Стратегія постійного удосконалення продукції та процесів

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 27Следующая ⇒

Стратегія постійного удосконалення продукції та процесів (система Kaizen) була розроблена і з успіхом реалізована в японських компаніях, потім знайшла поширення в США і країнах Європи.

Стратегія ґрунтується на тому, що незначні, але постійні, систематичні удосконалення дають кумулятивний ефект, сприяють створенню конкурентних переваг. Ідеї, пропозиції персоналу, незначні удосконалення не потребують надсучасних технологій, великих інвестицій, вони можуть створюватися кожним працівником компанії на його робочому місці. Стратегія допомагає використовувати досвід і здібності кожного працівника у потрібному напрямку. Особливо вітаються Kaizen – пропозиції, які спрямовані на збільшення прибутку фірми за рахунок підвищення обороту і зниження витрат. Творчі ідеї, що подаються працівниками виробничих підрозділів, дозволяють підприємству функціонувати без перевантажень, дефектів, затримок і перебоїв у виробничому процесі, підвищують рівень продуктивності виробництва.

Пропозиції щодо підвищення обороту подаються працівниками відділів продажу, маркетингу, сервісного обслуговування. Вони стосуються підвищення ефективності реклами, сервісу, інформації про потреби, смаки, запити споживачів, особливості їх поведінки.

Основні завдання стратегії постійного удосконалення:

1. Залучення всіх працівників, незалежно від посади, до активної участі у поданні пропозицій та ідей, прояву ініціативи.

2. Сприяння розвитку творчого потенціалу працівників, підвищення їх професійного, освітнього рівня, забезпечення кар’єрного зростання найбільш здібних та ініціативних.

3. Досягнення корисного результату, позитивного економічного ефекту від пропозицій та ідей працівників.

Ефективне застосування стратегії постійного удосконалення (системи Kaizen) можливо тільки за певних умов:

· зацікавленості власників і вищого керівництва компанії у постійному вдосконаленні процесів та продукції;

· участі персоналу у прибутках компанії;

· ставленні менеджерів до підлеглих, як до високопрофесійних активних фахівців – носіїв ідей і пропозицій, а не як до тупих, байдужих виконавців певних функцій, робочої сили;

· пошуку і підбору на робочі місця та посади ініціативних, сумлінних, високо мотивованих працівників і менеджерів;

· включення до переліку посадових обов’язків кожного працівника компанії пункту про обов’язок подавати ідеї та пропозиції по удосконаленню процесів і діяльності на власній посаді / робочому місці;

· спонукання персоналу компанії до постійного подання ідей і пропозицій;

· розгляду кожної поданої пропозиції / ідеї, практичного впровадження найбільш перспективних;

· створення системи обліку та аналізу економічної ефективності поданих ідей і пропозицій, матеріальне й моральне заохочення їх розробників;

· формування корпоративної культури, яка б сприяла розвитку активності, патріотизму і лояльності до компанії у працівників.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология