Сутність, види і показники світової торгівлі

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 32Следующая ⇒

Світова (всесвітня) торгівля – це торгівля, яка передба­чає переміщення товарів та послуг за межі державних кор­донів, її ще можна трактувати як відносини країн з метою ви­везення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів та послуг

Таблиця 4.1

Складові обсягів експорту та імпорту

Експорт включає

Імпорт включає

1. Вивезення товарів, виготовлених (вироблених і перероб­лених) у певній країні.

2. Вивезення вітчизняних товарів, особливо сировини і на­півфабрикатів, для перероблення за кордоном під митним кон­тролем з подальшим поверненням.

3. Реекспорт – вивезення товарів, раніше завезених з-за кордону, які в країні-реекспортері не підлягають жодній пере­робці, включаючи товари, продані на міжнародних аукціонах, товарних біржах тощо.

4. Тимчасове вивезення за кордон вітчизняних товарів (на виставки, ярмарки тощо) з наступним їх поверненням, а також вивезення тимчасово завезених зарубіжних товарів (на аукціо­ни, виставки, ярмарки тощо).

5. Постачання в рамках транснаціональних корпорацій (ТНК), а також вивезення продукції в порядку прямих вироб­ничих зв'язків.

1. Ввезення з-за кордону товарів для реалізації на ринку.

2. Реімпорт – зворотне ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, раніше вивезених туди, які не підлягали там жодній переробці.

3. Імпорт товарів (сировини, напівфабрикатів, вузлів, де­талей) для перероблення у даній країні й вивезення за кордон.

4. Тимчасово завезені (на міжнародні виставки, аукціони, ярмарки) товари.

5. Імпортне постачання продукції в рамках ТНК.

До товарів, крім матеріальної продукції, або «видимих» благ, належать призначені для продажу продукти інтелекту­альної праці – патенти, ліцензії, ноу-хау, фірмові знаки та інші види експертних документів.

До міжнародної торгівлі послугами належать транспортні послуги, фрахт, міжнародний туризм, банківські, біржові та посередницькі послуги, страхові операції, рекламні заходи, ярмарки, обмін в галузі культури, інформації та інші «неви­димі» блага.

Таблиця 4.2

Показники стану та рівня розвитку міжнародної торгівлі

Групи показників

Показники

1. Показники обсягу міжнародної торгівлі (експорт, ім­порт, зовнішньоторговельний оборот, генеральна торгівля та фізичний обсяг міжнародної торгівлі)

1.1. Експорт – це виражений в натуральних чи вартісних одиницях обсяг проданих і вивезених за межі національних кордонів товарів та послуг.

1.2. Імпорт – це виражений в натуральних чи вартісних одиницях обсяг куплених і ввезених з-за кордону товарів та послуг для внутрішнього споживання

1.3. Зовнішньоторговельний оборот – сума вартісних об-сягів експорту та імпорту країни за певний період часу (місяць,квартал, рік).

1.4.Генеральна торгівля – сума експорту й імпорту та вартості транзитних товарів

1.5. Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі – це величина експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду для отримання інформації стосовно руху товарної маси без впливу коливання цін.

Індекс фізичного обсягу розраховується за формулою:

де Q_звіт – кількість товару у звітному періоді; Q_баз – кількість товару у базовому періоді; Р – ціна товару.

2. Показники результативності  (сальдо зовніш­ньоторговельного балансу, коефіцієнт імпортної залежності, індекс чистої торгівлі та індекс «умови торгівлі»)

2.1. Сальдо зовнішньоторговельного балансу – різниця між грошовими надходженнями (експортом) та витратами (ім­портом). Сальдо зовнішньоторговельного балансу розрахо­вується так:

С_тв = Е –  І,

де С_ТБ – сальдо торговельного балансу; Е – експорт товарів і послуг; І – імпорт товарів і послуг.

2.2. Коефіцієнт імпортної залежності – відношення об­сягів імпорту товарів до обсягів його споживання у країні. Обсяг споживання визначається так:

Q = В + І + Е,

де В – обсяг виробництва певного товару; I – обсяг імпорту певного товару в країну; Е – обсяг експорту певного товару з країни.

Коефіцієнт коливається від 0 до 1. Чим менше значен­ня, тим країна більш незалежна від імпорту і забезпечує себе цим товаром самостійно; чим більшим є значення, тим країна більш залежна від імпорту.

2.3. Індекс чистої торгівлі – показує за кожним із товарів рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивномузначенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при негативному значенні):

І_ЧТ коливається від -1 до +1. Якщо показник ближчий до -1 – товар тільки ввозиться, що негативно характеризує торгівлю країни. Якщо ближче до +1 – товар вивозиться, що позитивно характеризує торгівлю країни.

2.4. Індекс «умови торгівлі» – це співвідношення експортних та імпортних цін певного товару, країни у цілому, групи країн. Співвідношення цін може виражатися через співвідношен­ня експортних та імпортних цін на нього або через співвідно­шення індексу експортних та імпортних цін у цілому:

де Іек.ц. – індекс експортних цін – співвідношення експорт­них цін звітного періоду до експортних цін базисного періоду; Іім.ц. – індекс імпортних цін – це співвідношення імпортних цін звітного періоду до імпортних цін базисного періоду.

«Умови торгівлі» відображають співвідношення взаємного попиту та взаємної пропозиції на експорт і на імпорт кожної країни. Вони розраховуються на базі співвідношення індексу експортних та імпортних цін кожної країни і є найважливі­шим орієнтиром для зовнішньоторговельної політики у ці­лому.

Умови торгівлі публікуються у щомісячному виданні Між­народного валютного фонду (МВФ) «International Finance Sta­tistics» у порівняльній для всіх країн формі. Якщо індекс «умов торгівлі» зростає, то це свідчить, що при зростанні сукупної ціни експорту країни порівняно з сукупною ціною імпорту на кожну одиницю товару, що експортується, стає можливим придбання більше імпортних товарів. Оскільки більший обсяг імпорту стає можливим замість попередньої кількості експор­ту, добробут країни зростає. І навпаки, якщо індекс «умов тор­гіллі» падає, то це свідчить, що при зростанні сукупної ціни імпорту країни порівняно з сукупною ціною експорту на кож­ну одиницю товару, що експортується, стає можливим при­дбання менше імпортних товарів, а отже, добробут країни па­дає.

3. Показники структури міжнародної торгівлі (географічна структура, товарна структура, індекс диверсифікації експорту)

3.1. Географічна структура міжнародної торгівлі:

3.1.1. За територіальною ознакою (узагальнює дані у міжнародній торгівлі):

- країни, що належать до однієї частини світу (наприклад Америка, Європа тощо);

- групи країн (наприклад країни, що розвиваються, індус­тріальні країни тощо).

3.1.2. За організаційною ознакою (показує розподіл міжнародної торгівлі):

- між країнами, які належать до інтеграційних або інших об'єднань (наприклад ЄС тощо);

- між країнами, що згруповані за певними критеріями (наприклад країни – експортери кави, країни – експортери нафти тощо).

3.2. Товарна структура міжнародної торгівлі – розподіл торгових потоків за окремими товарами, поєднаними у
групи, підгрупи.

Для класифікації окремих товарів у міжнародній торгівлі використовується Гармонізована система опису та кодування товарів (ГС), розроблена Радою митного співробітництва у 1983 р. На базі ГС розроблено товарну номенклатуру зовніш­ньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД). Це зведений класифіка­тор, який систематизує сукупність товарів, що перетинають митний кордон держави, за певними групами, відповідно до походження, призначення та ступеня обробки.

3.3. Індекс диверсифікації експорту – це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Він визначається за формулою:

де h_ij – частина і-го товару у загальному експорті j-ї країни; h_i – частина і-го товару у загальному світовому експорті. Ко­ливається від 0 до 1.

4. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі (зовнішньоторговельний оборот на одну особу, обсяг експорту та імпорту на одну особу, експортна та імпортна кво­ти, квота зовнішньоторговельного обороту)

4.1. Зовнішньоторговельний оборот на одну особу показує, який обсяг зовнішньої торгівлі в абсолютному значенні
припадає на одну особу країни. Розраховується так:

де Е – експорт країни певного року; І – імпорт країни певного року; Н – населення країни.

4.2. Експорт на одну особу показує, який обсяг експорту в абсолютному значенні припадає на одну особу країни, розрахо­вується як співвідношення обсягу експорту до загального насе­лення.

4.3. Імпорт на одну особу показує, який обсяг імпорту в абсолютному значенні припадає на одну особу країни. Визна­чається як співвідношення обсягу імпорту до загального насе­лення.

4.4. Експортна квота – це частка експорту у ва­ловому внутрішньому продукті (ВВП) країни, виражена у від­сотках.

4.5. Імпортна квота – це об'ємна частка імпорту у ВВП країни, виражена у відсотках.

4.6. Квота зовнішньоекономічного обороту– це об'ємна частка зовнішньоторговельного обороту у ВВП країни, виражена у відсотках.

5. Показники ефективності міжнародної торгівлі (макро- та мікроекономічні показники)

5.1. Під економічною ефективністю зовнішньої торгівлі на макрорівні розуміють ступінь економії національної праці, яка досягається шляхом участі країни у міжнародному роз­поділі праці. Застосування цих показників обмежується мож­ливістю їх використання для торговельної політики держав.

5.1.1. Рівень ефективності зовнішньоторговельного обороту – це співвідношення національних витрат у результаті імпорту до націо­нальних витрат на експорт.

5.1.2.     Рівень ефективності імпорту – це співвідношення економії витрат у результаті імпорту до витрат на імпорт.

5.1.3.     Ефективність експорту – це співвідношення виторгу від експорту товарів та послуг до національних витрат на експорт.

5.2. Під економічною ефективністю на мікрорівні розу­міють ступінь збільшення доходу від зовнішньоторговельних операцій. Критерієм оцінки є прибуток.

5.2.1.     Ефект експорту – це різниця між надходженнями у національній валюті від експорту (Нек) та повними витратами фірми на експорт (Век).

5.2.2.     Рівень ефективності експорту – співвідношення надходжень у національній валюті від експорту до повних витрат на експорт.

5.2.3.     Ефект імпорту – це різниця між ціною реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку та витратами на імпорт, включаючи вартість зобов'язань за базисними умовами постачання.

5.2.4.     Рівень ефективності імпорту — це співвідношення величини ефекту імпорту до витрат на імпорт.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов