про відкриття.                                       не вчений.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 16Следующая ⇒

про відкриття.                                       не вчений.

Дівчина стежила [за тим], щоб у      Дівчина намагалася зробити так, щоб

кімнаті завжди було чисто.                  у кімнаті завжди було чисто.    

    У прислівних реченнях антецеднт виділяє, підсилює ОС, тобто він скоріше стилістичне явище і через те факультативне.

У займенникових реченнях займенниковий антецеднт виконує анафоричну функцію, сигналізує про те, якого загального значення буде підрядна частина – відповідно до його узагальненої семантики. Антецеднт –                граматичний елемент, обов’язковий.

Розмежувати антецеднти стилістичного характеру і граматичного не завжди легко. Чим керуватися при цьому, з’ясуємо при розгляді присубстантивних, з’ясувальних та займенникових речень. Отже, класифікація нерозчленованих речень (НР) виглядає так:

I. Прислівні.

· Присубстативно – означальні.

· З’ясувальні.

II. Займенниково – співвідносні.

· Предметно – ототожнені.

· Якісно – ототожнені.

· Просторово – ототожнені.

· Якісно – кількісні.

1. Присубстантивно – означальні речення.

Присубстантивно – означальні речення – це такі речення, підрядна частина яких поширює  ОС. – іменник у головній частині. Наявність підрядної частини визначається граматичними особливостями ОС – іменника як частини мови.

Структура цих речень виглядає так: [іменник], ( що... ).

Функція цих елементів така:

  іменник – ОС вимагає поширення з метою конкретизації чи уточнення.

       сполучне слово – замінює у підрядній частині ОС головної, отже, виконує анафоричну функцію       ,

  Сила, що несла її на схід, на Вкраїну, була надзвичайна / О. Довженко /

  Сила була надзвичайна. Сила несла її на схід, на Вкраїну (схрещення двох простих речень дає присубстантивно-означальне СПР, у якому другий однаковий іменник замінюється сполучним словом на початку підрядної частини і таким чином виконує анафоричну функцію – вказує на заміщений ним іменник ).           

Розглянемо ці структурні елементи, бо залежно від них виділяються різновиди присубстантивно – означальних речень.

ОС. У ролі ОС функціонують іменники двох видів:

1. Синсемантичні – для розкриття їх значень обов’язково потрібні підрядні частини ( слова абстрактної семантики: вид, клас, звук, колір, людина, становище, стан, думка, день, час).

2. Автосемантичні – самодостатні, підрядні частини біля них не є обов’язковими (назви рідкісних предметів, власні назви ).

Синсемантичнііменники обов’язково поширюються підрядними частинами - це власне – означальні речення. Головна частина в них не самостійна. Вона належала до[ тих] людей, яким усе прощається.

Автосемантичні іменники не обов’язково поширюються підрядними частинами: це так звані означально – поширювальні речення. Головна частина в них самостійна.

В академії панувала схоластика, од котрої висихала всяка мисль в головах студентів.

У власне – означальних реченнях при синсемантичних іменниках можуть вживатися антецеденти – займенники той, такий.

Той – обмежує значення ОС – іменника ( видільно – означальні ).

Такий – вказує на якісні особливості ОС – іменника ( якісно – означальні ).

Відмінності від займенникових речень:

· Той, такий - факультативні. Толстой створив [такий] світ, який не знали до нього. Він мріяв про [ту] мить, коли, нарешті, побачить Київ.

Підрядна частина поширює сполуку займенник + ОС – іменник.

 Той, такий – явище скоріше стилістичного синтаксису.

Засоби зв’язку в присубстантивно – означальних реченнях– сполучні слова.

Морфологічно – це відноснізайменники: який, чий, котрий, хто, що та займенникові прислівники:де, куди, звідки, коли.

Проблемне питання: Чи можуть функціонувати у ролі засобу зв’язку  сполучники що, щоб, як, ніби...Платон підтримував такий вогонь, що поїзд мчав ( шкільна класифікація- речення ступеня і міри ) За вузівською – це займенникове якісно – кількісне речення: підрядна частина розкриває зміст займенника такий (дуже сильний, необхідний для руху). Отже, у присубстантивно – означальних реченнях засобом зв’язку виступають сполучні слова, що в підрядній частині замінюють ОС ( анафоричні ).

Труднощі при визначенні сполучних засобів

1. Що його, що її, що їх: Статті, що їх колись  конспектували, тепер ксерують. Сполучний засіб – словосполучення зі значенням які. Дайте мені того живого вогню, що ним ви припікаєте людські серця...(Панас Мирний).

2. Який у значенні чий утворює сполучний засіб - іменник + який: Треба добре оглянути місто, на території якого пербуваємо зараз. Треба побачити студентку, конспект якої зараз у мене.

3. Займенникові прислівники у ролі сполучних засобів. Їх уживання пов’язане насамперед із семантикою ОС. Коли використовується при іменниках таких ЛСГ:

· Часового значення ( пора, мить, час ): День, коли ми познайомились, мені запам’ятався назавжди.

· Процесуального значення: Відчуваю такий приплив сил, коли не діяти неможливо.

· Зі значенням факту, події: Це був той випадок, коли реагувати треба негайно.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров