Тематика та оформлення видань кінця XVI — середини XVII ст.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 44Следующая ⇒

Тематика стародруків і їх розподіл за жанрами відбивають загальні тенденції розвитку культури на світанку нової доби. Не випадково перші видання були літургійними і навчальними, але й не випадково друкарство впродовж перших десятиріч свого існування рухалося в напрямі поступової, хоч досить повільної, секуляризації.

У суспільно-політичному русі особливо важливу роль відіграли книги, які прийнято називати полемічними. Це були публіцистичні твори з актуальних питань тогочасного церковного і громадського життя. Те, що вони знаходили своїх читачів, підтверджують записи на полях — схвальні або негативні, а також рукописні й друковані трактати, спрямовані проти деяких таких друків.

Друкарням України належала ініціатива видання текстів шкільних декламацій і драматичних вистав. Але масового характеру набув на той час лише один жанр світської художньої літератури — панегірики, які дуже характерні для ренесансних і бароккових літератур. Впродовж 1574-1616 рр. з 27 зареєстрованих дослідниками друкованих художніх творів — 20 панегіриків, у 1616-1648 рр. з 79 літературних друків — 62 панегірики. Це віршовані або прозові твори, найчастіше з нагоди похоронів, весіль, вступу церковних ієрархів на посади.

Різновидом емблематики була ієрогліфіка: включення літер у символічні композиції. Зразки їх можна побачити в панегіриках на честь Петра Могили.

Різновидом емблемної поезії були вірші "на герби", що входили як складова частина до більшості значних за обсягом і важливих за змістом друкованих видань. Типова послідовність більшості друкованих книжок була така: на звороті титульного аркуша герб якоїсь впливової особи і вірш на герб, далі передмова з присвятою тій самій особі, тоді передмова до читача.

З часом у польському друкарстві посилювався релігійно-барокковий елемент у тематиці й оформленні.

Алегоричні композиції на титульних аркушах мали за завдання мовою символів дати певне синтетичне узагальнення змісту, нерідко розкрити головні думки твору. В деяких випадках елементи декору твору були не тільки тлумаченням тексту, але й істотним доповненням до нього. Оздоблені титули були своєрідними рекламними проспектами, які полегшували збут книжок.

Від першодруків кінця XVI — початку XVII ст., зокрема видань Івана Федорова і князя Василя-Костянтина Острозького, українська книга наступних десятиріч успадкувала декоративність, насиченість формами декору, характерними для українських рукописів (заставки, в’язь, окремі види рубрикації), так і загальноєвропейськими елементами оздоблення друкованих книг (набірні орнаменти, кінцівки-маскарони, лінійне обрамлення).

Як відзначають дослідники, німецька впливала на українську книжкову ілюстративну графіку, а через книги і на іконне малярство. Так, дереворит Дюрера на тему коронування Христа терновим вінцем був взірцем для ілюстратора львівського Євангелія 1665 р. Західні прототипи виявлено і для дереворитів інших львівських, київських, чернігівських друків.

У першій половині XVII ст. українська графіка мала істотний вплив на оформлення книги білоруської. Так, багато виданих у Білорусі книг оформлені за зразком українських видань.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США