Психологічні проблеми, пов’язані з матеріальними ресурсами

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 33Следующая ⇒

        За результатами застосування батареї методик визначили, що до факторів, які призводять до психологічних перешкод, пов’язаних із матеріальними ресурсами, належить нижчий рівень доходів, який обмежує можливості жінок у реалізації себе як політиків та спричиняє комплекс інших перешкод, який і було з’ясовано за результатами контент-аналізу глибинних інтерв’ю.

Перш ніж перейти до деталізації, зазначимо що про нерівні можливості через матеріальні статки як такі говорили майже всі депутати-жінки, як досвідчені, так і початківці. Узагальнюючи інформацію про місцевих політиків, поділимо їх на кілька категорій. До першої входять бізнесмени, що мають власні справи, які приносять непогані заробітки. Друга – керівники державних/комунальних установ, які живуть на заробітну плату державних службовців, а також незначна кількість депутатів – це політики-початківці. За результатами інтерв’ю ми дійшли думки, що риса-характеристиканерівні можливості: через статус та відсутність матеріальних ресурсів має більше жіночу специфіку, ніж чоловічу. Акцентуємо увагу на тому, що у місцевих радах близько 30% жінок, а решта – чоловіки, проте навіть за меншої представленості про брак матеріальних можливостей говорили здебільшого жінки-політики, що свідчить про більші масштаби проблеми саме в жіночому середовищі.

До блоку психологічних бар’єрів, що пов’язані з матеріальними ресурсами, входить 4 тематичні лінії. Контент-аналіз текстів глибинних інтерв’ю показав, що найбільш значущою й широко наповненою є риса-характеристика, пов’язана з почуттям неспроможності жінок-політиків, через відсутність власних матеріальних ресурсів (К = 1,5) (табл. У.1)

Таблиця У.1. Психологічні проблеми, пов’язані з рівнем фінансової забезпеченості

№ п/п

Тематичні лінії, пов’язані з матеріальними ресурсами

К (результат контент-аналізу)

1.

Почуття неспроможності через брак власних матеріальних ресурсів

1,5

2.

Нехтування матеріальними статками, як мотивом професійної діяльності

0,8

3.

Обстоювати власні фінансові інтереси для жінки-політика місцевого рівня ганебно (на відміну від чоловіка)

0,4

4.

Неможливість виконати передвиборні обіцянки через брак власних матеріальних коштів

0,1

    Наприклад в інтерв’ю депутаток йшлося про те, що кошти місцевого бюджету на вирішення проблемних питань на дільницях мають бути рівнорозділені. А насправді відбувається так, що, маючи дотаційні бюджети, місто/район не спроможне самостійно вирішити питання, які здебільшого пов’язані з ремонтами в комунальній галузі. Таким чином, депутати, що мають власні будівельні організації, заможні бізнесмени (здебільшого чоловіки) виділяють власні кошти на заміну дверей у під’їздах, встановлення дитячих пісочниць, майданчиків, лавочок та ін., тоді як жінки-депутати, здебільшого очільниці відділів у бюджетних установах, не мають таких ресурсів. Ось приклади коментарів жінок-лідерів, що формують перешкоду в діяльності через нездатність ефективно працювати в політиці і брак власних фінансів: «Я учитель и, естественно, я этого сделать не смогу за свои деньги, а у меня также нет строительной организации. Поэтому мы в неравных условиях изначально [ГІжл_1]»; «Сейчас голосуют за тех, кто пришел на тво…, если брать по жилищно-коммунальному хозяйству, тот, кто пришел и во дворе что-то сделал [ГІжл_7]».

    Міркуючи таким чином, жінки-лідери зупиняються на досягнутому, тобто залишаються депутатками місцевих рад і, маючи, міцний внутрішній потенціал, обмежують себе навіть у спробах будувати далі політичну кар’єру. Поглиблюються відповідні перешкоди і через невдалий досвід і тиск з боку своїх конкурентів – чоловіків-кандидатів («со мной вели переговоры, чтобы я сняла свою кандидатуру, потому что мне прямым текстом говорили, что у меня нет денег, я могу асфальт сделать, я могу это сделать, это, это и это… [ГІжл_2]».

    Часто досвідчені депутатки говорили про фрустрацію, яку відчували через обмеженість власних ресурсів та неможливість виконати передвиборні обіцянки та прохання виборців: «Пообещать сделать лавочки, а потом выкричать горлом из ЖЕКов, которые сейчас не финансируются, скажем, с госбюджета, фактически это невозможно[ГІжл_10]».

Підсумовуючи причини відмов від спроб кар’єрного політичного зростання, жінки вказують на брак власних фінансових ресурсів. Проте, говорячи про риси-характеристики, що становлять відповідний психологічний бар’єр, зафіксували, що саме жінці, на відміну від чоловіка, соромно обстоювати власні інтереси, хотіти заробити (К = 0,8) і взагалі саме жінки часто нехтують матеріальними статки та підкреслюють, що це не може бути мотивом професійної діяльності. Серед жінок поширені міркування на кшталт «никакие свои интересы я не преследую», понад те в інтерв’ю депутаток виявили певні мотиви пишатися власною бідністю: «не всем это понятно, что люди могут еще бесплатно работать»; «ну, я никогда в жизни не шла по трупам»; «старая мебель, но ей уже тысячу лет» та ін.

Нам видається цікавою і такою, що потребує подальших досліджень амбівалентність у ролі жінок як фінансово успішних представниць статі. Так, з одного боку, вони підкреслюють, що обмеження власних фінансів є головною перешкодою для них як політиків, а з другого – наголошують: «посоветовала бы нашим политикам помнить присказку, что у гроба карманов нет. Сколько бы они сегодня тут не нахапали, скажем так, никто туда их не отдаст [ГІжл_1]».

       Говорячи мовою Я.Л. Морено, жінки-політики у плані матеріального благополуччя зупинились в першому всесвіті ролей, який свідчить про невизнання для себе важливості та бажання матеріальних ресурсів. Відмовляючись визнати, що у вмінні заробляти гроші немає нічого ганебного, та визнати власне бажання мати достатню кількість матеріальних ресурсів жінки-лідери не можуть зробити стрибок у другий всесвіт ролей, який би свідчив про володіння роллю – бути фінансово незалежними.

    Продовженням згаданої вище амбівалентності є і наступна тематична лінія, яка говорить про те, що обстоювати власні інтереси для жінки як політика місцевого рівня ганебно (К = 0,4). До відповідної категорії належать публічні виступи зі складних питань: «меня всегда беспокоило, когда в совет приходили люди, я их называю горлопанами... они готовы высказывать какие-то там свои мысли, которые не всегда идут на пользу». Також до відповідної категорії входять депутатські звернення з питань, які можна було б вирішити за допомогою особистих контактів з керівниками установ-адресів, та ін.

І ще одна риса-характеристика, яка бідно наповнена змістовно і стосується неможливості виконати передвиборні обіцянки через відсутність власних матеріальних коштів (К = 0,1).

Додаток Ф

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры