Займенниково – співвідносні речення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 16Следующая ⇒

ПЛАН

1. Характеристика у цілому СПР цього типу. Ототожнені та якісно – кількісні ЗСР.

2. Ототожнені ЗСР: предметно-, якісно-, просторово – ототожнені.

3. Якісно – кількісні ЗСР.

Огієнко (митрополит Іларіон), в1918 році, в той час, коли був міністром освіти в уряді УНР, у методичній праці, присвяченій проблемі створення підручників з рідної мови, наголошував, що усі сучасні підручники з європейських мов – на один копил, байдуже про яку мову йдеться – німецьку, англійську, французьку, шведську. Росіяни пішли тим же шляхом, і в результаті – в підручниках забагато граматики і замало самої мови.

    З того часу багато води втекло, але в східнослов’янських мовах (чого не можна сказати про західноєвропейські, де підручники з рідної мови мають комунікативне спрямування) підручники надміру граматикалізовані.

    За деревами не видно лісу: СПР і складне речення. Що головне: скільки предикативних частин, де їх межі і який сполучний засіб ужито. Бо головна мета: навчити учнів пунктуації.

    Здавалось би розв’язання є: комп’ютерні орфографічно-пунктуаційні програми. Але комп’ютер не вловлює семантико-граматичних нюансів. Наприклад: всюди перед що (багато що, тільки що і т.п.) ставить кому.

Отже, треба створити програму, яка б розрізняла омонімічні сполучні засоби і, скажімо, частки.

Корінь проблеми все-таки залишається, фахівці-філологи мають знати і розрізняти сполучні засоби (сполучники, сполучні слова) і інші частини мови. Потрібен функціональний і семантичний підхід.

Структурно-семантична класифікація, де уперше виділено займенниково-співвідносні речення в окремий тип речень нерозчленованої структури, зокрема речень з корелятивним (займенниково-співвідносним) зв’язком і відповідними засобами його вираження – займенниковими антецедентами (вказівні займенники, прислівники) співвідносними за змістом сполучними засобами (відносний займенник і займенниковий прислівник чи речення в цілому) і була, і є спробою розв’язння цієї проблеми.

    Однак написано чимало розвідок, монографій (в українському мовознавстві Вихованець, чернівецькі синтаксисти, Загнідко, Ломакович, Ожогова), а віз залишився там же – у густій, семантизованій граматиці.

Усі речення цього типу характеризуються такими двома ознаками:

· 1) наявністю антецедента у головній частині як обов’язкового конструктивного елемента вказівного займенника або займенникового прислівника вказівної семантики;

· 2) підрядна частина цих речень називає зміст цього антецедента (у прислівних поширює зміст ОС), пор. Горе тому, хто зважиться іти через Сиваш, не знаючи бродів (О.Гонч.). Горе сміливцеві, який зважиться іти через Сиваш, не знаючи бродів. У першому реченні підрядна частина називає зміст займенника той, а в другому підрядна означальна частина поширює зміст опорного слова сміливець, конкретизуючи його. Подібне спостерігаємо і в реченнях: Буланого Наталка розмалювала так, що з Буланого він став муругий, як зебра (І. Багряний) і Буланого Наталка розмалювала смугами.

Залежно від засобу зв’язку – сполучне слово чи сполучник – і змісту цих речень вони поділяються на ототожнені ( дивись перше речення ) та якісно – кількісні, які розрізняються такими рисами. 

Ототожнені. 1. Співвідносне слово і сполучне слово тотожної семантики ( той – хто, той – що, там – де та ін. ), вони утворюють кореляційний блок, який визначає семантико – синтаксичну структуру речення: той, хто...; там, де... 2. Коло антецедентів досить широке, ( не тільке вказівні, а й означальні, неозначені, заперечні займенники ), а сполучний засіб – тільки відповідний за семантикою відносний займенник: той – хто; щось – що; кожен – хто і т.п.

Якісно – кількісні.1 . Сполучним засобом тут виступає сполучник (що, щоб, ніби...), і вся підрядна частина називає зміст антецедента (див. друге речення , у якому зміст антецедента такстає зрозумілим лише при прочитанні усієї підрядної частини, в той час як у першому реченні кореляційний блок тому – хто прогнозує зміст підрядної частини). 2. Коло співвідносних слів і сполучників однаково обмежені (так, такий - що, щоб, ніби...)

Розглянемо ототожненіречення. За семантикою кореляційного блоку вони поділяються на :

· предметно – ототожнені ( назва предметів );

· якісно ототожнені ( назва якості );

· просторово – ототожнені ( назва місця ).

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров