Друкарня єпископа Лазаря Барановича: Новгород-Сіверський і Чернігів.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 44Следующая ⇒

Заснування і розвиток постійного друкарства на Лівобережжі стали безперечною заслугою визначного письменника і впливового церковного діяча Лазаря Барановича, який з 1657 р. до своєї смерті 1693 р. був чернігівським владикою.

Попри свою активну участь у керівництві церквою і в політичному житті, Баранович вважав себе також письменником. Він автор численних збірок проповідей, панегіричних передмов, українських та польськомовних віршів.. Як вихованець Києво-Могилянської академії, Баранович зберіг добрі зв’язки з київськими діячами культури. Першу свою велику працю Меч духовний, він видав у друкарні Києво-Печерської лаври. Однак живучи постійно в Чернігові, автор не мав змоги перевіряти коректуру і контролювати якість друку. Тому у Лазаря Барановича виникла думка заснувати власну друкарню.

1671 року, Баранович визнав за необхідне заснувати друкарню і доручив це своєму писареві. На облаштування підприємства і видання великої за обсягом книги "Труби словес проповідних" архиєпископ дав писарю 4 тис. золотих, крім того, передав прибутки від млина.

Хоча з 1672 р. Баранович оселився в Чернігові, місцем для друкарні було обрано Спасо-Преображенський монастир в Новгороді-Сіверському.

Все ж протягом 1674 р. комплектування друкарні в Новгороді-Сіверському закінчилося і на початку наступного року вийшли з друку окремими брошурами проповіді Лазаря Барановича. Того ж року опубліковані збірка його віршів польською мовою.

Анфологіон — єдина книжка цієї друкарні, видана великим форматом.

Баранович нарікав на недостатню якість поліграфічного виконання новгород-сіверських друків. Очевидно, йому мріялись книги на рівні найкращих зразків тодішньої поліграфії. Але, враховуючи умови, в яких діяла друкарня, і необхідність підготовки на місці працівників, слід визнати безперечним досягненням те, що новгород-сіверські друки не відставали від аналогічних за жанром друків Польщі та інших сусідніх країн.

Відразу ж після початку діяльності Новгород-Сіверської друкарні Лазар Баранович задумав перенести її до Чернігова. 1679р. сталася велика пожежа, і друкарню було спішно перевезено до Києва.

Уже в 1680 р. у Чернігові в видрукувано Псалтир і дві польськомовні книжки Лазаря Барановича.

Спершу Чернігівська друкарня була під наглядом київських митрополитів, коли ж Баранович домігся ставропігії для своєї архиєпископії, він сам став головним цензором видань власної друкарні.

Лазар Баранович помер 1693 р. За його життя у Чернігові надруковано не менше, ніж 33 видання, з яких 19 — твори тогочасних українських авторів: п’ять самого Барановича.

За життя Барановича друкарня вважалася його власністю. Після смерті власника друкарня перейшла у власність Чернігівського Іллінського монастиря, хоч найбільший вплив на її діяльність продовжували мати архієпископи.

Укази 1721-1724 рр. нанесли по чернігівському друкарству ще відчутніший удар, ніж по київському.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология