Список рекомендованої літератури

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 38 из 69Следующая ⇒

Основна частина

Основна частина – це головний елемент змісту всієї книги, який складається власне з авторського тексту, поділений на логічно завершені і співмірні за розмірами структурні підрозділи. Він потребує особливо ретельної праці і автора, і редактора-видавця.  Передусім ідеться про правильний вибір системи членування текстів на ієрархічно підпорядковані частини. Іншими словами, належить вибрати оптимальне співвідношення головних блоків і роздрібнення їх на невеликі за обсягом підрозділи, дбаючи при цьому не про механічний поділ, а про логічно вмотивовану структуру самого тексту, залежно від змісту і характеру викладу самого матеріалу. У виданні це відтворено через систему рубрик і підрубрик.                                   

Наприклад, ієрархія членування тексту за змістом повинна мати таку послідовність:

· частина;

· розділ;

· параграф.

Про вироблення єдиного підходу до системи нумерації структурних підрозділів основної частини видання. Видавнича практика виробила тут кілька підходів, кожний із яких, залежно від виду видання, може бути доречним. Виділимо три складові цієї системи: наскрізна, роздільна, індексована.                             

Наскрізна передбачає нумерацію (числом або літерою) всіх структурних одиниць у наростаючій послідовності від початку до завершення основної частини видання.                                       

Роздільна – наростаючу послідовність цифр лише в межах однієї частини видання.                      

Індексована система розділяє структурні підрозділи тексту лише цифровими номерами з наростаючою кількістю ступенів підпорядкування від початку до кінця.

Заключна частина

Заключна частина – це підготовлений за ініціативою видавництва чи автора додатковий до основної частини текст або кілька текстів, які доповнюють її зміст, тлумачать, узагальнюють окремі положення, допомагають читачеві повніше і глибше зрозуміти текст в усьому його обсязі в контексті із суспільно-політичним тлом. Складовими заключної частини книги є:

· післямова;

· примітки;

· коментарі;

· додатки;

· покажчики різного виду;

· глосарій (перелік використаних термінів);

· списки використаної літератури, архівних та інших джерел;

· двомовні словники термінів і понять;

· список скорочень і умовних позначень.

Післямова – це завершальний, заключний акорд до змісту всієї книги.  
Примітки є стислою, лаконічною довідкою до того чи іншого слова, яке може бути незрозуміле читачеві. Поява коментарів обумовлюється необхідністю детального й розгорнутого тлумачення окремих фрагментів авторського тексту, певних подій, явищ, персонажів.                                      Наприкінці багатьох книжкових видань подаються додатки. Це можуть бути документи, акти, таблиці тощо.                                                            

 Покажчик – це сворєрідний путівник для читача, який спрощує пошук наявних у книзі різноманітних даних – термінів, імен, дат, географічних назв тощо.                                      

Бібліографічний опис – ця складова заключної частини книги виконує важливу довідкову й інформаційну функції і потребує особливо ретельного ставлення видавця до оформлення.

Контрольні запитання

1. Книга як основний предмет видавничої діяльності.
2. Подвійна природа книги.

 1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

 2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

 3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

 4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

 5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры