Розрахунок виробничої потужності підприємства

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 27Следующая ⇒

Основною формування виробничої програми підприємства є розрахунок його виробничої потужності.

Виробнича потужність – показник, що відображає максимальну спроможність підприємства (підрозділу, об’єднання) до випуску товарної продукції у натуральних чи вартісних одиницях виміру, віднесених до певного періоду часу (зміна, доба, місяць, квартал, рік).

Для розрахунку виробничої потужності використовують наступні вихідні дані: перелік виробничого обладнання і його кількість за видами; режим використання обладнання і виробничих площ; прогресивні норми продуктивності обладнання і працеємності виробів; кваліфікація робітників;

запланована номенклатура і асортимент продукції, що безпосередньо впливають на працеємність продукції;

Найбільш простими і точними вимірюваннями виробничої потужності вважаються натуральні одиниці: кількість виробів за зміну; кількість деталей за добу; тонн за місяць; тисяч штук за рік. По продукції, що має широку асортиментну шкалу, виробничі потужності можуть виражатися в умовно-натуральних одиницях.

За основу розрахунку виробничої потужності приймають проектні чи технічні (паспортні) норми продуктивності обладнання і технічно обґрунтовані норми часу (виробітку).

Якщо відома продуктивність обладнання, то виробнича потужність визначається за формулою:

П = Ч_еф а Н                                                                            ( 12.3)

де П – виробнича потужність;

Ч_еф – ефективний (плановий) фонд часу роботи одиниці обладнання, год.;

а – кількість однотипних апаратів, машин, агрегатів, встановлених в цеху (на виробничій дільниці);

Н– годинна норма продуктивності одиниці обладнання згідно з паспортом підприємства – виробника, виражена в кінцевій продукції (т/год, м³/год, м²/год).

В залежності від основних виробничих цілей і стратегій їх досягнення виробнича потужність підприємства може змінюватися такими способами:

· встановлення нових одиниць обладнання замість застарілих чи аварійних;

· введення в дію нових потужностей;

· зміна продуктивності обладнання у зв’язку з інтенсифікацією режиму його роботи чи внаслідок зміни якості сировини тощо;

· модернізація обладнання (заміна вузлів, блоків, транспортних елементів і т.п.);

· зміни в структурі вихідних матеріалів, складу сировини чи напівфабрикатів та ін.;

· зміна тривалості роботи обладнання протягом планового періоду з урахуванням зупинок на ремонт, профілактики, технологічних перерв;

· підвищення спеціалізації виробництва;

· застосування різних режимів роботи обладнання;

· організації ремонтів і поточного обслуговування.

В практиці управління виробництвом розрізняють кілька видів виробничої потужності: проектну, пускову, фактичну, планову, вхідну та вихідну по періоду, балансову тощо.

В залежності від типу організації виробничого процесу, асортименту і номенклатури продукції застосовують різні формули розрахунку виробничої потужності.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии