Методика проектування цін на будівельно-монтажні роботи та окремі об’єкти

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 38 из 47Следующая ⇒

Для визначення кошторисної вартості реальних інвестиційних об’єктів (підприємств, їх черг, пускових комплексів, кварталів забудови, окремих складних будівель і споруд, які виділені у самостійні будови) складаються такі кошторисні документи: у складі проекту (на перший стадії проектування) — локальні та об’єктні кошторисні розрахунки; кошториси на проектно-дослідницькі роботи; зведений кошторисний розрахунок; зведений, об’єктний і локальні ресурсні кошториси; відомість витрат; відомість базисної кошторисної вартості будівництва об’єктів, що входять до пускового комплексу; відомість базисної кошторисної вартості об’єктів і робіт з охорони довкілля.

У 1998 р. нормативна база для розробки проектно-кошторис­ної документації складалася з:

· кошторисних норм України на будівельні роботи і монтаж устаткування (РНУ-93, НМУ-93);

· одиничних розцінок України на будівельні роботи (ОРУ-96);

· кошторисних норм і розцінок на експлуатацію будівельних машин і механізмів (СН_і РУ-93/96);

· розцінок на монтаж устаткування (РМУ-96);

· середніх районних кошторисних цін на привізні матеріали, вироби і конструкції (СРСЦ 4.04-96), скоригованих для умов будівництва в Україні;

· єдиних для України середніх кошторисних цін на місцеві будівельні матеріали, вироби і конструкції (СЕСЦ-96);

· кошторисних цін на перевезення вантажів для будівництва (СЦПВ 4.09-96), скоригованих для України;

· граничних цін на матеріали, вироби і конструкції (франко-приоб’єктний склад) (лист Держкоммістобудування від 11.10.96 № 6/390);

· норм поточних витрат у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.91 № 236;

· норм планових нагромаджень;

· лімітованих та інших витрат, що визначені в ДБН IV-16-96, ч. 1.

Для перерахунку зведених кошторисів у ціни поточного року встановлені підвищуючі індекси і коефіцієнти:

ü індекси для визначення кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт;

ü індекси для визначення базисної кошторисної вартості устаткування, меблів та інвентаря;

ü коефіцієнти для визначення надбавок, що враховують збільшення прямих і накладних витрат і планових нагромаджень понад ті, що враховані у базисній кошторисній вартості будівельно-монтажних робіт.

Уся ця нормативна база використовується для складання локальних та об’єктивних кошторисних розрахунків у цінах 1997 р. та зведеного кошторису (див. додаток до розділу).

Зведений кошторис складається з двох частин:

· базисна кошторисна вартість з урахуванням резерву коштів на передбачувані роботи і витрати;

· кошти на компенсацію витрат, пов’язаних з ринковими умовами здійснення будівництва, в тому числі обов’язкові відрахування, збори і платежі, резервний фонд замовника і резервний компенсаційний фонд замовника.

Згідно із законодавством України до договірної ціни і в розрахунки за виконані роботи (ф. № КБ-3, № КБ-2 в) включаються такі податки і збори:

ü плата (податок) на землю;

ü податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

ü збір за спеціальне використання природних ресурсів;

ü збір за забруднення навколишнього природного середовища;

ü збір у Фонд для здійснення заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

ü збір до Державного інноваційного фонду.

Збори на обов’язкове соціальне страхування і державне пенсійне страхування передбачаються в складі поточних витрат.

Згідно з ДБН IV-16-96 базисна кошторисна вартість будівництва — це частка розрахункової кошторисної вартості, що визначається кошторисними документами, складеними проектною організацією в цінах 1997 р., з урахуванням ринкових умов, які склалися на 1 січня того року, в якому передбачається будівництво, на підставі кошторисних нормативів і нормативних актів відповідно до чинного законодавства.

Договірні ціни враховують усі витрати підрядної організації та замовника і обумовлюються при укладанні договорів, прогнозуванні вартості підрядних робіт, розрахунках між замовником і підрядником (субпідрядником) за виконані роботи. Узгоджуються договірні ціни на переговорах між учасниками інвестиційного процесу або на тендерних торгах.

Розрізняють кілька видів договірних цін:

· тверді (остаточні) на весь обсяг будівництва. Вони враховують майбутнє коливання цін і не коригуються стосовно фактичного рівня інфляції. Як правило, такі ціни встановлюються для об’єктів зі строком будівництва не більше року;

· динамічні (відкриті), які мають, як правило, незмінну частину витрат (базисну кошторисну вартість). Ця частка коригується в процесі будівництва відповідно до фактичного рівня інфляції.

До складу договірної ціни включаються:

ü базисна кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт у цінах 1997 р.;

ü інші витрати, що входять до базисної кошторисної вартості будівництва (збільшення прямих і поточних витрат і планових нагромаджень, витрати на перевезення та відрядження робітників-будівельників);

ü частина резерву коштів на непередбачені роботи і витрати;

ü базисна кошторисна вартість пусконалагоджувальних робіт;

ü витрати, доплати і знижки, що встановлюються в процесі переговорів або торгів (тендерів).

Ціна (кошторисна вартість) визначається за формулою:

Ц = К_в + (К_в ∙ Н_п) / 100 = К_в ∙ (1 + Н_п / 100),

де К_в — кошторисна собівартість будівельно-монтажних робіт (сума прямих і накладних витрат);

Н_п — норматив планових нагромаджень (нормативний прибуток).

Необхідні прямі витрати визначаються нормами витрат матеріалів, конструкцій і деталей, нормами витрат праці, нормами використання будівельних машин і механізмів.

Крім того, при визначенні кошторисної вартості слід враховувати витрати, пов’язані з обслуговуванням процесу будівельного виробництва, забезпеченням його обіговими коштами. З цією метою застосовують норми і нормативи, що затверджуються Кабінетом Міністрів України: норми амортизаційних відрахувань по будівельних машинах і механізмах; норми накладних витрат; норми заготівельно-складських витрат; норми націнок постачальницько-збутових організацій; норматив планових нагромаджень. Прямі витрати обчислюються за формулою:

П_в = å (О_рі ∙ Е_рі + О_кі ∙ Н_і ∙ Ц_і),

де О_рі — кількість (обсяг) окремих видів робіт або конструктивних елементів в одиницях вимірювань, які відповідають затвердженим розцінкам;

Е_рі — одинична розцінка і-ї роботи;

О_кі — обсяг конструктивних елементів відповідних видів робіт, вартість матеріалів яких не включено в одиничну розцінку;

Н_і, Ц_і — відповідно норма витрат і кошторисна ціна матеріалів, конструктивних елементів, які не враховані в одиничних розцінках.

У складі кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт прямі витрати становлять у середньому 62—67 %. Їх частка коливається залежно від галузі господарства, а в житловому будівництві — залежно від регіонів міст, зон будівництва і видів будинків. Середня структура елементів прямих витрат уточнюється по кожному об’єкту в базисних кошторисних цінах 1997 р.

Графічні базисні ціни на матеріали, вироби та конструкції (франко-станція відправлення) визначаються згідно з державною кошторисною базою 1997 р. До граничних цін додається вартість транспортних і заготівельно-складських витрат.

Розрахункова структура накладних витрат, яка може використовуватись при укладанні контрактів і формуванні договірних цін, сьогодні має такий вигляд (табл. 5.2).

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров