Тема 5. Юридична мова й юридична термінологія
Поняття юридичної мови, сфера її функціонування. Особливості юридичної мови: дефінітивність; модуси імперативності, нейтральності; формальна логіка юридичних текстів та їх аргументативна структура. Юридична мова як прошарок загальнонаціональної літературної української мови і як мова фахівців.
Юридичні тексти як поєднання елементів загальнонаціональної і юридичної мови. Види юридичних текстів за функцією, ступенем юридизації й структурою. Історія вивчення мови права у вітчизняній і закордонній лінгвістиці.
Походження, закономірності розвитку й історія основних юридичних термінів. Юридична термінотворчість. Джерела поповнення юридичної термінології. Взаємодія юридичної термінології з іншими терміносистемами. Логіко-лінгвальна характеристика юридичних термінів. Термінологізація лексичних одиниць в юридичній сфері. Загальнонародна, неюридична професійна й жаргонна лексика в юридичних текстах, їх юридична узуалізація.
Роль і значення теми для діяльності юристів:Матеріалтеми навчить студентів доцільному використанню під час фахового мовлення речень різних за структурою й видом зв’язку.
Ключові слова: синтаксис; головні та другорядні члени речення, просте та просте ускладнене речення; однорідні члени речення, відокремлені члени речення; синтаксичне керування.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми: Необхідно знати: структуру речень, види ускладнень у простому, типи зв’язку між частинами складного речення, культура використання сучасних синтаксичних норм. Треба вміти: правильно й вмотивовано застосовувати речення різного типу й структури як в усному, так і в писемному професійному мовленні; при перекладі російськомовних фахових текстів трансформувати, у разі потреби, прості речення у складне й навпаки..
|
