Енеїда" та її вплив на розвиток українського друку.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 44Следующая ⇒

"Енеїда" Івана Котляревського з’явилася не на пустому місці. Перед її появою українська народнорозмовна мова вживалася у друці дуже рідко, переважно як вкраплення в іншомовних книгах. Натомість помітне місце в українському друкарстві XVII — початку XVIII ст., а в Західній Україні і пізніше, посідали тексти, надруковані "простою мовою" — книжною, але достатньо наближеною до народнорозмовної.

Вихід 1798 р. у світ перших книг "Енеїди" було підготовано і дедалі більшим поширенням записів українського фольклору. Попри наявність і раніше окремих друків, в основі україномовних, але досить різних за своїм мовним обличчям, значення твору, орієнтованого на впровадження у книговидання нової літературної мови, важко переоцінити.

Друкована "Енеїда" сприяла зацікавленню українським словом і стала стимулом для наступних ініціатив у галузі українського за змістом і мовою книговидання. Але нове пробивало собі шлях повільно, долаючи великі труднощі.

Здавалося б, перша половина XIX ст. була часом відносно сприятливим для швидкого розвитку українського друкарства. Більшість населення України становило селянство, яке поспіль розмовляло українською мовою; процеси його денаціоналізації на той час практично не починалися. Проте більшість селян були неписьменними. Якщо ж говорити про українське панство та духовенство, то значна їх частина в побуті теж іще користувалася мовою українською, інші мови вживала як писемні, в основному в спілкуванні із зовнішнім світом. З часом більш масове, ніж раніше, поширення імпортованих книжок, а потім і книжок, друкованих в Україні російською, польською, латинською чи французькою, в Галичині та Буковині німецькою, на Закарпатті угорською мовами, було чинником розвитку освіти і, попри вплив на втрату елітами рідної мови, сприяло в кінцевому підсумку поширенню патріотичних настроїв, а отже, вело до усвідомлення частиною освічених людей ролі мови національної.

Починалося це часто із зацікавлення фольклором, розповсюдження його записів, і тільки згодом приходила думка, що сферу вжитку народної мови слід поширювати на інші ділянки інтелектуального життя. А поки що найбільша на той час в Україні друкарня Києво-Печерської лаври, як і раніше, друкувала головно релігійні тексти мовою церковнослов’янською в її русифікованому варіанті.

При ній продовжувала діяти друкарня Київської академії, яка видавала релігійні і світські книжки російською мовою "гражданськими" літерами.

Принципово нову сторінку друкарства України відкрив Харківський університет. Ще перед офіційним його заснуванням розпочалася підготовка до створення тут друкарні. Вже 1804 року з ініціативи фундатора університету В. Каразина куплено чотири друкарські верстати, матриці для 12 кириличних і трьох латинських шрифтів, численні інші матеріали, крім того, ляйпцізькій словолитній фірмі Брайткопфа і Гертеля замовлено матриці не тільки літер, але й цифр, математичних і календарних знаків, нот.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте