Список рекомендованої літератури

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 53 из 69Следующая ⇒

Загальновидавничі витрати

Це найбільш об’ємна стаття витрат, оскільки вона включає багато складових, які не мають безпосереднього відношення до творення конкретного видавничого продукту, але лягають відчутним тягарем на його собівартість. Найголовніші з них:

· заробітна плата працівників видавництва;

· оплата оренди приміщення;

· оплата за придбану техніку та матеріали, необхідні для забезпеченя життєдіяльності видавництва;

· бюджетні відрахування;

· виплати відряджень;

· оплата користування телефонами та іншими допоміжними технічними засобами;

· поштові витрати;

· транспортні витрати;

· витрати на комунальні послуг.

Якщо за формою власності видавництво є приватним чи акціонованим, в обов’язкові витрати доведеться щомісяця виносити вносити виплату коштів засновнику чи видавцю.                                       

Статтю заробітна плата складають виплати та нарахування за фондом заробітної плати всім штатним працівникам видавництва – від директора до прибиральниці чи охоронця.                                          

Величина витрат на оплату оренди приміщення залежить від розміру орендованої площі, а також місця розташування видавництва. Якщо ж видавництво має власне приміщення, або не зароблені кошти викупляє його у поперднього власника чи орендодавця, страхування приміщення та амортизаційні відрахування за редакційне майно.  Із зростанням обсягу діяльності видавництва збільшуватимуться витрати на придбання техніки та матеріалів. Передусім ідеться про сучасні комп’ютери, принтери, сканери, копіювальні апарати, диктофони, фотоапарати та іншу оргтехніку. Крім того, певні кошти необхідно постійно передбачати для придбання витратних матеріалів – паперу для ксерокса, факсу, різноманітних канцтоварів.

Стаття бюджетних відрахувань залежить від законодавчої бази передусім і сфері оподаткування.

Виплати на відрядження також є неминучими. Надто ж, коли видавництво утворене недавно. Для розширення мережі диструбуції, збільшення числа своїх покупців у регіонах ефективними є дні видаництва в областях держави, виїзні презентації нових видань, участь представників видавництва у міжнародних чи регіональних книжкових форумах. Оплата за користування телефонами та іншими технічними засобами залежить від кількості таких апаратів. Сюди ж належать витрати на відкриття й утримання власного домену в Інтернет-мережі, користування електронною поштою та інших послуг міжнародної «павутини».    

Поштові витрати напочатку не є значними. Це передусім розсилка обов’язкових примірників нових видань згідно із затвердженим Кабінетом Міністрів України списком. Ряд видавництв розсилає певну кількість примірників таких видань до редакцій спеціалізованих часописів для можливого рецензування, а також у книготорговельні організації з рекламною метою.                                                                      

Транспортні витрати. Для перевезення накладів нових видань з поліграфічних підприємств до складів переважна більшість видавців користується найнятими або орендованими у спеціалізованих підприємствах транспортними засобами. В такому випадку оплата послуг здійснюється відповідно до укладених договорів. Витрати на комунальні послуги. Йдеться про оплату опалення приміщення, холодну й гарячу воду, світло, що здійснюється відповідно до існуючих у кожному регіоні тарифів і норм для підприємств і організацій.       

У середніх і великих видавництвах усю суму загальновидавничих витрат визначають шляхом поділу цієї суми ну один обліково-видавничий аркуш.

Редакційні витрати

У деяких видавництвах, насамперед малих, цю статтю витрат виділяють із загальновидавничих. Йдеться про оплату праці редактора, коректора, оператора комп’ютерного складання, верстальника. Доволі часто такі роботи виконують за трудовими угодами. Це весь так званий дополіграфічний процес, який закінчується виведенням оригінал-макета на плівки. Оскільки від професійного рівня його проведення залежить якість майбутньгого видання загалом, скупитися в оплаті за виконану роботу на цих етапах небажано.     

Нині в переважній більшості видавництв самостійно виготовляють не лише макет, а й виконують кольороподіл художнього оформлення. Отож, ця витрат віднедавна перейшла з блока поліграфічних до видавничих.

Поліграфічні витрати

Ця стаття витрат включає дві складові:

· вартість поліграфічних послуг;

· вартість паперу та інших матеріалів.

У вартість поліграфічних послуг входить оплата всього спектра робіт, пов’язаних з виготовленням друкарнею накладу видання відповідно до замовлених параметрів (спосіб друку, формат, вид оправи, спосіб фальцювання, наявність ілюстративного матеріалу, вид тиснення, вигляд корінця тощо).                 

Вартість матеріалів, як, до речі, й поліграфічних послуг, залежить від того, яким слід відтворити конкретний видавничий продукт за формою, матеріальною конструкцією, рівнем художнього оформлення та способом поліграфічного виконання. Сюди входить ціна паперу (на книжковий блок, на обкладинку, на форзац), ціна матеріалів для оправи (картон, плівка, лідерин, бумвініл, тканина), ціна інших матеріалів ( на корінець, каптал, вкладку, наклейку тощо).    

Маркетингові витрати

Це відносно нова стаття витрат, на збільшення якої керівники видавництв свідомо погоджуються з об’єктивних причин. В умовах жорсткої конкуренції серед видавців, яка дедалі загострюватиметься, виникає потреба в пожвавленні й урізноманітненні маркетингової діяльності. Йдеться передусім про рекламну продукцію видавництва (буклети, каталоги, випущених видань, прайс-листи), оплату рекламної площі на сторінках фахових видань. Це також витрати на презентації цікавих видавничих проектів чи окремих суспільно важливих видань. Розклавши і систематизувавши таким чином структуру витрат, можна спробувати створити власними силами калькуляцію на видання конкретного друкованого продукту.

 1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

 2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

 3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

 4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

 5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США