Видання другої половини XVII-XVIII ст. Початкова освіта, філологія, природничі знання.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 44Следующая ⇒

Для церковно-освітніх діячів кінця XVI — першої половини XVIII ст., як і для тогочасних видавців і друкарів, всі книги були освітніми в найширшому значенні слова, всі служили духовному просвітництву, засвоєнню людьми християнського віровчення і пов’язаних з ним моральних засад. Аналізуючи тематику давнього книговидання, дослідники часто розрізняють друки світського призначення і релігійні, зокрема богослужбові. До перших, у числі інших, зараховують букварі, до других — Часослови і Псалтирі. Але такий розподіл дуже умовний: букварі містили, після літер, складів та зразків відмінювання, також молитви, часто й уривки з богословських і катехитичних текстів. З другого боку, Часослов і Псалтир довго залишалися обов’язковими посібниками для читання та письма.

Вже наприкінці XVII — на початку XVIII ст. видання букварів досягай величезних, як на той час, тиражів. Якщо львівський буквар 1662 р. мав тираж 600 примірників, а буквар 1692 р. — 1987, то букварі 1698-1722 р. — вже по 5900-7000 примірників. Лише за 22 роки (з 1698 до 1720 рр.) видано 24900 примірників букварів, тобто приблизно стільки ж, скільки становив загальний тираж усіх інших видань за ці роки. До того ж торгівля букварями йшла жвавіше, ніж іншими книгами: наприклад, у 1738-1740 рр. продано 643 примірники букварів. Великий попит був і на інші книги, якими користувалися тоді в школах.

1760 р. видано Києво-Печерською лаврою накладом 2000 примірників за дорученням лубенського полковника для навчання козацьких дітей .

З ініціативи мукачівського єпископа 1770 р. у віденській друкарні надруковано Буквар (на підставі тексту київського Букваря 1751 p.) однак церковний цензор, виявив у Букварі місця, незгідні з католицьким віровченням. Наклад обох книг конфісковано й знищено. Звичайно, наслідком цього було те, що на Закарпатті й далі користувалися букварями православних та унійних друкарень.

Велика роль латинської мови в освіті, громадському житті зумовила порівняно часті видання посібників для її вивчення. Впродовж XVIII ст. в Україні найпопулярнішою залишалася середньовічна за походженням елементарна граматика латини Емануїла Альвареса.

У XVIII ст. видавались і граматики польської, німецької і французької мов, у яких правила і пояснення подавалися латинською мовою. Після включення Галичини й Буковини до Австрії зросла потреба в посібниках з німецької мови. Зокрема, вийшло шість підручників.

Матеріали з математики, фізики, хімії репрезентовані друкованими тезами публічних диспутів і окремими дисертаціями.

Для шляхтичів-землевласників Правобережжя і для управителів їхніх маєтків практичне значення мали посібники із сільського господарства. Найпоширенішим джерелом наукових і практичних знань про агротехніку, медицину, ветеринарію, географію та астрономію були календарі.

Анонімна книжечка про досвід господарювання, видана у Львові 1740 р., була, напевне, прибутковою, якщо її передрукували у Вільнюсі 1777 року. Вона містила розділи "Кінські ліки", "Інформація про худобу", "Про бджоли", "Поради господарям".У другій половині XVIII ст. про видання господарських порадників дбали Почаївська і Бердичівська друкарні.

Серед природничих видань XVII-XVIIІ ст. важко відокремити наукові праці від навчальних посібників. У всякому разі, в таких науках як медицина чи ветеринарія більшість друкованих книг були одночасно практичними порадниками

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров