Завдання для самостійної роботи

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 24Следующая ⇒

6.Завдання для самостійної роботи

Тема 1. Правнича лінгвістика як наука і навчальна дисципліна

     1.За словниково-довідниковою літературою з’ясуйте сутність поданих понять, подавши їх визначення: мова, право, теоретична лінгвістика, прикладна лінгвістика, правнича лінгвістика, лінгвістика права, юридичне функціонування мови, юридизація мови, ступені юридизації мови, державна мова.

     2.Структурувати (у вигляді схеми) матеріал до питання „Юридизація мови та її найважливіші прояви”. Навести приклади, що ілюструють кожну із визначених позицій.

     3.Викласти у письмовій формі аргументовано свою точку зору стосовно державної мови і мов національних меншин в Україні.

Рекомендована література до теми 1:1.1., 1.2., 1.5., 3.16., 3.17., 4.1., 4.3., 4.5., 4.9., 4.12.. 4.15., 5.4., 5.16.

Тема 2. Юридизація мовних конфліктів

     1.За словниково-довідниковою літературою з’ясуйте сутність поданих понять, подавши їх визначення: мова, мовлення, конфлікт, мовна і мовленнєва норми, толерантність, мовленнєвий конфлікт, лінгвістична конфліктологія.

     2.З’ясуйте, чи належить пропонований текст до категорії конфліктогенних. Аргґментуйте свою точку зору.

http://www.pravda.com.ua/columns/2010/05/17/5047390/

Понеділок, 17 травня 2010, 13:58

Скидаю баласт

Дмитро Сінченко

Чи є в Україні плюралістичне суспільство? Чи має наша держава політичні партії? Якщо дивитись поверхово - то відповіддю буде однозначне "Так!" А якщо придивитись?..

Щодня я знаходжу нові докази штучності та фальшу нашого суспільства. Фальшиві товари, фальшиві гроші, фальшиві обіцянки політиків, фальшиві посмішки, штучні закони, штучні органи влади... Список можна продовжувати до нескінченності.

Фальшивою є й влада, і опозиція. Штучним є все українське законодавство, уся політична система й політичні партії.

З досягненням свого повноліття я вступив до найстаршої та найповажнішої партії в Україні - Народного Руху. Я приєднався до адептів ідей В'ячеслава Чорновола. Мені здавалось, що партія з такою історією та ідеологією просто зобов'язана прийти до влади, щоб реалізувати свою програму.

Однак, чим далі в ліс - тим більше дров... Чим більшим ставав мій партійний стаж, тим чіткіше я усвідомлював - це вже не партія!

Відсутність харизматичного лідера, достатнього фінансування, стійкої політичної позиції - ці проблеми були лише на поверхні й могли б бути вирішені. Якби не було іншого - зневіри самих рухівців у власних силах, що наступила після загибелі Чорновола.

Перемога не можлива без віри в неї. Віра не можлива без історії успіху... Це замкнене коло.

В партію, що не збирається виконувати своєї програми, не прийдуть люди, що прагнуть змін. З партії, що не дає можливості самореалізації, такі люди підуть.

У результаті - нема з кого обрати керівництво. Нікому вибудовувати політичні стратегії. Нікому формувати політичну позицію. Нікому брати владу...

Ті одинаки, які могли б щось змінити, надовго в ній не затримуються. Їх перекупають інші політичні проекти, і Система робить їх своєю частиною. А в Рух їм на зміну приходять переважно відверті пройдисвіти. Як це сталось, наприклад, у Кіровограді.

З того часу НРУ не лише не має жодного представника у владі, жодного депутата. Рух не має ініціативи на місцевому рівні, не пропонує своїх рішень, не має власних експертів та претендентів на посади. Рух використовується лише для того, аби "рєшать вапроси" дрібного бізнес-інтересу "голови" обласної організації.

Заходи, як і в усіх інших, відбуваються виключно за гроші, з єдиною різницею - за невеличкі гроші. Мовляв, Рух - "бідна партія". Хоча, швидше за все, рухівська організація просто має скупого голову...

Партійний статут виконується так само, як і українська Конституція. Цей документ може бути взятим до уваги лише у випадку потреби репресувати підлеглих. В інших же випадках його просто пропонують "засунути в ...", за словами самого "керівника".

Діяльність обмежується паперовими звітами Києву, щоб отримати фінансування та прогодувати своїх "кумів-сватів", яких вони працевлаштували в партійний апарат.

Однак найгірше те, що київське керівництво такий стан справ влаштовує. Голові НРУ важливіше мати пасивні, але слухняні осередки, які затвердять будь-яку його пропозицію, аніж активні й сильні організації із власною позицією.

Тому сьогодні, зваживши всі "за" та "проти", я змушений заявити про свій вихід із НРУ.

Я скидаю баласт! Я - позапартійний!

Рекомендована література до теми 2:2.1., 3.12., 3.16., 5.3., 5.30.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология