Соціально-економічна ефективність заходів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 59 из 69Следующая ⇒

Розглянемо економічну ефективність вдосконалення режимів праці та відпочинку. На «ресепшен» працю працівників характеризується високою напруженістю і монотонністю.

Вивчення режиму праці та відпочинку показало, що крім обідньої перерви ніяких регламентованих перервою пауз не використовується. З метою поліпшення зміни режимів праці та відпочинку пропонується ввести п'ятихвилинні перерви для відпочинку через кожну годину роботи.

Проведені після реалізації даного заходу дослідження показали, що рівень інтенсивності виконання роботи (кількість оформлених відвідувачів) у персоналу збільшився з 3:00 до 4,5 годин за зміну (ефективний час роботи).

Розрахуємо зростання продуктивності праці, обумовлений даним заходом:

де Р і Р1 - фази максимальної працездатності,

Кп - коефіцієнт приведення (дорівнює 0,2)

т.е. продуктивність праці підвищилася на 7,5%.

Приріст продуктивності праці за рахунок усунення прямих втрат робочого часу:

Тпнт + Тпнд + (Тотл (ф) - Тотл (н)) 30 + 15 + (20-12,82)

? П=Топ (ф) * 100%=360 * 100%=14,5%

Приріст продуктивності праці за рахунок усунення нераціональних витрат:

(ТПЗ (ф) - ТПЗ (н)) + (Тоб (ф) - Тоб (н)) (35-25) + (20-14,95)

? П=Топ (ф) * 100%=360 * 100%=4,2%

Максимально можливий приріст продуктивності праці:

Топ (н) - Топ (ф) 427,23-360

Пмах=Топ (ф) * 100%=360 * 100%=18,7%

Соціальні результати вдосконалення управління персоналом підприємства Готель «Градецький».

1. Область формування результатів, соціальні результати, показники. Оптімізація робочого графіка обеспеченіе повної реалізації потенціалу працівника на підприємстві; Забезпечення відповідності змісту праці кваліфікації, індивідуальними здібностями і інтересами працівників; Забезпечення можливості найбільш повної зайнятості працівника протягом зміни; Забезпечення можливості зниження негативних наслідків при вивільненні працівників; Забезпечення стабільності персоналу. Формування сприятливого іміджу предпріятія.Сокращеніе кількості працівників, зайнятих за профілю професії; Скорочення числа понаднормових годин на одного працюючого; Зниження плинності персоналу; Скорочення числа конфліктів у зв'язку з необґрунтованим звільненням персоналу; Збільшення випадків позитивного висвітлення діяльності підприємства в засобах масової інформаціі.

2. Регламентовані паузи в работі обеспеченіе реалізації системи вимог психофізіології та ергономіки праці; Забезпечення реалізації системи стандартів охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних вимог. Підвищення продуктивності праці; Збільшення питомої ваги працівників, задоволених змістом і режимом роботи; Скорочення числа звернень співробітників з проханням про переведення в інший підрозділ (у зв'язку з незадоволеністю змістом і режимом роботи); Зниження плинності кадрів, пропрацювали на підприємстві менше одного року у зв'язку з нереалізованими очікуваннями.

Отже робота по гнучкими графіками дає Готелю «Градецький» цілий ряд переваг.

За рахунок оптимального числа співробітників відвідувачі завжди отримують високий рівень сервісу - зростають продажі готельних послуг і задоволеність клієнтів. Оптимізація використання фонду заробітної плати готелю: не оплачується час простою співробітників, скорочуються переробки. За рахунок гнучкого розкладу отримує помітно більший вибір кандидатів при підборі нових співробітників. Гнучкий розклад дозволяє залучати тимчасових співробітників, що працюють неповний робочий день, у години «пікової» завантаження готелю. Різні зміни різної тривалості в різний час - можна використовувати короткі або «найбільш улюблені» зміни як заохочення для відзначилися. При гнучкий розклад роботи співробітників можна продовжити тривалість зміни на 1 або 2:00 з мінімальними витратами [55, c. 17].

Таким чином, за рахунок оптимізації робочого графіка продуктивність персоналу збільшиться на 7,5%, за рахунок скорочення непродуктивних витрат робочого часу - на 18,7%.

ВИСНОВКИ

Одним з найважливіших аспектів удосконалення організації праці є раціоналізація режимів праці та відпочинку. Режим праці та відпочинку - це регламентована тривалість і чергування періодів роботи і відпочинку, встановлювані залежно від особливостей трудових процесів і забезпечують підтримання високої працездатності і збереження здоров'я працюючих.

Організація режиму праці та відпочинку з урахуванням фізичного та розумового напруження людини в процесі працю передбачає:

визначення щоденної та щотижневої тривалості роботи, тривалості щорічних відпусток в залежності від умов праці, категорії, соціального статусу працівника та інших факторів;

визначення режиму робочих змін (місце зміни протягом доби, тривалість робочого часу в окремих змінах, система чергування змін);

визначення режиму пауз (відпочинку), який встановлюється трудовим розпорядком на підприємстві і містить оплачувані перерви для відпочинку і усунення негативних наслідків стомлення, неоплачувані перерви на відпочинок і харчування (обідня перерва).

Щоб оперативно та якісно надавати клієнтам заявлений діапазон послуг, готель повинен буде мати налагоджений механізм надання таких послуг. Крім того, виключно важливим фактором є гармонія в діяльності всіх структурних підрозділів готелю, оскільки готельний бізнес характеризується не тільки великим числом персоналу з різними навичками і компетенцією, але й різноманітними видами взаємовідносин (зв'язків) між його працівниками (персоналом і менеджментом), а також структурними підрозділами (відділами).

Максимальна стандартизація процедур надання послуг дозволяє підвищити контроль якості, проблема якого гостро стоїть у сфері готельного бізнесу.

Керівник Готелю «Градецький» складає графік роботи персоналу та організовує зміни так, щоб забезпечити необхідну укомплектованість персоналу, контролює присутність співробітників на роботі. Складаючи графік роботи, керівник виходить з 5-денного робочого тижня (8-годинного робочого дня) і двох вихідних. У Готелі «Градецький» адміністрація встановлює правила внутрішнього розпорядку, забезпечує спокій, відпочинок проживають та обслуговуючого персоналу.

Внутрішнім трудовим розпорядком готелі передбачено:

Всім співробітникам, що мають 8-ми годинний робочий день, покладається обідня перерва - 30 хвилин і дві перерви по 15 хвилин на каву.

Всім співробітникам, що мають 12-ти годинний робочий день, покладається дві півгодинні перерви або за домовленістю з керівництвом. Ці перерви слід проводити поза гостьовий території.

Для коротких перерв для співробітників передбачені кімнати відпочинку персоналу.

Для вдосконалення режиму праці та відпочинку на підприємстві ТОВ Готель «Градецький» пропонуються наступні заходи:

Проектування робочого графіка персоналу Готелю «Градецький»

Йдеться про можливість скорочувати робочий день (тиждень) за рахунок зекономленого в результаті підвищення продуктивності праці часу.

На неефективні витрати робочого часу (неповна завантаженість готелю), припадає четверта частина робочого часу. Багато експертів вважають, що для підприємства більш вигідно дозволити персоналу йти з роботи достроково, ніж платити йому за простої.

Регламентовані мікропаузи в роботі.

Для збереження стійкої працездатності вводяться мікропаузи в норми праці (9-15% робочого часу). З метою попередження стомлення повинні вводитися перерви на відпочинок і особисті потреби і регламентовані перерви, кількість і тривалість яких визначається специфікою праці. Необхідно надавати короткі перерви для відпочинку (5-10хв.) За годину до обіду і за годину до закінчення роботи, в період спаду працездатності - перерва 10 хв на особисті потреби. При напруженій роботі необхідний щогодинний 5-тімінутний перерву на відпочинок.

Впровадження запропонованих заходів дасть ГК «Надеждинський» цілий ряд переваг.

За рахунок оптимального числа співробітників відвідувачі завжди отримують високий рівень сервісу - зростають продажі готельних послуг і задоволеність клієнтів. Оптимізація використання фонду заробітної плати Готелю «Градецький»: не оплачується час простою співробітників, скорочуються переробки. За рахунок гнучкого розкладу Готель «Градецький» отримує помітно більший вибір кандидатів при підборі нових співробітників. Гнучкий розклад дозволяє залучати тимчасових співробітників, що працюють неповний робочий день, у години «пікової» завантаження готелю. Різні зміни різної тривалості в різний час - можна використовувати короткі або «найбільш улюблені» зміни як заохочення для відзначилися. При гнучкий розклад роботи співробітників можна продовжити тривалість зміни на 1 або 2:00 з мінімальними витратами.

За рахунок оптимізації робочого графіка продуктивність персоналу збільшиться на 7,5%, за рахунок скорочення непродуктивних витрат робочого часу - на 18,7%.

Успішна діяльність будь-якого підприємства може бути забезпечена тільки завдяки відданості справі його працівників, яка досягається шляхом повсякденної уваги керівників виробництва до організації та умов їхньої праці.

З метою фізіологічного нормування трудових навантажень, зниження негативного впливу несприятливих умов праці, що викликають напругу серцево-судинної, дихальної та інших систем організму, на підприємствах треба впроваджувати раціональні режими праці та відпочинку.

Робочим часом є час, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього розпорядку, трудового договору повинен виконувати свої трудові обовязки. Робочий час з одного боку, закріплює міру праці, а з іншого боку - забезпечують працівнику надання вільного часу для відпочинку і відновлення втрачених сил. Раціональне використання робочого часу визначає підвищення продуктивності праці, тому для кожного підприємства постає необхідність у встановленні найдоцільніших режимів праці та відпочинку.

Тривалість відпочинку повинна відповідати двом вимогам:

бути достатньою для відновлення і можливості повторної роботи;

зберігати робочу установку.

При раціоналізації добових режимів праці та відпочинку ефективність багато в чому залежить від того, наскільки правильно враховуються закономірності добового ритму фізіологічних процесів людини, тобто при виборі оптимального режиму праці та відпочинку потрібно визначити такі параметри, які сприяють кращому використанню виробничих фондів і забезпечують найбільшу ефективність виробництва.

Таким чином, при виборі оптимального режиму праці та відпочинку потрібний комплексний соціально-економічний підхід. Метою подібного підходу є повна й всебічна оцінка його оптимізації, врахування особистих і суспільних інтересів, інтересів виробництва й фізіологічних можливостей людини.

Таким чином, фізіологічною закономірністю є стабільність допустимої величини часу відпочинку при різних допустимих величинах часу роботи. Оптимальний режим праці забезпечується шляхом оптимізації навантажень, які мають тренувальний ефект. Разом з тим, несприятливі умови праці створюють додаткове функціональне навантаження на організм працівника, що зумовлює необхідність скорочення періодів роботи і збільшення часу відпочинку, а також скорочення робочого часу. У цьому випадку розробляються так звані компенсаторні режими праці і відпочинку. Раціональний внутрішньо змінний режим праці і відпочинку включає в себе перерву на обід, регламентовані перерви на відпочинок, активізацію відпочинку та інші заходи.

Отже, раціональний, фізіологічно обґрунтований режим праці і відпочинку повинен запобігати ранньому і надмірному розвиткові втоми працівників, сприяти збереженню високої працездатності і оптимального функціонального стану організму працівників протягом зміни, забезпечувати високу продуктивність праці, сприяти ефективному відновленню фізіологічних функцій під час відпочинку.

До методів встановлення регламентованих перерв на відпочинок відносять:

встановлення надбавок залежно від умов виконання роботи;

емпіричний метод;

на основі фізіологічних характеристик;

на основі часу відновлення фізіологічних функцій до вихідного рівня;

за показниками втоми і умов праці.

В аналітичній частині роботи було досліджено методи встановлення регламентованих перерв на відпочинок за різними показниками.

За допомогою методу встановлення загального часу на відпочинок за показниками втоми і умов праці, нами було визначено загальну тривалість регламентованих перерв. Цей метод дав змогу встановити, що загальна тривалість регламентованих перерв для відпочинку має становити 14хв, та розподілятися згідно фізіологічним закономірностям 30-35% часу до обіду та 65-70% - після обіду.

Тривалість регламентованих перерв на відпочинок зумовлюється хвилеподібним характером відновлювальних процесів. На різних фазах відновлення працездатності неоднакове. При цьому не вигідні як надто короткі, так надто довгі перерви. В першому випадку недостатньо відновлюється працездатність, а в другому - порушується робоча установка. Однак при фізичній роботі повільніше втрачається робоча установка, ніж при нервово-напруженій. Тому при фізичній роботі оптимальна тривалість перерви становить 7…15 хв., на роботах середньої важкості - 5…10 хв. В особливо несприятливих умовах тривалість перерв перевищує 10 хв. В переважній більшості випадків тривалість перерви становить не менше 5 хв.

На мою думку перший досліджуваний метод є не досить досконалим, адже за ним встановлювана тривалість регламентованих перерв досить висока і не кожне підприємство погодиться надавати таку кількість регламентованих перерв.

У висновку хотілося б відзначити, що в перенапруженні і перевтомі людини винен не сама праця, а неправильний режим праці. Потрібно правильно і вміло розподіляти сили працівника під час виконання роботи як фізичної, так і розумової. Рівномірна, ритмічна робота продуктивніше і корисніше для здоров'я працюючих, ніж зміна періодів простою періодами напруженої, нагальної роботи. Цікава й улюблена робота виконується легко, без напруги, не викликає втоми і втоми.

Отже, для того щоб підприємство працювало ефективно, необхідно правильно організувати працю працівників, при цьому постійно контролюючи діяльність працівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Коган А.Б. Основи фізіології вищої нервової діяльності. - М .: Вища школа, 1988.

2. Авдєєв, В.В. Управління персоналом: технологія формування команди/В.В. Авдєєв.- Навчальний посібник.- М .: Фінанси і статистика, 2008. - 384 с.

3.Алексєєв, С.С. Структура трудового права/С.С. Алексєєв.- М., 2007. - 389 с.

4. Балашов, Ю.К. Мотивація і стимулювання персоналу: основи побудови системи стимулювання//Маркетинг в Росії і за кордоном/Ю.К. Балашов, А.Г. Коваль.- 2009. - № 7. - С. 40-43.

5.Блінов, А.О. Мотивація персоналу корпоративних структур/А.О. Блінов.- М .: ИНФРА - М, 2009. - 216 с.

6. Бовикін, В. І. Новий менеджмент: управління підприємством на рівні вищих стандартів; теорія і практика ефективного управління/В.І. Бовикін.- М .: Економіка, 2007. - 368 с.

7. Веснін, В.Р. Основи менеджменту/В.Р. Веснін.- М .: «Тріада, ЛТД», 2007. - 286 с.

8. Виханский, О.С. Менеджмент/О.С Виханский. Підручник.- М .: Вища школа, 2004. - 224 с.

9. Воеводенко, Н.К. Додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем / Н.К. Воеводенко/Правове регулювання суспільних відносин.- М., 2006. - с.104-111.

10. Гальковіч, Р.С. Основи менеджменту/Р.С. Гальковіч, В.І. Набоков.- М .: ИНФРА - М, 2008. - 189 с. Генкін, Б. М. Ефективність праці та якості життя: Навчальний посібник/Б.М. Генкін.- СПб: СПб ГІЕА, 2007. - 112 с.

11. Герчикова, І.М. Менеджмент/І.М. Герчикова.- М .: Банки і біржі. ЮНИТИ, 2005. - 365 с.

12. Горшенев, В.М. Способи та організаційні форми правового регулювання трудових відносин/В. М. Горшенев.- М., 2006. - 478 с.

13. Дудяшова, В.П. Мотивація праці в менеджменті/В.П. Дудяшева.- Навчальний посібник.- Кострома: видавництво КДТУ, 2006. - 80 с.

14.Єлисеєнкове, М. Додаткові відпустки - один із заходів зміцнення трудової дисципліни/М. Єлисеєнкове/Соціалістична законність.- М .; Известия, 2011. - № 3. - с.50-51.

15. Іванов, С.А. Трудове право: питання теорії/С. А. Іванов, Р.З. Лівшиць, Ю. П. Орловський.- М., 2008. - 431 с.

16. Кисельов, І.Я. Порівняльне трудове право/І. Я. Кисельов. Підручник. М .: ТК Велбі, Вид-во «Проспект», 2009. - 346 с.

17. Кондрашевский, В. Підвищення продуктивності: європейський підхід/В. Кондрашевский, О.Бондаренко//Економіст.- 2008. - № 11. - 48 с.

18. Коршунов, Ю.Н. Час праці та період відпочинку./Под ред. Шеломова Б.А.- М .: Юрист, 2005. - 310 с.

19. Магницького, Є.В. Трудове право. Короткий курс/Е. В. Магницького, Є.М. Євстигнєєв. Изд. «Пітер», СПб, 2006. - 410 с. Менеджмент організації/під ред. З.П. Румянцевої, Н.А. Саломатина.- М .: ИНФРА - М, 2006. - 432 с.

20. Мескон, М. Х. Основи менеджменту:/М.Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоурі.- Пер з англ.- М .: Справа, 2008. - 702 с.

21. Миронов, В.І. Про судову практику у трудових справах/В. І. Миронов/Держава і право. 2007, № 7. - С. 61.

22. Мойкин, Ю.В. Фізіологічні основи наукової організації праці/Ю. В. Мойкин.- М .: Медицина, 2011. - 354 с.

23. Основи наукової організації праці на підприємстві/За заг. ред. І.А. Полякова.- М .: 2005. - 490 с.

24. Основи НОТ на підприємстві. Навчальний по сібник. Під редакцією А.В. Грабова.- М., 2007. - 451 с.

25. Основи управління персоналом: Підручник для вузів/під ред. Б.М. Генкина.- М .: Вища школа, - 2006. - 384 с.

26. Пашерстник, А.Є. Теоретичні питання кодифікації російського законодавства про працю/А. Е. Пашерстник.- М., 2007. - 387 с.

27 Полгар, Ю. І. Оплата праці і активізація інноваційної діяльності персоналу/Ю. І. Полгар, Н. Г. Бобрицький.- Нн .: Юнипак, 2006. - 205 с.

28. Попов, Л. А. Аналіз і моделювання трудових показників/Л.А.Попов.- М .: Фінанси і статистика, 2009. - 513 с.

29. Процевський, А.І. Предмет російського трудового права/А. І. Процевський.- М., 2009. - 317 с.

30. Рофе, А.І. Наукова організація праці/А. І. Рофе.- М .: Видавництво «МІК», 2004. - 580 с.

31. Русланів, Є. С. Раціональне використання трудових ресурсів і зростання продуктивності праці/Є.С. Русланів.- М .: Економіка, 2004. - 412 с.

32. Самилін, С. І. Менеджмент персоналу/С.І. Самилін, А.Д. Столяренко.- Ростов-на-Дону: Фенікс, 2007. - 480 с.

33. Саноян, Г.Г. Створення умов оптимальної працездатності на виробництві/Г.Г. Саноян.- М .: Економіка, 2005. - 390 с.

34. Скобелкін, В.Н. Забезпечення трудових прав робітників і службовців (норми і правовідносини)/В. Н. Скобелкін.- М., 2008. - 323 с.

35. Смолярчук, В.І. Законодавство про трудові спори/В. І. Смолярчук. М., 2006. - 290 с.

36. Снигирева, І.О. Робочий час і час відпочинку /І.О.Снегірева. Навчально-практичний посібник.- М .: Проспект, 2005. - 410 с.

37. Старобинский, Е.Є. Як управляти персоналом/Е.Є. Старобинский.- М .: ЗАТ «Бізнес - школа« Інтел - синтез », 2005. - 368 с.

38. Сироватський, Л.А. Трудове право/Л. А. Староватская.- М., 2009. - 390 с. Травін, В.В. Основи кадрового менеджменту/В.В. Травін, В.А. Дятлов.- М .: Справа, 2007. - 336 с.

39. Трудове право. Підручник/Под ред. О.В. Смирнова.- М., 2006. - 410 с.

40. Трудове право: Підручник/Під. заг. ред. С.П. Мавріна і Є.Б. Хохлова- М .: Вища освіта, 2010. - 450 с.

41. Уткін, Е. А. Управління персоналом у малому та середньому бізнесі/Е.А. Уткін, А.І. Кочетков.- М .: Аналіс, 2006. - 206 с.

42. Ховард, К. Принципи менеджменту. Управління в системі цивілізованого підприємництва/К. Ховард, Е. Коротков.- Навчальний посібник.- М .: ИНФРА - М, 2006. - 224 с.

43. Чиканова, Л. Час відпочинку/Л. Чиканова/Господарство право.- М., 2009. - № 7. - С.16-32.

44. Шариков, Л. Додаткова відпустка за багатозмінний режим роботи/Л. Шариков/Російська законність.- М .; Известия, 2007. - № 11. - С.37-38.

45. Шекшня, С.В. Управління персоналом сучасної організації/С.В. Шекшня.- М .: «Бізнес-школа« Інтел-синтез », 2006. - 300 с.

46. Шлендер, П.Е. Економіка праці/П.Е. Шлендер.- Підручник - М .: МАУП, 2009. - 410 с.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?