Оцінка ефективності проведення тренінгу через чотирьохрівневу модель Кірпатрика.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 58 из 68Следующая ⇒

Оцінка ефективності проведення тренінгу через чотирьохрівневу модель Кірпатрика.

Рівень оцінки

Тип результату

Способи та методи оцінки

1. Рівень реакції

Реакція учасників. Думка учасників, сподобалося не сподобалося.

«Зворотний зв'язок» від учасників на протязі усього тренінгу (рефлексії. «Дзеркало заднього обзору», «Вагончики», підсумкова анкета в кінці тренінгу та ін.)

2. Рівень засвоєних знань (оцінка навчання)

Зміна учасників. Засвоєння учасниками деяких фактів, навичок та принципів. А також формування здібностей користуватися ними. Будь-які зміни персоналу, які сприяють ефективній роботі: позитивний настрій, підвищення професійної мотивації, зміна роздумів, підвищення рівня команди, отримання конкретних знань (навчальний результат).

• самоаналіз, самооцінка учасників тренінгу про зміни в настрої, роздумах та їх коментарях, які викладені в оціночних анкетах;
• спостереження тренера-консультанта під час навчання, аналіз змін учасників тренінгу к кінцю навчання та їх описування в звіті по результатам проведення тренінгу;
• вправа по ходу та в кінці тренінгу на освоювання та використання набутого змісту (групові та індивідуальні, письмові, усні, у вигляді рольових ігор, проектна діяльність).

3. Рівень ефекту

Зміна результату діяльності організації. Вплив навчання на роботу організації (підвищення ефективності) в цілому.

ДОДАТКИ

Додаток 16.

Інформаційне повідомлення тренера «Класифікація компонентів тренінгу за В.-Д. Вебером»

Для того, щоб наочно цілком представити тренінг як запланований процес навчання, необхідно познайомитися зі схемою, в якій представлені шість складових (компонентів) будь якого тренінгу.

Класифікація компонентів тренінгу проводиться спираючись на схему педагогічної взаємодії (яка була запропонована директором Міждисциплінарного центру дидактики вищої школи Білефельдського університету В.-Д. Вебером). Тренінговий процес реалізується в межах шести основних, тісно пов’язаних між собою компонентів.

При підготовці та проведенні тренінгових занять ведучий (тренер) повинен знати цільову групу (учасників, їх особливості, мотивацію), чітко розуміти, з якою метою проводиться тренінг, розуміти, якими методами можна передати зміст та досягти мети, в яким рамкових умовах проводиться тренінг, знати свої особливості та працювати над удосконаленням навичок проведення тренінгу.

МЕТА.
Ціль – це очікуваний результат, якого ми прагнемо досягти в кінці проведення тренінгу. Метою просвітницького тренінгу є підвищення рівня інформованості відносно проблеми; зміни відношення до проблеми; формування позитивної мотивації; напрацювання та розвиток навичок адаптивної позитивної поведінки.

УЧАСНИКИ.
Визначається цільова група, на яку спрямований тренінг. Саме від цільової групи залежить мета, визначається зміст тренінгу, в залежності від якого підбираються і методи тренінгу.

ЗМІСТ.
Зміст тренінгу визначається в залежності від заявленої мети для цільової групи. Зміст соціально-просвітницьких тренінгів може бути викладено у розроблених модулях.

МЕТОДИ.
В даному контексті, метод навчання – це обмежений рамочними умовами засіб досягнення мети тренінгу через роботу суб’єктів освітньої діяльності (учасників, тренера).
В тренінгу використовують активні та інтерактивні методи навчання, кожен метод передбачає вирішення конкретного завдання.

Загальні положення по використанню методу в тренінговому занятті:

• Тренер повинен чітко розуміти різницю між методом, прийомом, формою роботи, технікою, методикою та технологією.
• Метод повинен бути адекватним стосовно цілей та завдань семінару.
• Методи повинні бути орієнтованими на вік, професійну приналежність, загальний рівень підготовленості учасників семінару. Аудиторія повинна бути готова до сприйняття методу.
• Результат, який передбачається, повинен відповідати витраченому часу та силам.
• Обираючи метод, тренер аналізує всі наявні ресурси.
• Тренер повинен бути готовим до використання обраного методу.
• Тренер повинен мати чіткий алгоритм використання методу.
• Методи повинні бути різноманітними.
• Не слід зовсім відмовлятися від традиційних методів заради популярних, нових активних і інтерактивних технік. Не слід використовувати метод заради методу.
• Використання будь-якого методу повинно засновуватися на демократичних цінностях та бути особистісно-орієнтованим.

Програма тренінгу повинна бути побудована таким чином, щоб надана інформація закріплювалась у практичних вправах. Розмаїття методів, які використовуються в тренінгових заняттях, пояснюється особливостями сприйняття людини.
Людина запам’ятовує:
10 % прочитаного;
20 % почутого;
30 % побаченого;
50 % почутого та побаченого;
80 % висловленого;
90 % висловленого та виконаного.

РАМКОВІ УМОВИ.
При організації, проведені тренінгу важливе місце мають різноманітні деталі, які прямо не стосуються до визначених елементів шестикутника, однак можуть серйозно вплинути на ефективність навчання: наприклад: стан приміщення, в якому проводяться тренінгові заняття, забезпеченість усіма необхідними матеріалами для проведення тренінгу, час початку тренінгу, його тривалість та ін.

Місце.
Місцем для проведення тренінгів може бути будь-яке приміщення. В якому можуть бути зручно розміщені: стільці, поставлені по колу (рівно за кількістю учасників тренінгу); столи для роботи учасників у малих групах та розміщення необхідних матеріалів; дошка або фліп-чарт. Крім того важливо, щоб у приміщенні було достатньо місця для проведення ігор-рухавок та інших рухливих форм роботи.

Матеріальне забезпечення.
Для проведення тренінгу необхідно мати:

• ручки та блокноти або зошити для індивідуальних записів учасників;
• аркуші паперу розміром А1, А3, А4;
• роздавальні інформаційні та інші матеріали;
• дошку або фліп-чарт (спеціальна дошка, на якій прикріплюються великі аркуші паперу для записів);
• маркери або фломастери різних кольорів;
• кольоровий папір;
• скоч, кнопки, клей, скріпки;
• ножиці;
• бейджи (значки для написання імен учасників та тренерів);
• стікери (невеликі кольорові клейкі папірці);
• папки для роздавальних матеріалів та ін.

ТРЕНЕР.
Тренери у команді:

• прагнуть досягти успішних, позитивних результатів загальної роботи;
• розділяють відповідальність за підготовку та результати роботи;
• підтримують один одного та можуть допомогти.

Командна робота тренерів – складова частина успішного тренінгу. Тому необхідною та дуже важливою є підготовка до тренінгу. Вона передбачає:

• обговорення порядку тренінгу;
• визначення, хто конкретно буде проводити визначені вправи. При використанні вправ необхідно враховувати досвід, знання та бажання тренера.

Незалежно від того, хто проводить вправу, важливо весь час знаходитися в процесі тренінгу: уважно слухати, підтримувати дисципліну, вести записи, допомагати «ведучому» проводити вправу, за необхідності доповнити інформацію. Необхідно пам’ятати, що для учасників має значення те, що було сказане, а не те, хто це сказав.
Необхідно обговорювати роботу в кінці кожного дня та коректувати плани на наступний день. Процес обговорення повинен починатися з успішних моментів, після чого слід оговорити та розібрати дискомфортні ситуації. Не слід приховувати своїх почуттів, слід пам’ятати, що всі люди різні, і те що на одного справляє враження, іншого може залишити байдужим.
Подібні обговорення збагачують тренерський досвід, підвищують ефективність тренінгової роботи в цілому, та удосконалюють особистісні тренерські навички та уміння.
Для команди тренерів тренінг завершується написанням творчого звіту. Післятренінгове обговорення роботи допоможе скласти різнобічний звіт.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?