу сертифікації;

- якості й компетенції органів, що акредитують випробувальні лабораторії та органи сертифікації.

Для досягнення цієї мети:

•    Створюється однорідність у вигляді модулів для різних етапів оцінки відповідності, і розробляються критерії використання даних процедур з метою призначення органів, що працюють за цими процедурами, а також органів для присвоєння СЕ-маркування.

•    Застосовуються гармонізовані стандарти щодо оцінки якості (серія EN ISO 9000) і вимог, яких повинні дотримуватися органи з оцінки відповідності (наразі це серія ISO/ІЕС 17000).

•    Запроваджуються схеми акредитації й застосовуються методи взаємного порівняння, розроблені в країнах-членах на рівні Співтовариства.

•   Розробкою відповідних програм зводяться до мінімуму розбіжності в інфраструктурах оцінки якості (системи калібрування і метрології, випробувальні лабораторії, органи сертифікації і інспектування, органи акредитації).

Європейська Комісія визначила 5 керівних принципів, підкреслюючи важливість послідовного підходу до перевірки відповідності у європейському законодавстві:

· Розробка спільних процедур оцінки відповідності: розробка спільних процедур оцінки відповідності, а також критеріїв використання цих процедур та оповіщення компетентних органів країн-членів. Ці процедури (розподільчі модулі) було розроблено для різних фаз проведення оцінки відповідності. Крім того, використання маркування СЕ означає відповідність товару певним законодавчим нормам та слугує європейським паспортом перевірених товарів, що дозволяє свободу їх руху всередині Європейського Співтовариства.

· Розвиток європейських стандартів щодо забезпечення якості (серія EN ISO 9000) та вимог, які висуваються уповноваженими органами (серія EN ISO 45000) у всіх країнах-членах, а також розбудова акредитаційної системи і використання методів взаємного порівняння на рівні країн- членів та Співтовариства.

· створення панєвропейської організації із сертифікації та випробовувань, яка б відповідала за нерегуляторні угоди про визнання у сфері сертифікації та випробовувань. Дана організація має бути максимально гнучкою та слугувати форумом, на якому б могли укладатись угоди про визнання.

· дослідження можливих наслідків існування різних рівнів розвитку сертифікації та випробовування у різних країнах Співтовариства (системи еталонування та метрології, дослідні лабораторії, органи перевірки і сертифікації, акредитаційні органи) і наступна підготовка програми заходів на рівні Співтовариства.

· розвиток міжнародної торгівлі регламентованими товарами з третіми країнами.

У світлі угод про взаємне визнання згідно із ст. 113 Договору, Співтовариство повинно забезпечити однакові умови товарам із третіх країн і товарам місцевих виробників.

· Порядок оцінки відповідності

Головною метою процедури оцінки відповідності є дати можливість органам влади забезпечити відповідність товарів, випущених на ринок, вимогам, визначених у положеннях директив, особливо тим вимогам, які стосуються безпеки та здоров’ я користувачів і споживачів.
Формування Глобального підходу було завершено Рішенням Ради ЄС 90/683/ЕЕС, яке згодом була замінено і поновлено Рішенням 93/465/ЕЕС від 22 червня 1993 року, у якому наведено керівні принципи використання порядку оцінки відповідності, визначеного у директивах із гармонізації, та основні правила єдиного маркування СЕ.

Порядок оцінки відповідності, визначений директивами Нового підходу, впорядковано на основі модулів оцінки відповідності. Модульний підхід, введений нормативними актами Глобального підходу, поділяє процес оцінки відповідності на декілька операцій (модулів) з метою забезпечення гнучкості процесу оцінки з огляду на весь виробничий процес і його адаптування до цілей кожної окремої операції.
Модулі відрізняються в залежності від різноманітних складових, таких як:

· ступінь розвитку товару (наприклад, дизайн, прототип, замкнутість виробництва);

· вид оцінювання, що застосовується (наприклад, перевірка документації, затвердження типового зразку, підтвердження якості);

· сторона, що проводить оцінку (виробник чи третя сторона).

· Різні модулі встановлюються для етапів розробки та виробництва товару. Як правило, товар перед виходом на ринок проходить обидва ці етапи.

Існує 8 таких модулів, причому деякі можуть комбінуватися з іншими, даючи 12 можливих комбінацій (див. Додаток до Рішення Ради ЄС 93/465/ЕЕС від 22 липня 1993 року /Annex to the Council Decision 93/465/EEC of 22 July 1993/).

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии