Навчання підлітків-лідерів та їх правопросвітницька робота серед однолітків (напрям — права дитини та захист її здоров’я):

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 101 из 112Следующая ⇒

• Державні установи, громадські організації, що забезпечують твій соціальний захист. Законодавство України про соціаль-ний захист дітей та молоді.

• Коли у тебе виникла потреба у захисті? Як потрібно діяти? До кого звернутися?

• Твої права. Як ними користуватися?

Конституція України — основний Закон держави, за яким ти

повинен жити.

Друкується за виданням: Гринчук Л. Є., Дєм’янюк Т. Д., Мель-ничук В. Ф. Цільова творча програма превентивного виховання школярів. — Вісник Науково-дослідної лабораторії інноваційних виховних технологій. Випуск 8. Рівне, 2001. — 26 с.

«Доцільно, щоб учитель у відкритій бесіді та в доступній для дитини формі розкривав важливі риси своєї особистості, роз-повідав про шляхи свого духовного вдосконалення. Виховний потенціал таких дій зростатиме, якщо вихователь прямо заяв-ляє, що такий-то вихованець схожий у таких-то діях на нього».

І. Д. Бех. Дитина у виховному процесі міжособистісних взає-мин. — У кн.: Виховання особистості. — К.: Либідь, 2003. — т. 2. — с. 239.

504

Ч а с т и н а V

НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ: ПЛАНУВАННЯ, ЦІЛЬОВІ ПРОГРАМИ ВИХОВАННЯ І ДЕРЖАВНІ ДОКУМЕНТИ

ПЛАНУВАННЯ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Методичні поради

Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціаль-но активної, всебічно розвиненої особистості вимагають від педа-гогів нових підходів до організації виховної роботи в загальноос-вітньому навчальному закладі.

Зрозуміло, що успіх виховного процесу залежить, в першу чергу, від вихователя, його високої культури, професійної ком-петентності. Але однією з важливих умов здійснення комплек-сного підходу до організації виховного процесу в загальноосвіт-ніх навчальних закладах є планування. Зараз важко уявити життєдіяльність навчального закладу без його перспективного і календарного плану роботи, плану підготовки і проведення за-гальношкільного заходу, робочого плану керівника закладу, його заступників, плану роботи з батьками та учнівським самовряду-ванням, плану виховної роботи у класі тощо.

Планування виховної роботи у класі дозволяє значно змен-шити частину непередбаченості у розвитку педагогічної ситуації, забезпечити наступність сьогоднішніх і завтрашніх дій, впоряд-кованість та ефективність виховної роботи.

Планування — це спільна діяльність класного керівника,учнів і дорослих з визначення цілей, змісту та способів органі-зації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів і учасників намічених справ, термінів їх прове-дення.

Щоб діяльність класного керівника та інших учасників пла-нування була цілеспрямованою, упорядкованою та ефективною,

505

необхідно спланувати спільну діяльність з розробки перспектив-ного плану виховної роботи. Для цього вчитель повинен володіти інформацією про те, як буде проходити загальношкільне плану-вання виховної роботи.

Основою для планування може і повинен стати аналіз виховної роботи за минулий навчальний рік. Підхід до проведення такого аналізу може бути описовий, полярно-оцінювальний, системний, проблемний і особистісно зорієнтований.

При описовому підході описуються, аналізуються події та явища, які відбуваються у життєдіяльності класу.

При полярно-оцінювальному — перш за все виділяються, аналізуються позитивні та негативні моменти у життєдіяльності класу, результати навчально-виховного процесу, з’ясовуються принципи.

Системний підхід передбачає цілісний аналіз педагогічногопроцесу у сукупній єдності та взаємодії усіх його компонентів: суб’єктів, цілей, змісту, засобів (форм, методів, прийомів), ре-зультатів діяльності. При цьому робиться акцент на ключових моментах педагогічного процесу, які вважаються пріоритетними в період життєдіяльності класу, що аналізується.

При проблемному підході відбувається виокремлення, аналіз та структурування проблем і протиріч педагогічного процесу.

При особистісно орієнтованому підході акцент в аналітичній діяльності робиться на розвитку особистості дитини; становлен-ні та проявах індивідуальних особливостей учнів; особистісних досягненнях учнів; формуванні у класі та навчальному закладі сприятливого оточення для розвитку учнів; функціонуванні сис-теми медико-психологічного та соціально-педагогічного забезпе-чення процесу розвитку учнів.

Залежно від організаторської культури школи, традицій ви-ховної діяльності, особистісних якостей вчителя та принципів педагогічного аналізу доцільно застосовувати такі види аналізу навчально-виховного процесу у класі:

1. Аналіз реалізації цілей та розв’язування завдань, де клас-ний керівник оцінює ступінь досягнення цільових установок, визначених у плані виховної роботи за минулий період.

2. Аналіз основних подій та педагогічних ситуацій (аналіз, оцінка, облік результатів). При цьому необхідно врахувати:

• позитивні аспекти проведеної діяльності: що особливо вдало-ся у визначенні змісту, форм та способів організації спільної діяльності, як проведений захід сприяв розвитку особистості учня, у вирішенні яких проблем удалося досягти резуль-татів;

506

• негативні аспекти здійснюваної діяльності: що не вдалося, хто не зміг справитися зі своїм дорученням, які педагогічні та організаційні завдання не вдалося вирішити до кінця;

• що нового вдалося отримати у результаті підготовки, проведення та підведення підсумків спільної справи; які педагогічні наслідки можливі після проведеного заходу, які проблеми можуть заго-стритись у найближчий час, проявитися у перспективі;

• як участь та позиція вчителів вплинули на результативність справи;

• висновки та пропозиції про перспективи та шляхи вдоскона-лення спільної діяльності.

Успішному проведенню такого аналізу сприяють колектив-

ний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі усіх суб’єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу.

Серед форм колективного аналізу можна виділити усне опи-тування, анкетування, заповнення відкритої сторінки думок, ви-пуск різноманітних інформаційних листів, радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму «Справи минулого року», різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, «жива газета», «телепрограма» тощо), огляд досягнень, самоатестація колективу, класні збори, присвячені підведенню підсумків року.

3. Критеріально-орієнтований аналіз, який спрямований на виявлення змін показників результативності навчально-виховної роботи у відповідності з розробленими критеріями ефективності виховної діяльності.

Серед критеріїв можуть бути вибрані такі:

• гуманність виховних відносин;

• залучення учнів до життєдіяльності класного колективу;

• сформованість ділових та міжособистісних взаємовідносин;

• розвиток самоврядування у класі;

• наявність соціальних зв’язків класної спільноти;

• ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів.

Таким чином, в аналітичній діяльності класного керівника

Можна виділити три періоди.

У перший період (підготовчий) відбувається підготовка само-го вчителя до здійснення аналітичної діяльності. Класний керів-ник визначає предмет та мету педагогічного аналізу, розробляє програму та інструментарій (критерії, форми, методи і прийоми аналізу) аналітичної діяльності, передбачає участь у цій роботі усіх суб’єктів виховного процесу.

507

У другий період (основний) вчитель направляє свої зусилля на збір та систематизацію інформації про виховний процес, аналіз

і оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитив-них та негативних моментів у життєдіяльності класу і вихованос-ті учнів, визначення проблем та протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулю-вання висновків і пропозицій щодо удосконалення та оновлення навчально-виховного процесу у класному колективі.

У третій період (рефлексивний) педагог оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні і стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить необхідні ко-рективи.

Досвід роботи кращих класних керівників свідчить, що фор-ми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними (у вигляді щоденника класного керівника, тексту, аналізу анкету-вання або усної інформації, що оголошується на засіданнях мето-дичної ради, батьківських комітетів, зборах учнівського активу).

З метою визначення подальшої перспективи розвитку клас-ного колективу на певний проміжок часу формулюється модель його життєдіяльності, побудова у ньому діяльності, спілкуван-ня і відносин; уявлення про зовнішні зв’язки та відносини класу, його місце і роль у шкільному колективі.

Правильно визначити цілі та завдання виховної роботи педаго-гу допоможуть уявлення про найбільш важливі якості, які пови-нен виховати у себе кожен член класного колективу, щоб успішно справлятися з покладеними на нього соціальними функціями громадянина, сина або дочки, брата або сестри, учня або учениці, члена громадського об’єднання тощо, щоб впевнено почувати себе у класному та шкільному колективах, соціумі, щоб реалізувати свої сили і здібності, стати дійсно щасливою людиною.

Класному керівнику необхідно визначити пріоритетний вид чи напрям спільної діяльності, шляхи, форми і способи вдоско-налення спілкування членів класного колективу. Підвищен-ню ефективності та збагаченню виховного процесу сприяють тренінги спілкування, комунікативні ігри, години спілкування

і розвитку, гуртки та клуби комунікативної культури, де приді-ляється увага діловому та неформальному спілкуванню учнів, розвитку їх комунікативної культури.

Вчителю важливо чітко уявити реальний стан міжособистіс-них і ділових відносин у класі, можливості та способи їх по-кращення. У полі зору педагога повинні знаходитись усі члени класної спільноти, а особливо ті учні, які мають неблагополуч-не положення у дитячому колективі. Бажано, щоб вчитель зміг

508

знайти шляхи та способи створення більш комфортного та захи-щеного положення для кожного свого вихованця.

Педагог повинен пам’ятати, що не можна обмежувати вихов-ний вплив на розвиток особистості учня рамками класного ко-лективу, необхідно спрямувати свої зусилля на побудову макси-мально відкритої виховної системи. Потрібно передбачити участь вихованців у загальношкільних заходах, у спільних справах із однолітками з класів одної паралелі, у роботі з молодшими та старшими учнями.

Збагатити виховний потенціал допоможе зв’язок з друзями класу із найближчого соціального середовища. Це можуть бути батьки, бабусі та дідусі, керівники гуртків, клубів, секцій, на-родні умільці, ветерани війни та праці. Гарними друзями клас-них колективів бувають різні люди, які відрізняються за віком, характером, професією, політичним світоглядом і цікаві учням своїми захопленнями, життєвим досвідом, талантом. Часто така позиція дорослих викликає адекватну реакцію в учнів, які та-кож намагаються стати потрібними для оточуючих, і прагнення охопити своєю турботою тих, хто її потребує.

Щоб досягти бажаних результатів у колективному плануванні та оформленні плану виховної роботи варто використовувати спеціальну технологію залучення учнів, батьків та інших представників класного колективу до спільної діяльності щодо складання плану.

Колективне планування — це творча та організаторська спра-ва, коли кожний член колективу бере участь у розкритті перс-пектив, у пошуку та виборі загальних справ на новий період, розробці конкретного плану таких справ. Воно включає в себе: загальний збір-старт; конкурс на кращу пропозицію до плану, на кращий проект справи; анкети пропозицій; розвідку справ; виготовлення газет-«блискавок» з пропозиціями до плану (для обговорення); аукціон ідей; скарбничку (фонд, «банк», «поштову скриньку») ідей та пропозицій; журнал-естафету; дискусію, за-хист проектів плану тощо.

На даному етапі планування виховної роботи у класі можуть бути здійснені такі дії:

1. Попереднє планування життєдіяльності класного колек-тиву на новий період з учнівським та батьківським активом, під час якого важливо розширити коло розробників плану, захопити активістів із числа учнів та батьків перспективами справ, що від-будуться у новому році, і заручитися їхньою підтримкою.

2. Організація педагогічного супроводу колективного плану-вання, яка створює умови для його успішного здійснення. Дляцього необхідно:

509

а) попередньо домовитися з консультантами класу про час, місце та зміст консультації;

б) організувати своєчасне інформування і взаємодію організа-торів та учасників планування;

в) допомогти ведучим у підготовці до збору-старту і проведен-ню захисту ідей та пропозицій у план роботи;

г) провести інструктаж керівників мікрогруп про хід, терміни та передбачені результати колективного планування, прийоми і засоби організації роботи мікрогруп (як діяти, щоб досягти най-кращого результату);

д) надати допомогу відповідальним за окремі напрями у роботі

з планування.

3. Здійснення класним колективом перспективного плануван-ня життєдіяльності у класі, яке доцільно розділити на кілька пе-ріодів:

І період — збір-старт колективного планування;

ІІ період — консультації зі знавцями;

ІІІ період — розвідка справ;

ІV період — захист ідей та пропозицій у річний план; V період — складання плану життєдіяльності класу;

VІ період — обговорення підсумків колективного планування. 4. Проектування спільно з батьками та друзями класу дій щодо педагогічного забезпечення реалізації плану життєдіяль-

ності класу, що передбачає:

а) визначення у дорослому активі класу кураторів, основних напрямів спільної діяльності;

б) призначення з числа дорослих відповідальних за надання допо-моги учням у підготовці та проведенні окремих справ і заходів;

в) моделювання інформаційно-методичної підтримки органі-зації виховного процесу та життєдіяльності у класі;

г) планування фінансового і матеріально-технічного забезпе-чення діяльності класної громади;

д) проектування дій з надання допомоги учнівському колек-тиву у розширенні та укріпленні внутрішніх і зовнішніх соціаль-них зв’язків і відносин.

Класному керівникові після використання прийомів і методів колективного планування необхідно уточнити та відкоректувати свій первісний задум про побудову у новому навчальному році життєдіяльності та виховного процесу у класному колективі, максимально враховуючи пропозиції учнів і батьків. На основі цих пропозицій сформувати більш конкретні уявлення про ці-льовий, змістовний, організаційний та оцінювально-діагностич-ний компоненти майбутньої виховної діяльності.

510

Для оформлення плану виховної роботи вчителю необхідно вибрати найбільш раціональний варіант форми і структури пла-ну, а також дотримуватись при його складанні вимог, що став-ляться до документів педагогічного планування:

• цілеспрямованість і конкретність освітніх завдань;

• компактність плану;

• різноманітність змісту, форм і методів, оптимальне поєднан-ня просвіти та організації діяльності дітей;

• наступність, систематичність та послідовність;

• поєднання перспективності та актуальності намічених видів роботи;

• єдність педагогічного керівництва та активності вихованців;

• реальність, врахування вікових та індивідуальних особливос-тей учнів, рівня їх підготовленості, умов життя;

• зв’язок позакласної роботи з позашкільною;

• узгодженість плану виховної роботи з планом роботи навчаль-ного закладу та діяльністю дитячих громадських організацій;

• врахування традицій класу, школи, району, міста (села), культури і звичаїв місцевого населення;

• передбачення знаменних дат і подій, державних і національ-них свят, які відзначатимуться у цьому навчальному році;

• об’єднання зусиль вчителів школи, сім’ї, громадськості;

• гнучкість плану.

Це дозволить класному керівнику правильно та ефективно

здійснювати діяльність щодо складання та оформлення плану виховної роботи.

Зміст, форми і структура плану виховної роботи

При плануванні виховної роботи класному керівнику поряд із визначенням цілей, форм і засобів виховання учнів необхід-но знайти оптимальний варіант змісту, форми і структури пла-ну роботи на навчальний рік або півріччя. Вибір того чи іншого варіанту плану залежить від теоретичних уявлень вчителя про сутність, закономірності та роль виховання у розвитку особис-тості дитини, від досвіду та традицій педагогічного колективу у плануванні та організації виховної діяльності, від особистого педагогічного досвіду класного керівника.

Зміст плану повинен бути спрямований на формування у ді-тей та учнівської молоді особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, мораль-ної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури; вихо-вання шанобливого ставлення до родини; формування здорового способу життя.

511

У практиці зустрічаються різні види педагогічного плануван-ня. Робочим планом класного керівника є календарний або перс-пективний план виховної роботи, який охоплює відповідний про-міжок часу і містить таку інформацію, як перелік запланованих справ, терміни їх проведення, прізвища організаторів заходів.

Структура плану може включати такі розділи:

1. Аналіз виховної роботи за минулий рік.

2. Цілі та завдання виховної діяльності.

3. Психолого-педагогічна характеристика класу.

4. Основні напрями та справи класного колективу.

5. Індивідуальна робота з учнями.

6. Робота з батьками.

7. Вивчення стану та ефективності виховного процесу у класі.

Перший розділ плану традиційно називається «Аналіз вихов-ної роботи за минулий рік». Неможливо правильно намітити ці-льові орієнтири, визначити пріоритетні напрями виховної діяль-ності на наступний навчальний рік, вибрати оптимальні форми, методи та прийоми побудови виховної роботи без аналізу пере-житого досвіду спільної діяльності та спілкування, визначення досягнень і з’ясування слабких місць виховного процесу у класі, без розуміння соціальних процесів, які будуть у класному колек-тиві, та виявлення тенденцій особистісного розвитку учнів.

Оформлюючи розділ вчитель може скористатися одним із варіантів аналізу виховної роботи у класі (додаток 1).

Відображає цільові орієнтири виховної діяльності педагога

другий розділ плану « Цілі та завдання виховної діяльності». У даний час головною метою є виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості. У виборі результативної мети класним керівникам варто спиратися на підсумки індивідуальної та ко-лективної аналітичної діяльності та спроектовані образи учня

і класу, а також дотримуватись вимог, які пред’являються до ці-льових орієнтирів виховної діяльності. Вони повинні бути:

1) спрямовані на розвиток особистості дитини, формування його інтелектуального, морального потенціалів, оволодіння уч-нями цілісною системою знань про оточуюче середовище, прак-тичними уміннями і навичками, способами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе і навколишньої соціальної та природної дій-сності;

2) сполучені з інтересами та ціннісними установками членів класної спільноти, відповідати особливостям колективу класу

і умовам його життєдіяльності;

512

3) забезпечені необхідними ресурсами для їхньої реалізації;

4) конкретними, чітко і ясно сформульованими;

5) важкими, але такими, що реально досягаються;

6) гнучкими, тобто володіти здібністю до коректування;

7) діагностичними.

У плані роботи класного керівника поряд з цілями формулюються і завдання, вирішення яких дозволяє досягти поставленої мети.

Загальні відомості про клас, індивідуальні особливості учнів, їх рівень вихованості, свідомості, громадянської відповідаль-ності; розвиток самоврядування та інше доцільно відобразити у третьому розділі «Психолого-педагогічна характеристика кла-су», при складанні якого класний керівник може використати«Орієнтовні питання до складання характеристики класу» (до-даток 2).

Четвертий розділ плану — «Основні напрями і справи клас-ного колективу ».

Відповідно до результатів, отриманих у процесі аналітичної діяльності і відображених у першому розділі плану, та виходячи із сформульованих цілей і завдань виховної роботи, педагогу необхід-но визначити напрями, форми та способи організації життєдіяль-ності класного колективу. Допомогою у цьому стане сформований вчителем образ класу, його модельні уявлення про побудову діяль-ності, спілкування і відносин у класному колективі.

Сукупність форм і способів життєдіяльності класу не повин-на бути набором випадково відібраних і не пов’язаних між собою справ. Щоб добір справ був дійсно системним і обґрунтованим, класний керівник повинен при плануванні спиратись на теоре-тичні та технологічні розробки проблем виховання учнів.

Також потрібно передбачити участь своїх вихованців у загаль-ношкільних і класних справах, у той же час вибрати пріоритетним той вид діяльності, який якнайкраще вплине на розвиток особис-тості учнів та формування неповторності класного колективу. При виборі форм і способів вчитель віддає перевагу тим справам, які пропонувались учнями та батьками під час колективного плану-вання життєдіяльності у класі. Ці справи найбільше відповідають інтересам і потребам учнів та впливають на їх розвиток.

Вчителю важливо правильно визначити терміни виконання справ і відповідальних за їх підготовку та проведення. Опти-мальний розподіл часу і сил членів класної спільноти дозволить підвищити ефективність виховної діяльності.

Наявність у плані п’ятого розділу « Індивідуальна робота з учнями» пов’язана з турботою класного керівника про створен-ня у класі сприятливого середовища для формування особистості

513

кожного учня, з педагогічним проектуванням та забезпеченням індивідуальної траєкторії розвитку учня, з пошуком найбільш ефективних прийомів і методів виховного впливу на кожного ви-хованця.

До основних напрямів індивідуальної роботи класного керів-ника з учнями можна віднести:

• вивчення індивідуальних особливостей учнів, специфіки умов

і процесу їх розвитку;

• встановлення міжособистісних контактів з кожною дитиною;

• створення умов у класному колективі для прояву і розвитку реальних і потенційних можливостей учнів, реалізації со-ціально цінних і особистісно значущих інтересів та потреб уч-нів;

• врахування стану фізичного, психічного та соціального здоров’я учнів;

• вирішення питання соціальної адаптації учнів в умовах дитя-чого та педагогічного колективу;

• надання індивідуальної допомоги учням, які мають проблеми у адаптації до життєдіяльності класу, відносинах з учителем та іншими членами навчального закладу, виконанні норм

і правил поведінки у навчальному закладі та за його межами;

• профілактична робота з учнями групи «ризику» (що вихову-ються у дисфункційних сім’ях, схильні до правопорушень, вживають наркогенні речовини);

• взаємодія з батьками, адміністрацією, соціально-психологіч-ною та іншими службами навчального закладу з метою проек-тування індивідуальної траєкторії розвитку учнів, педагогіч-ної підтримки суспільно корисних ініціатив учнів, корекції відхилень в інтелектуальному, моральному та фізичному ста-новленні їх особистостей;

• сприяння вихованцям у діяльності з самопізнання, самовизна-чення та саморозвитку;

• діагностика результатів навчання, виховання і розвитку кож-ного учня, облік їхніх особистих досягнень.

При складанні плану класний керівник може використати такі

педагогічні засоби, як прийоми і методи психолого-педагогічної діагностики, вивчення матеріалів медичного та психологічного обстеження учнів, складання індивідуальних характеристик вихованців, оформлення карти захоплень та інтересів учнів, їх батьків, ведення щоденника особистісних досягнень учнів, спіль-не визначення з вихованцем та його батьками перспектив зони ближнього розвитку, індивідуальні консультації і бесіди, педаго-гічний консиліум, створення ситуації успіху та вибору, розробка

514

та здійснення програми корекційної діяльності, проведення за-нять у гуртку «Пізнай себе» тощо.

Шостий розділ плану виховної роботи — «Робота з батька-

Ми».

Запорукою успішної виховної діяльності з учнями є співпра-ця класного керівника з батьками, оскільки саме сім’я значно впливає на процес розвитку особистості дитини. Тому важливе і відповідальне завдання вчителя — зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу. Вирішення даного завдання можливе за умови, якщо у плані роботи будуть відображені на-ступні напрями діяльності класного керівника з батьками:

• вивчення сімей учнів, яке дозволить вчителю краще пізнатидітей та їх батьків, зрозуміти стиль життя сімей, ознайоми-тись з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей розділ відображається у плані роботи такими формами, як відвідування сімей учнів, анкетування, написання творів про сім’ю, конкурс творчих робіт «Моя сім’я», тестування, педа-гогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про сім’ю та сімейно-родинне виховання;

• педагогічна просвіта батьків, яка планується у відповідностіз віковими особливостями дітей, цілями та завданнями нав-чально-виховного процесу, конкретними проблемами, що ви-никають у ході спільної діяльності вчителя і батьків. Клас-ний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, правознавства, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори, тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду різних ситуацій виховання дітей в сім’ї і школі; огляд попу-лярної педагогічної літератури для батьків, обмін досвідом виховання дітей у сім’ї, день відкритих дверей тощо;

• забезпечення участі батьків у життєдіяльності класного колективу, яке здійснюється класним керівником за допомо-гою залучення їх у такі види взаємодії, як спільне плануван-ня виховної роботи у класі, колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, біб-ліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт; дні здоров’я; допомога у ремонтних роботах та естетичному оформленні класної кімнати, участь у обладнан-ні кабінету, організації міні-гуртків і клубів;

• педагогічне керівництво діяльністю батьківської ради класу,

що відображається у наступних пунктах плану: вибір бать-ківської ради, допомога у плануванні та організації її діяль-ності, робота з сім’ями, які потребують педагогічної допомо-ги, установлення зв’язків з шефами, громадськістю;

515

• індивідуальна робота з батьками, яка дозволяє встановитибезпосередній контакт з кожним членом сім’ї учня, досягти взаєморозуміння у пошуці шляхів впливу на розвиток осо-бистості дитини. Це індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив та засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення;

• інформування батьків про хід і результати навчання, вихо-вання і розвитку учнів, яке здійснюється класним керівникомза допомогою тематичних та підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, перевірки щоденників учнів, складання карт розвитку дітей, а також таблиць результатів їх навчальної діяльності, ведення щоденників спостережень за процесом розвитку учня або зошитів їх досягнень.

Сьомим компонентом плану роботи класного керівника є роз-

діл «Вивчення стану та ефективності виховного процесу в класі».

Об’єктами дослідження стану та ефективності виховного про-цесу у класі можуть бути обрані:

а) розвиток особистості учнів; б) формування класного колективу;

в) наявність у учнів та їх батьків задоволеності життєдіяльніс-тю у класі.

При дослідженні процесів, що відбуваються у колективі, клас-ному керівнику варто звернути увагу на такі важливі сторони життя колективу, як:

• сформованість соціально цінної спільної діяльності;

• наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;

• активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

• стан емоційно-психологічних відносин;

• стан ділових відносин;

• наявність зв’язків з іншими групами та окремими індивідами;

• розвиток учнівського самоврядування.

Добре, якщо у ході діагностичної діяльності вчитель буде

використовувати різноманітні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіда, інтерв’ю, анке-тування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної і групової самооцінки, вивчен-ня продуктів творчої діяльності учнів тощо.

У технологічний арсенал класного керівника можна включи-ти такі діагностичні засоби:

• ігри «Лідер», «Кіностудія», «Подорож морем захоплень»;

• тести «Розумне про життєвий досвід», «Задоволеність учнів шкільним життям», «Задоволеність батьків роботою навчаль-ного закладу»;

516

• анкету «Який у нас колектив?»;

• конкурс малюнків «Я у своєму класі» тощо.

Поряд з основними розділами у план можуть бути включені

різноманітні додатки. У відповідності з традиціями плануван-ня у конкретному навчальному закладі план виховної роботи може містити відомості про батьків, інформацію про участь бать-ків у життєдіяльності класу, відвідування батьківських зборів, відомості про сім’ї та учнів, інтереси та захоплення учнів, їх зайнятість у позаурочний час, результати педагогічних спосте-режень та психолого-педагогічної діагностики, інформацію про учнівське самоврядування.

Планування — це справа творча, тому класний керівник має право вибрати такий варіант, який найбільше відповідає його педагогічним переконанням, містить необхідну інформацію і є зручним для використання у повсякденній роботі.

Підготувала завідувачка сектора відділу виховної роботи Науково-методичного центру середньої освіти МОН України Горлач Тетяна Анатоліївна

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?