Стратегія скорочення тривалості виробничого циклу.

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 27Следующая ⇒

Ефективність організації виробничого процесу в часі, досягнення стратегічних виробничих цілей визначається тривалістю виробничого циклу.

Виробничий цикл– календарний період часу з моменту запуску сировини і матеріалів у виробництва до повного виготовлення готової продукції.

Для обґрунтованого скорочення тривалості виробничого циклу потрібно проаналізувати всі його структурні елементи.

Виробничий цикл складається із:

· часу виконання технологічних операцій (операцій перетворення предмету праці в продукцію);

· підготовчо – завершувального часу (час ознайомлення робітника із завданням і час для здавання готової продукції);

· часу операційного циклу (час обробки однієї партії деталей на конкретній операції технологічного циклу);

· часу проходження природних процесів (наприклад, охолодження металу, твердіння бетону тощо);

· часу обслуговуючих процесів (контрольних, складських, транспортних операцій);

· часу перерв (перерв між партіями, перерв очікування, перерв комплектування, міжзмінних перерв на обід, вихідні, свята тощо).

Стратегія скорочення тривалості виробничого циклу передбачає [59,71,80]:

1) зменшення трудомісткості технологічних операцій за рахунок:

· удосконалення конструкції продукції, підвищення рівня її технологічності;

· впровадження найбільш раціональних високоефективних технологічних процесів;

· підвищення рівня механізації, автоматизації, застосування робототехніки;

· використання більш досконалого інструменту, ефективного спеціального та універсального устаткування;

· вибору оптимальних режимів обробки деталей;

2) зменшення тривалості природних ресурсів (твердіння бетону, висихання фарби, охолодження металів) за рахунок змін температури, примусової циркуляції повітря, тощо;

3) підвищення паралельності виконання робіт за рахунок ефективного планування виробничого циклу, застосування універсального устаткування;

4) зменшення витрат часу на проведення контролю, транспортування, складування деталей за рахунок:

· їх суміщення по часу з технологічним циклом;

· механізація та автоматизація транспортних і складських операцій, впровадження автоматів, роботів, маніпуляторів, конвеєрів, автоматичних ліній;

· переходу від суцільного контролю до вибіркового;

5) скорочення тривалості перерв шляхом: розширення змінності роботи обладнання; застосування паралельно – послідовного способу обробки партій деталей замість послідовного; раціоналізації відпочинку робітників; застосування ефективних систем оперативно – календарного планування;

6) проведення аналізу всіх елементів та етапів виробничого циклу для визначення шляхів його скорочення за рахунок зменшення партій деталей, визначення порядку запуску деталей в обробку, виключення перерв, що викликані незадовільною організацією виробництва на підприємстві.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии