р. - Закон ”Про вибори народних депутатів України” від 24.09.1997 р.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 34 из 38Следующая ⇒

1998 р. - Закон ”Про вибори народних депутатів України” від 24.09.1997 р.

Змішана

Громадянин

України

Віковий ценз 21 р.

Ценз осілості 5 р.

Громадянин

України.

Віковий ценз 18 р.

Не можуть голосувати недієздатні.

Партії

(блоки партій).

Само-висунення.

Збори

Громадян.

Трудові

Колективи.

Партії – грошова застава (1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Підписні листи (не менше 200 тис.).

Кандидати у одномандатних округах без умов. 

225/1

225 одно-мандатних округів і

один багато-

мандатний)

-

2002 р. - Закон ”Про вибори народних депутатів України” від 18.10.2001 р.

Змішана

Громадянин

України.

Віковий ценз 21 р.

Ценз осілості 5 р.

Громадянин

України .

Віковий ценз 18 р.

Не можуть голосувати недієздатні.

Партії

(блоки партій).

Само-висунення.

Партії – грошова застава (15 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Кандидати у одномандатних округах – грошова

Застава (60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). 

225/1

225 одно-

мандатних округів і

1 багато-

мандатний).

 -

2006 р. - Закон ”Про вибори народних депутатів України” від 25.03.2004.

Пропорційна

із жорсткими

списками

Громадянин

України.

Віковий ценз 21 р.

Ценз осілості 5 р.

Громадянин

України.

Віковий ценз 18 р.

Не можуть голосувати недієздатні.

Партії

(блоки партій).

Партії – грошова застава (2 тис. неоподатковуваних мінімумальних розмірів заробітної

плати).

Єдиний

загально-

державний

багато-

тандатний

округ.

-

2007 р. - Закон ”Про вибори народних депутатів України” від 25.03.2004.

зі змінами від 07.07.2005 та 01.06.2007.

Пропорційна

із жорсткими

списками.

Громадянин

України.

Віковий ценз 21 р.

Ценз осілості 5 р.

Громадянин

України.

Віковий ценз 18 р.

Не можуть голосувати недієздатні.

Партії

(блоки партій).

Партії – грошова застава (2 тис. неоподатковуваних мінімумальних розмірів заробітної

плати).

Єдиний

загально-

державний

багато-

тандатний

округ.

50 %

Таким чином, впродовж 18 років незалежності України тричі змінилась виборча формула (мажоритарна двотурова абсолютної більшості – змішана – пропорційна), магнітуда округів (450- 225/1-1) і відбулося звуження бази висунення кандидатів у депутати до парламенту зі збереженням цього права лише для партій (блоків партій) та ускладнилися фінансові умови для балотування. Ці зміни характеризують посилення позицій політичного класу на противагу умовам для реалізації політичних прав громадянами України. Після здобуття Україною незалежності акцент було зроблено, у т.ч., на подоланні монополії на висунення кандидатів у депутати, і в 1994 р. право висування кандидатів було надано партіям (блокам партій), трудовим колективам та громадянам України безпосередньо, а також застосовано само висунення (у 1998 р.). Проте вже у 2002 р. громадян позбавляли права висувати кандидатів і висувати свої кандидатури самостійно. За моделлю виборів 2006 р. і позачергових виборів 2007 р. право висувати кандидатів закон залишив тільки за партіями (блоками партій). Хоча партії можуть включати до своїх списків позапартійних осіб, питання забезпечення процедур самовисунення громадян не розглядали.

Література:

Балабан Р. В. Теорія виборчої системи.- К., 2007, Розділ 1. Становлення електоральної демократії, с. 5-17.

Батенко Т. До історії формувань виборчої системи в Галичині та виборчих змагань галицьких українців 2-ї половини ХІХ ст. Спроба аналізу // Республіканець, 1994, № 3-3, с. 35-40.

Бебик В. М. Політологія: наука і навчальна дисципліна: Підручник.- К., 2009, Основні види виборчих систем, с. 300-306.  

Білоус А. Виборчі системи: світовий досвід на українському грунті // Трибуна, 2000, № 8-9, с. 22-28.

Білоус А. О. Пропорційні вибори в Україні: ілюзія чи реалії // Нова політика, 2001, № 1.

Богашева Н. В., Ключковський Ю. Б., Колісецька Л. В. Дослідження деяких аспектів еволюції виборчого законодавства України (1989-2006 роки).- К., 2006.

Геттінг Д. Наголос на сильному народному представництві: пропорційна система виборів // Складові демократії / За ред. Д. Геттінг, В.-Д. Міхаелі.- К., с. 22- 23.

Геттінг Д. Наголос на сильному уряді: мажоритарна система виборів // Складові демократії / За ред. Д. Геттінг, В.-Д. Міхаелі.- К., с. 24- 25.

Демократичний потенціал пропорційних виборчих систем / С. Конончук, О. Ярош, С. Горобчишина; Укр. Незалеж. Центр політ. Дослідж.- К., 2009.

Дешко Т. Пропорційна виборча система в Україні: передумови запровадження та основні характеристики // Віче, 2005, № 7-8, с. 118-122.

