Займенниково – співвідносні речення (зср)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 16Следующая ⇒

ЗР розповідного характеру

Найпридатнішими для розповідної модальності є сполучник що(семантично неспеціалізований, нейтральний). Також використовуються сполучники як, мов, наче, ніби.

Розглянемо, з яким колом опорних слів(ОС) він сполучається. Семантичні групи ОС у реченнях зі сполучником що:

1. Слова зі значенням мови, повідомлення, передачі інф-ції: говорити, доповідати, заявляти, повідомляти, оголошувати, розповідати, патякати, мовчати, кричати, заперечувати, отіняти, розмова, повідомлення, натяк. Слова зі значенням сприйняття, отримання інформації: бачити, чути, слухати, помічати, прочитати, здаватись, спостерігати, чутка, відчуття, видно, помітно.

2. Слова зі значенням мислення, роздумів, знання, пам’яті: думати, догадуватися, мислити, гадати, розуміти, вважати, знати, виявити, встановити, згадати, пам’ятати, забути; думка, пам’ять, відомо, ясно.

3. Слова зі значенням внутрішнього стану, почуття, враження: турбуватися, боятися, хвилюватися, ждати, надіятися, вірити, вагатися, шкодувати; віра, жаль, шкода, сумно.

4. Слова з оцінним значенням: добре, правильно, цінно, цікаво, важливо, погано, дивно, неймовірно, смішно, винен, розумний, дурний, щастя, біда, молодець, дурень.

5. Слова зі значенням буття, виявлення: буває, трапляється, виходить, виявляється.

За частиномовною належністю це в основному дієслова та дієслівні форми. Однак у всіх групах, крім них, є віддієслівні іменники( повідомлення, віра, біда, думка ), прикметники (винен, розумний ), слова категорії стану ( жаль, шкода, сумно, відомо ).

У розповідних ЗР ці ОС мають значення розповідності ( деякі з них двозначні і використовуються в інших видах. У розповідних ЗР використовуються, крім що, ще й інші сполучники:

· як ( дієслова мови, думки, сприймання). Тільки дома Мирослава відчула, як вона стомилась за сьогодні (Головко).Порівняно із що – якісний відтінок значення у як.

· наче, неначе, мов, немов, ніби (поєднуються із словами неточного сприйняття, сумніву). Наш сусід хвалиться, наче ( що ) він знає брід через річку.. Удає, мов недочув ( Леся Українка).

· Як бачимо, ці сполучники вказують на сумніви мовця щодо дії того чи іншого суб’єкта. У розповідних ЗР у ролі ОС здебільшого використовуються дієслова, однак є й іменники (дивись перелік ОС): Вона не могла звикнути до думки, що її тато вже не голова (В.Земляк). Молодець, що приїхав. 

· Cлова категорії стану, предикативні прислівники, іменники: Добре, що хоч Іван нічого не бачив (М.Коцюбинський).Не біда, що хлопець сам собі зашиє сорочку.

Отже, ЗР розповідного характеру мають такі ознаки:

· в ролі ОС тут використовуються слова шести лексико- семантичних груп: мовлення, думки, сприйняття, почуття, буття.

· сполучні засоби: що, як, мов, наче, немов, ніби, начеб.

ЗР спонукального характеру

Це значення бажаності, повинності тощо (ірреальної модальності). Ці речення мають єдиний сполучник – щоб (+ б – частка, що вносить ірреальне значення). У ролі ОС тут використовуються спеціальні слова, які виражають значення спонукальної модальності – спонукання, бажаності, повинності. Їх можна згрупувати за значенням так:

· 1. Слова зі значенням спонукання ( прохання, поради, заклику, вимоги, розпорядження, наказу ): просити, упрохувати, закликати, пропонувати; пропозиція: Недавно чоловік мені радив, щоб я бив лихом об землю( Т. Шевченко, зобов”язувати, наказувати, доручати, розпоряджатися; наказ, розпорядження: Він заповів, щоб його багату колекцію передали рідному місту.

· 2. Слова зі значенням повинності: треба, слід, необхідно, гідний, заслуговувати, варто: Треба, щоб дитина [нарешті заспокоїлась] була спокійна.

· 3. Слова зі значенням бажаності: хотіти, піти, бажати, мріяти, прагнути, турбуватися, старатися; важливо, головне, правильно, доцільно: Батько мріяв, щоб було доволі хліба на селянському столі.

· 4. Слова зі значенням небажаності- побоювання, небезпеки: боятися, лякатися, берегтися; страх: Хлопчик перелякався,щоб не вийшло якої халепи. Найдужче ти боявся, щоб мене не розхвилювати.

· Крім сполучника щоб у спонукальних ЗР вживаються:

· Аби (народнорозмовного характеру): Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї ( М. Коцюбинський ).

· Як би: Так і поглядає, як би швидше шмигнути за ворота.

· Хай, нехай ( сполучник- частка ): А татові скажіть, хай більше шанують себе та не заводяться з усяким дрантям.

ЗР питального характеру

Вони виділялись і серед додаткових речень (логіко – граматична класифікація) і називались питально – відносними чи непрямо – питальними.

Підрядна частина у таких реченнях приєднується при допомозі питальних засобів мови:

· питальної частки чи ;

· питальних займенників: хто, що, чий, який, котрий;

· питальних прислівників займенникового характеру: де, куди, звідки, коли, як.

У ЗР вони трансформуються і стають непрямо – питальними, відносно- питальними. Ці сполучні засоби використовуються при ОС певних семантичних груп (слова зі значенням запитання, непорозуміння, незнання, міркування, турбування), часто із заперечною часткою не : Не знаю навіть, чи виплатив батько хоч половину ( А. Головко ); І якось раз спитав мене Максим, чи я вночі зумію відшукати посеред лісу лісникову хату; Дід сам чекає, хто б йому шматок хліба приніс ( А. Шиян); Тимко не дуже цікавився, хто такий Максим, що він робить( Г.Тют );Погляньте, на кого руку піднімаєте? ( А. Шиян ). Він зрозумів, у чий город кидала каміння Явдошка (Ю.Збан.); Нам головне дізнатись, де гармати поставлять (О.Корнійчук); Народ цікавиться, як воювали, як проливали кров ( О. Довж ).

Звичайно, у ЗР питальні займенники та прислівники почасти втрачають своє питальне значення (дивись приклади ). Однак у деяких реченнях питальне значення досить виразне. На це впливає таке:

· - не при ОС: Незлічити, скільки їх тут полягло (О.Гончар). Невідомо, де він зараз.

· - позиція підрядної частини, зокрема її препозиція: Скільки проїхав, скільки пройшов - спитай у моїх підошов; Як і чому все це сталось, Антон зрозуміти не міг (С. Скляр.).

Потребує розв’язання питання про те, позицію якого члена речення займають непрямо-питальні підрядні частини у ЗР. Додатка? Позицію прямого питання? (Максимов, Гуйванюк). Очевидно, в першу чергу так, бо вони зберігають все – таки питальне значення і на цій основі виділяються як окремий різновид ЗР.

Висновок.Отже, ЗР – це виразний і дуже поширений різновид нерозчленованих підрядних речень прислівного типу, характер яких визначається лексико – семантичними властивостями – керуванням ОС головної частини. За характером сполучних засобів, що приєднують підрядну частину до головної усі ЗР поділяються на:

· розповідні ( що, як, наче, мов, ніби...)

· спонукальні ( щоб, хай, нехай, аби, як би...)

· питальні, непрямо – питальні ( питальні частки, займенники, прислівники).

У кожному з різновидів з’ясувальних речень (крім тих, у яких ОС не може керувати відмінковою формою іменника – молодець, щастя, треба) з’являється і потенційно можливий при ОС займенник те непредметного значення. Він буває факультативним, таким, що посилює значення ОС (Микола розповів [ про те], що ж насправді сталося в інституті;Тоді й замисливсяМикола [ над тим], як підписати ці свої перші літературні твори), та обов’язковим, без якого до ОС не може приєднатися безпосередньо підрядна частина (Дійшло до того, що подруги зненавиділи одна одну; Не вартати того, щоб з тобою панькатися; Чутка про те, що скоїлось у Вітровій Балці, схвилювала селян).

Певна різниця між факультативним та обов’зковим те є, однак немало прикладів, де й фахівцю нелегко їх розмежувати, тому варто погодитись із думкою В.Бєлошапкової, що такі з’ясувальні речення – контаміновані структури, які поєднують ознаки з'ясувальних і займенниково-співвідносних речень, розглядаються, проте, вони серед з’ясувальних. Інакше кажучи, всі три різновиди ЗР – розповідні, спонукальні і питальні – можуть бути контамінованими, якщо при ОС у головній частині наявний займенник те непредметного значення (див. подані вище приклади).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности