Стратегії управління матеріальними потоками у виробництві

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 27Следующая ⇒

Важливим напрямком підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств є створення інтегрованої системи регулювання і контролю матеріальних потоків.

Матеріальний потік – сукупність руху сировини, напівфабрикатів, готових виробів, з якими здійснюються логістичні операції (розвантаження, переміщення, пакування, транспортування тощо).

В залежності від умов і особливостей реалізації готової продукції існує дві стратегії управління матеріальними потоками: „виштовхування” виробів та витягування виробів.

Стратегія „виштовхування” виробів передбачає, що їх виготовлення починається на одному кінці виробничої лінії, проходить через послідовний перелік технологічних операцій і закінчується обробкою на іншому кінці виробничого ланцюга. Вироби „виштовхуються” з однієї виробничої дільниці по закінченню обробки на наступну за централізованим розпорядженням

Рис 12.1.   Стратегія „виштовхування” виробів

згідно з виробничим планом, незалежно від готовності наступної виробничої дільниці прийняти його на обробку (рис12.1.).

Стратегія „виштовхування” виробів доцільна в умовах дефіцитного ринку, коли існує повна впевненість у реалізації продукції. При цьому значну увагу потрібно приділяти питанням високого завантаження обладнання, збільшення виробничих серій, скорочення номенклатури продукції. Розробити жорсткий технологічний процес із наперед точно розрахованими параметрами неможливо. Тому на підприємствах повинен бути створений певний виробничий запас, який відіграє роль буфера і підвищує гнучкість виробничої системи.

Можливість застосування даної стратегії полегшується у зв’язку з використанням інформаційних технологій у логістичній системі підприємства.

Стратегія „витягування” виробів передбачає їх одержання  із попередньої дільниці по мірі необхідності. Центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між виробничими підрозділами підприємства, не визначає для них поточних завдань. План має тільки лінія кінцевої збірки і від неї заявки на виробництво необхідних деталей надходять на попередні дільниці за допомогою спеціальних карток (рис12.2) відбору чи карток виробничого замовлення. У картці відбору позначається кількість деталей, яка повинна бути взята на попередній дільниці обробки. У картці виробничого замовлення вказується кількість деталей, які повинні бути вироблені на попередній дільниці.

У місці складування деталі вантажаться для перевезення в кількості, вказаній у картках відбору. При цьому з ящиків знімаються прикріплені до них картки замовлення, які інформують про необхідність виготовлення нових деталей у строго визначеній кількості. План на виробничих дільницях формується кожен день, будь-яке переміщення виробів без карток не допускається.

Рис.12.2. Стратегія „витягування” виробів

Таким чином забезпечується скорочення виробничих запасів при одночасному підвищенні гнучкості виробництва, швидка адаптація підприємства до змін ділового оточення.

Дана стратегія застосовується в умовах нестабільного і непередбачуваного попиту, коли стає невигідно утримування значних запасів, але водночас недопустимо втрачати можливості виконання замовлень, які виникають. Стратегія „витягування” виробів доцільна і при випуску складної, дорогої продукції. В цих умовах доцільно почекати, поки споживач точно не сформулює власні вимоги. Стратегія не потребує тотальної комп’ютеризації виробництва, але вона передбачає високу дисципліну постачання і відповідальність персоналу.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология