Список рекомендованої літератури

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 69Следующая ⇒

Контрольні запитання

1. Охарактеризувати методологічну базу редагування.

2. Перелічити групи авторів, читачів і ЗМІ.

Список рекомендованої літератури

 1.Партико З.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.

 2.Мильчин А.Э. Методика редактирования текста. – М.: Логос, 2005. – 524с.

 3.Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. – К.: НВЦ НКМ,2006. – 559с.

 4.Сикорский Н.М. Теория и практика редактирования. – М.: Высшая школа, 1980. – 328с.

 5.Капелюшний А.О. Редагування в засобах масової інформації. – Львів: ПАІС,2005. – 304с.

ЛЕКЦІЯ № 6

План

1. Організація і зміст процесу редагування.

2. Види редагування.

Доцільно розглядати два найголовніші блоки видів редагування:

· загальне (універсальне);

· спеціальне.

Загальне (універсальне) редагування.

Такий вид редагування передбачає цілісну систему роботи редактора над оригіналом, яка забезпечує його довершеність за змістом, формою і зручністю для користування читачем.

Основними складовими цього виду редагування є:

1. Усунення логічних помилок.

Серед типових помилок, які порушують закони логіки, можна назвати такі:

а) Сплутування часових і видових понять (Йшов дощ і два студенти. Один зранку, а інший – в університет);

б) Неправильне обґрунтування мотивації дії (На всеукраїнській нараді книговидавців головним було питання забезпечення міста новими тролейбусами);

в) Наявність у реченні понять, які взаємно виключають одне одного (Золоту медаль виборов аутсайдер змагань).

2. Усунення фактичних помилок:

а) історичного характеру (Перша світова війна почалася в 1924 році);

б) географічного характеру (У південних областях України – Одеській, Херсонській та Сумській – почалося збирання ранніх зернових);

в) друкарського характеру (Населення України складає на сьогодні близько 48.000.000 мільйонів чоловік);

г) цифрового характеру (Із випущених 3000 примірників книг 2500 було подаровано бібліотекам, 1500 – передано до вищих навчальних закладів).

До цього блока редагування належать також і проблеми тематики, композиції, авторської позиції, розстановки політичних акцентів.

Спеціальне редагуванняможна поділити на такі підвиди:

· літературне;

· наукове;

· художньо-технічне.

Літературне редагування.Головною метою такого виду редагуванняє аналіз, оцінка і виправлення мовно-лінгвістичної структури твору (вдосконалення мови і стилю оригіналу, уникнення граматичних і стилістичних помилок).

Наукове редагування.Зважаючи на складність видання, яке готується до друку, є необхідність запрошення провідного спеціаліста в тій чи іншій галузі науки. Такий спеціаліст здійснює наукове редагування оригіналу. Основне його завдання – аналіз, оцінка твору і виправлення неточностей з наукового погляду.

У відповідності з вимогами видавничих стандартів, ім’я наукового редактора зазначається на титулі або на звороті титульної сторінки.

Художньо-технічне редагування.Художній редактор у видавничому підрозділі, як правило, є спеціалістом із вищою художньо-поліграфічною освітою.

Процес художнього редагування передбачає:

· замовлення художнього оформлення видання;

· оцінку ескізів і пробних відбитків та елементів художнього оформлення обкладинки, а також змістову відповідність видання художньому та поліграфічному оформленню.

Технічне редагування передбачає детальне втілення в матеріалі художнього і графічного задуму видання. Воно включає:

· технічні параметри складання й верстки;

· шрифтову палітру складання;

· величину та гарнітуру шрифтів;

· відступи;

· спуски;

· підверстки.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?