Заляев Р. И. Избирательные системы и их возможности в реализации демократического принципа политического представительства // Проблемы политической науки.- Казань, 1994, с. 98-119.

Избирательные системы и партии в буржуазном государстве.- М., 1979.

Избирательные системы мира.- М., 1961.

Избирательные системы. Сравнительное исследование мирового опыта. Збірник виборчих законів країн Центральної та Східної Європи / Міжнародна Фундація Виборчих систем (IFES).- Вашингтон, 2002.

Кіс Т. Виборчі системи та їхні політичні наслідки // Нова Політика, 1996, №№ 2, 4.

Ключковський Ю. Про дотримання рівності виборців в умовах мажоритарної виборчої системи // Вибори та Демократія, 2005, № 2 (4), с. 25-27.

Кобржицький В. Мажоритарна і пропорційна виборчі системи: переваги та недоліки // Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікації, 2009, № 2, с. 58-62.

Кокс Г. Ціна голосу. Стратегічна координація у виборчих системах світу.- Одеса, 2003.

Конотопцев О. Партійно-пропорційна виборча система: доцільність і своєчасність // Аспекти самоврядування, 2005, № 6 (32), с. 1-6.

Кушнарев Е. Пропорциональная избирательная система образца 2006 г.: преимущества и недостатки [Электронный ресурс]. Режим доступа: www.partyofregions.org.ua/contrprop/resonance/45470533951d0/Monday, 30 October 2006.17.05.00

Лейкман Э., Ламберт Дж. Исследования мажоритарной и пропорциональной избирательной систем.- М., 1958.

Мазур О. Г. Виборчі системи: світовий досвід.- Луганськ, 1999.

Маклаков В. В. Избирательное право и избирательные системы буржуазных и развивающихся стран. Учебн. Пособие.- М., 1987.

Нолен Д. Избирательные системы // Технология и организация выборных кампаний: зарубежный и отечественный опыт.- М., 1993, с. 54-62.

Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. Навчальний посібник.- К., 2002, Виборча система, с.131-140.

Петренко М. Парламентські вибори в Україні: особливості трансформації виборчої процедури за роки незалежності // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія: Політологія, Соціологія, Філософія., Вип. 10, с.122-129.

Постников А. Мажоритарные и пропорциональные избирательные системы: плюсы и минусы // Народный депутат, 1993, № 12.

Пропорційні виборчі системи із відкритими та закритими списками для парламентських та місцевих виборів: матеріали семінару.- К., 2005.

Рейнольдс Э., Рейли Б. Справочник по международным избирательным системам.- Стокгольм, 1997.

Романюк А. Оцінка переваг і проблем пропорційної виборчої системи на прикладі країн Західної Європи та у світлі парламентських виборів в Україні у 2006 році // Вибори та демократія, 2006, № 3, с. 7.

Романюк А., Шведа Ю. Партії та електоральна політика.- Львів, 2005, с. 132-169.

Рябов С. Політичні вибори.- К., 1998, с.30-33.

Рыбаков А. В. Избирательное право и избирательные системы // Полис, 1992, № 5-6.

Скрипкина Ж. Б. Избирательные системы и технологии: Учебн. Пособие.- М., 2007.

Сотникова О. Введение в типологию избирательных систем // Ойкумена.- Харьков, 2005, Вып. 3, с. 20-28.

Ставнійчук М. ”Закрита” виборча система вичерпала себе // Дзеркало Тижня, 2009, № 11.

Сучасний виборчий PR / кер. авт. кол. В. В. Лісничий.- К., 2004, с. 42- 48.

Таагпера Р., Шугарт М. С. Описание избирательных систем // Партии и выборы. Хрестоматия / Отв. ред. и сост. Н. В. Анохина, Е. Ю. Мелешкина.- М., 2004, с. 135-133.

Трохимчук С. В., Федунь О. В. Політична географія світу. Навч. посіб.- К., 2007, Розділ 7. Географія політичної боротьби і виборів, с. 232-261.

Фесенко В. Вибори 2006: Практичне тестування пропорційної виборчої системи // Вибори та демократія, 2006, № 4, с. 4-12.

Birch S. Elections and Democratization in Ukraine.- Basigstoke: Macmillan and New York: St.Martin’s, 2000.

Demokracje zachodnioeropejskie. Analiza porownawcza / Pod red. A, Antoszewskiego i R. Herbuta.- Wroclaw: Wyd-wo Wroclawskiego Un-tu, 1997.

Nohlen D. Prawo wyborcze i system partyjny. O teorii systemow wyborczych.- Warszawa, 2004.

Farrel D. Electoral Systems: S Comparative Introduction.- NY, 2001.

Lijphart A. Electoral Systems and Party Systems: A Study of Twenty-Seven Democracies, 1945-1990.- Oxford: Oxford University Press, 1994. 

Solchanyk R. Ukraine, The (Former) Center, Russia, and “Russia” // Studies in Comparative Communism, 1992, Vol. XXV, № 1, p. 31-47.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте