Проблеми участі України у міжнародному поділі праці

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 32Следующая ⇒

Таблиця 1.6

Основні причини низького рівня залучення України у МПП

Основні причини низького рівня залучення України у МПП

Ідеологічні особливості радянської економіки

Обмеженість виходу на світовий ринок, особливості формування цін, обмеженість розвитку прогресивних форм зовнішньоекономічної діяльності, тобто закрита неринкова економіка

Багаті природні ресурси союзних республік і загальносоюзний поділ праці

Політична ізоляція Радянського Союзу

Командно-адміністративна система управління та відповідна їй система економічних відносин: державна власність,
яка ототожнювалася з суспільною; державний план без врахування ефективності використання ресурсів; монополізація багатьох галузей виробництва

Система зовнішньоекономічних зв'язків, яка відокремлювала внутрішню економіку від світового господарства

Таблиця 1.7

Основні тенденції участі України у МПП на сучасному етапі

Основні тенденції участі України у МПП на сучасному етапі

Сьогодні Україна залучена в МПП у 2-3 рази слабкіше, ніж провідні країни Заходу чи нові індустріальні країни. Теж саме можна сказати й по інших показниках: по продуктивності праці США перевищує Україну майже в 10 разів, Франція -у вісім, ФРГ, Велика Британія - у шість; по оплаті праці США превищує Україну в 12 разів, Франція - в 9, ФРГ і Велика Британія- у 8. І перебороти цей відрив поки не вдається. Сьогодні у розвитку своєї економіки великі надії Україна покладає на інтеграцію в систему світогосподарських зв'язків, активну й зростаючу участь не тільки в регіональному, а й у міжнародному поділі праці, ефективному використанні його переваг. Це констатується на всіх рівнях влади, як поняття того, що слабка залученість України в міжнародний поділ праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам, бо залишає економіку країни поза розвитком світових продуктивних сил, провідних напрямів сучасної науково-технічної революції, що призводить до виштовхування її на узбіччя світового економічного прогресу. Ще до проголошення незалежності України частка експорту у загальному обсязі виробництва України не перевищувала 4-5%, у той час як середньосвітовий показник дорівнював 17%. У 90-ті роки відбулося подальше зменшення експорту як у фізичному, так і відсотковому відношенні, а в його товарній структурі левова частка припадає на сировину, матеріали, товари народного споживання. На початку ХХІ ст. ситуація дещо стабілізувалася, але і сьогодні в українському експорті спостерігається значний дисбаланс у співвідношенні готової продукції і сировинних матеріалів.

Аби визначити місце та роль України в МПП, розглянемо сукупний ресурсів потенціал та структуру зовнішніх економічних зв'язків. Сьогодні приблизно 85% усіх постачань України за кордон припадає на сировину і матеріали. При цьому природно-кліматичні умови України дозволяють їй вирощувати до 50 млн.т. зерна і зернобобових, а також виробляти до 7 млн. т. цукру. Електроенергетичні потужності дають можливість виробляти до 300 млрд. кВт електроенергії на рік, при цьому 1/10 її експортувати. Україна має значні ресурси вугілля, залізних і марганцевих руд, сірки, ртуті, урану, титану, гіпсу, солей, різноманітних будівельних матеріалів. У структурному плані провідне місце належить земельно-ресурсній складовій - 44,38%, мінеральній - 28,26%, водній-13,08%, природно-рекреаційній - 9,64%, рослинній - 4,17% та фауністичний - 0,47% складовій. Людський фактор виробництва характеризується високим рівнем інтелектуального потенціалу: його грамотність складає майже 100%; частка населення, охопленого навчанням -74%; на 1000 осіб тут приходиться 37 студентів (рівень Швеції). В той же час частка затрат на провідний фактор - науку в Україні складає 1,13% ВВП (в ЄС-2,16%); обсяг високотехнологічного експорту - на одну особу населення 12 дол.(в ЄС - 827); кількість персональних комп'ютерів на 1000 осіб дорівнює 13,8 (в ЄС - 234,6).

Промисловість - найважливіша складова частина економіки України. За даними закордонних аналітиків, Україна здатна самостійно забезпечити виробництво кінцевої продукції на 16%. Частка експорту у ВВП перевищує 59%. Основну частину валютних надходжень дають 9 найменувань продукції: неблагородні метали і вироби з них - 36%; хімічна продукція - 8%; мінеральна сировина та енергоносії -16%; механічні вироби, електроустаткування, прилади, аудіо-відеотехніка - 11%; текстиль та вироби з нього - 3%; деревина й вироби з неї, папір - 3,1%; транспортні засоби - 3%; продукція харчової промисловості - 4%; сільськогосподарська продукція - 6%; інше - 14%.

ТЕМА 2

СВІТОВИЙ РИНОК ТА СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

1. Становлення світового ринку

2. Характерні риси світового ринку

3. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку

4. Сучасне світове господарство

1. Становлення світового ринку

Таблиця 2.1

Еволюція форм ринку

Форми ринку

Графічне представлення форм ринку

Визначення виду ринку

Внутрішній ринок

Внутрішній ринок є формою господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником усередині країни

Національний ринок

Національний ринок – це внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземних покупців

Міжнародний ринок

Міжнародний ринок – це частина національних ринків, яка безпосередньо пов'язана із закордонними ринками

Світовий ринок

Сучасний світовий ринок – це сфера стійких товарно-грошових відносин

між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва

2. Характерні риси світового ринку

Таблиця 2.2

Характерні риси світового ринку

Характерні риси світового ринку

Він є категорією товарного виробництва, яке у пошуках збуту своєї продукції вийшло за національні межі

Він виявляється у міждержавному переміщенні товарів під впливом не тільки внутрішніх, але й зовнішніх попиту і пропозиції

Він оптимізує використання факторів виробництва, підказуючи виробнику, у яких галузях та регіонах вони можуть бути застосовані найефективніше. Він виконує інформаційну функцію, повідомляючи усереднені параметри сукупного попиту та сукупної пропозиції. Завдяки цьому кожний учасник може оцінити та адаптувати параметри свого виробництва до світових.

Він виконує санаційну роль, вибраковуючи з міжнародного обміну товари та часто їх виробників, які не можуть забезпечити міжнародний стандарт якості за конкурентних цін

На ньому існує особлива система цін – світові ціни.

На ньому рух товарів зумовлюється не лише економічними факторами (виробничими зв'язками між підприємствами та регіонами країни), а і зовнішньоекономічною політикою окремих держав

3. Міжнародний рух товарів як ознака світового ринку

Таблиця 2.3

Ключові терміни сфери міжнародного руху товарів

Терміни

Трактування термінів

Міжнародна торгівля

Це сфера міжнародних товарно-грошових відносин, яка є сукупністю зовнішньої торгівлі усіх країн світу

Експорт

Це продаж та вивезення товару за кордон

Імпорт

Це купівля та ввезення товару з-за кордону

Зовнішньоторговельне сальдо

Різниця вартісних обсягів експорту та імпорту

Зовнішньоторговельний оборот

Сума вартісних обсягів експорту та імпорту

Таблиця 2.4

Наслідки міжнародного руху міжнародного руху товарів

Наслідки міжнародного руху товарів

Обсяги експорту визначаються обсягами надлишкової пропозиції товару, обсяги імпорту — обсягами надлишкового попиту на товари

Світовий ринок – це сфера міжнародного балансу попиту та пропозиції на товари, які експортуються та імпортуються країнами

Факт наявності надлишкової пропозиції та надлишкового попиту на міжнародному ринку встановлюють, порівнюючи внутрішні рівноважні ціни на однакові товари у різних країнах

Ціна, за якою здійснюється міжнародна торгівля, знаходиться між мінімальною та максимальною внутрішніми цінами рівноваги, які існують у країнах до початку торгівлі

З одного боку, зміна світової ціни веде до зміни кількості товарів, які експортуються та імпортуються на світовому ринку, з іншого – зміна кількості експортованих та імпортованих товарів приводить до зміни світової ціни

5. Сучасне світове господарство

Таблиця 2.5

Трактування поняття «світове господарство»

Трактування поняття «світове господарство»

Це сукупність національних господарств, взаємозв'язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами

Це сукупність національних економік країн світу, поєднаних мобільними факторами виробництва

Це сукупність національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, глобальний економічний організм, підпорядкований об'єктивним законам ринкової економіки

Це сукупність міжнародних економічних відносин у взаємозв'язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління

Це сукупність національних господарств, взаємопов'язаних міжнародними економічними відносинами з відповідним механізмом регулювання та управління

Таблиця 2.6

Характерні риси сучасного світового господарства

Характерні риси сучасного світового господарства

Розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передусім у формах ввезення – вивезення капіталу, робочої сили і технології

Зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК

Економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах

Виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об'єднань

ТЕМА 3

Міжнародна економіка – база міжнародних економічних відносин та міжнародні економічні відносини у світовому господарстві

6. Загальне поняття «міжнародна економіка»

7. Структура міжнародної економіки

8. Форми та характерні особливості сучасних міжнародних економічних відносин

9. Роль міжнародних економічних відносин у вирішенні глобальних економічних проблем світового господарства

1. Загальне поняття «міжнародна економіка»

Таблиця 3.1

Підходи до трактування міжнародної економіки

Широке трактування

Це тео­рія, що застосовується для вивчення економіки сучасного взає­мозалежного світу

Вузьке трактування

Це частина теорії ринкової економіки, що вивчає закономірність взаємодії суб'єктів різних держав у міжнародному обміні товарами, русі факторів виробництва та формуванні міжнародної економічної політики держав

Таблиця 3.2

Предмет теорії міжнародної економіки

Предмет теорії міжнародної економіки

Закономірності функціонування і розвитку в міжнарод­ному масштабі ринкової системи організації господарського життя

Закономірності формування сукупних попиту і пропози­ції на товари та фактори виробництва, що перебувають у між­народному обігу

Інструменти аналізу і програмування відкритої націо­нальної економіки, зокрема її реального, бюджетного, грошо­вого і зовнішнього секторів в умовах їх взаємодії з економікою інших країн

Тенденція розвитку міжнародних фінансових ринків і механізмів, які обслуговують функціонування міжнародної економіки

Інституційна структура регулювання міжнародної еко­номіки, принципи її формування, тенденції розвитку і методи удосконалення

Рис. 3.1. Схема міжнародної економіки

Таблиця 3.3

Ознаки міжнародної економіки

Ознаки міжнародної економіки

Розвинута сфера міжнародного обміну товарами на базі міжнародної торгівлі

Система міжнародних і наднаціональних, міждержав­них і недержавних механізмів міжнародного регулювання, що забезпечує збалансованість і стабільність економічного роз­витку

Розвинута сфера міжнародного руху факторів виробниц­тва, насамперед у формах ввезення-вивезення капіталу, робо­чої сили і технології

Міжнародні форми виробництва на підприємствах, роз­міщених у декількох країнах, насамперед у рамках трансна­ціональних корпорацій (ТНК)

Самостійна міжнародна фінансова сфера, не пов'язана з обслуговуванням міжнародного руху товарів та руху факторів виробництва

Економічна політика держав, що керуються принципа­ми відкритої економіки

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США