План рахунків бухгалтерського обліку і його характеристика .

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 73Следующая ⇒

Синтетичний облік неспроможний контролювати кожний вид господарських засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто для деталізованих записів синтетичного обліку за окремими йоговидами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.

Аналітичні рахунки формуються на підставі інформації, яка узагальнюється та об'єднується на відповідному рівні. Їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві.

План рахунків бухгалтерського обліку визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності. План рахунків – це систематизований перелік рахунків , який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підставах , в організаціях і установах , з метою одержання інформації , необхідної для управління і контролю. На виконання програми реформування, системи бух. обліку і застосування міжнародних стандартів затвердженою постановоюкабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р .за № 1706 , наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. за №291 затверджений план рах. бух.обліку активів , капіталу , зобов”язань і госп . операцій та інструкцію про застосування . Застосування плану рахунків на підприємствахздається у 2000р. з дати визначеної розпорядчим документальним керівником підприємства. Новий план рах. разом з інструкцією закріплює загальний концептуальний підхід до побудови бух . обліку . Інструкція містить коротку характеристику рахунків та субрахунків –структура і призначення рахунків, економічний зміст госп. операцій , що відображаються на них , порядок обліку найбіл . характар фактів діяльність підприємства , зв”язок рахунків з іншими рахунками , що деє змогу зрозуміти об”єкт обліку цього рах . і субрах . виходячи з цього визначити вид рахунку—активний , пасивний , регулюючий , розподільчий , калькулямійний. План рах . поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності, видів , умов господарювання, галузей і обсягу дійсноті.

План рах . передбачає групування рах . за презначенням і частково за змістом на 10 класів від 0 до 9 . План рах . передбачає номери (коди) рахун .В плані рахунку вони подані за десятковою системою : клас , рахунок , субрахунок. Відповідно до класу залишки рах . відображаються в балансі. Залишки по рах . класу 1 „ Необоротні активи”, 2 „Запаси” , 3 „ Кошти , розрахунки та інші активи” відповідають новим розділам активу . Рах . „Власний капітал і забезпечення зобов”язань” , 5 „Довгострокові зобов”язання”, 6 „Поточні зобов”язання” відображаються у відповідних розділах пасиву . Рах . 7 „Доходи і результати діяльності” , 8 „Витрати за елементами” , 9 „ Витрати діяльності” Інструкція містить коротку характеристику рахунків та субрахунків –структура і призначення рахунків, економічний зміст госп. операцій , що відображаються на них , порядок обліку найбіл . характар фактів діяльність підприємства , зв”язок рахунків з іншими рахунками , що деє змогу зрозуміти об”єкт обліку цього рах . і субрах . виходячи з цього визначити вид рахунку—активний , пасивний , регулюючий , розподільчий , калькулямійний.

План рах . поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності, видів , умов господарювання, галузей і обсягу дійсноті.

Структура Плану рахунків відповідає структурі фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати. Звіту про рух грошових коштів та Звіту про власний капітал). Залишки рахунків класів 1-3 дають можливість заповнити актив Балансу, а класів 4-6 - пасив . Звіт про фінансові результати складається за даними рахунків класів 7-9. Для задоволення потреб внутрішніх користувачів на рахунках управлінської бухгалтерії при використанні відповідних статей можна вести облік за центрами відповідальності, сегментами діяльності, що сприяє посиленню контролю, аналітичності отриманих даних, а отже, прийняттю оптимальних управлінських рішень.

Включаючи рахунки до робочого плану рахунків, бухгалтер керується практичними потребами підприємства. Так, невеликій фірмі достатньо мати декілька десятків рахунків, а великому підприємству необхідно використовувати тисячі рахунків. Тому кожен господарський суб'єкт, виходячи із своїх потреб, розробляє власний робочий план рахунків, який відображає специфіку галузі, вид діяльності, визначає зміст аналітичного обліку і характеристику форми обліку, яка застосовується. Робочий план рахунків бухгалтерського обліку містить синтетичні та аналітичні рахунки, необхідні для ведення бухгалтерського обліку відповідно до вимог своєчасності і повноти обліку і звітності. В ньому може бути використано стільки рахунків і субрахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності.

Розроблений підприємством робочий план рахунків повинен відповідати таким вимогам:

- бути гнучким;

- відповідати міжнародним принципам і стандартам обліку;

- повністю задовольняти потреби як зовнішніх, так і внутрішніх користувачів;

- бути зручним у користуванні;

- сприяти здійсненню контролю за фінансовою, інвестиційною та операційною діяльністю підприємства шляхом створення дієвої системи контролю.

Гнучкість плану рахунків проявляється в можливості (з максимальною ефективністю в системі єдиного національного Плану рахунків) організації бухгалтерського обліку на підприємствах різних форм власності та різних за розмірами.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности