Біхевіористські моделі соціальної роботи
Основою біхевіористських моделей соціальної роботи є відповідні психологічні теорії, які описують поведінку людини і методи впливу на її зміни. Біхевіористські теорії загалом ігнорують свідомість, зводячи психіку до різних форм поведінки, сформованої під впливом навколишнього середовища за принципом “стимул -реакція”. біхевіоризм ; напрям у психології, послідовники кого виходили з того, що предметом психології є несвідомість, а поведінка людини як сукупність фізіологічних реакцій на зовнішні фактори. Засновником біхевіоризму є американський психолог Джон-Бродес Вотсон.(яким чином формується поведінка людини під дією зовн. факторів. С-Р(реакції:а)набуті-звички в ході комунікації з іншими людьми); б) спадкові – чхання, плач , сміх))
Оперантне обумовлення Скінера
є стимули є реакція і є підкріплення+ винагорода і покарання
Біхевіористська модель передбачає використання у взаємодії соціальних працівників і клієнтів таких методів і технік:
Соціальне научіння Бандури:
Відтворення якихось особлив. опосередкований організм когніт. реакції (механізм тут мислення)
Даються моделі поведінки і людина їх вислідковує і вибирає ту яка підходить найбільше їй.
Методи класичного обумовлення, що ґрунтуються на принципі реципрокного гальмування.
Метод систематичної десенсибілізації, який, ґрунтуючись на принципі реципрокного гальмування, полягає у поступовому зниженні чутливості клієнтів до стимулів, які раніше викликали у них страх.
Поведінковий контракт, який полягає в узгодженому з клієнтом визначенні змін у поведінці, що мають відбутися, і дій, які має виконувати для нього клієнт.
Соціальне моделювання, яке ґрунтуючись на теорії соціального научіння, використовує здатність людини навчатися, спостерігаючи поведінку інших.
Розроблення програм і контроль поведінкових змін іншої людини дає соціальному працівникові, який його застосовує, велику владу і створює умови для авторитарного ставлення до клієнта.
Біхевіористський підхід застосовують у багатьох сферах соціальної роботи: з правопорушниками, людьми похилого віку, конфліктними сім’ями, людьми з обмеженими можливостями та їхнім найближчим оточенням, особами, що потерпають від насильства, тощо. Він придатний для використання в індивідуальній і груповій роботі, а також під час роботи у громаді.
|
