Діяльність німецьких друкарень в Україні у ХVІІ-ХVІІІ столітті.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 44Следующая ⇒

Друкарство німецькою мовою започатковано у Львові відразу після переходу в 1772 р. Галичини під владу Австрійської монархії.

Організатором його стало велике, як на тодішні умови, поліграфічно-видавниче підприємство Антона Піллера, яке почало діяти у вересні 1773 р. Він прибув до Львова попереднього року з Відня, де був складальником у місцевій друкарні. Можна зустріти твердження, що Піллер закупив від великого коронного гетьмана Вацлава Жевуського і привіз до Львова друкарню із замку в Підгірцях. Якщо така друкарня й існувала, то вона була малопотужною. Головне, що відрізняло його друкарню від попередніх, — тісний зв’язок з урядовими установами нової австрійської провінції.

 Ймовірно, провінційна влада запросила підприємця для публікування едиктів, декретів, розпоряджень та інших нормативних актів, спрямованих на реорганізацію форм громадського життя і адміністрації.

Але, крім офіційних матеріалів, Піллер та його спадкоємці друкували навчальні посібники, наукові праці, літературні твори. Після появи у Львові університету, друкарня називала себе також "університетською". Окрім німецьких, вона видавала книжки польською, французькою, латинською мовами, а у XIX ст. — також українські. Саме у Піллера друкувалась і перша на українських землях газета — тижневик французькою мовою "Gazette de Leopol", де вміщувалися й оголошення про наявні в продажу піллерівські видання, — можна припустити, що друкар мав і книгарню. Іншим друкарням важко було конкурувати з новим підприємством, тому не дивно що з 1774 р. припинили видавничу діяльність львівські францисканці, а з 1786 р. братство св. Трійці. На зламі століть, у 1795-1808 рр., друкував у Львові німецькі та інші видання (головно панегірики) Ґ.В. Віхман.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры