Класифікація депресії і настанова NICE

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 119 из 122Следующая ⇒

Підхід, прийнятий у попередній настанові з депресії (NICE, 2004a; NCCMH, 2004) засновувався на МКХ-10 і спирався на підхід, заснований на параметрах симптомів з подальшим урахуванням погіршення соціальної ролі і тривалості як симптомів, так і соціальних порушень. Подальша категоризація депресії на легку, помірну і важку призвела до низки проблем на практиці. По-перше, така класифікація часто впроваджувалася з акцентом лише на кількість симптомів з ігноруванням інших важливих факторів, таких як тривалість і соціальне погіршення, хоча слід зазначити, що існує взаємозв'язок між кількістю симптомів і тяжкістю погіршень функцій (Faravelli et al., 1996). По-друге, це означає, що різні наявні симптоми еквівалентні, хоча типи симптомів можуть мати важливе значення. По-третє, вона не враховує тривалість хвороби і перебіг. Ця тенденція може загострюватися використанням таких заходів, як запитальник пацієнта про здоров'я (PHQ-9; Kroenke et al., 2001) або шкали депресії і лікарняної тривоги (HADS; Zigmond &Snaith, 1983) в рамках якості та результатів (Департамент охорони здоров'я, 2004).

Недолік, властивий використанню критеріїв депресії за МКХ-10, що більшість досліджень лікування, на яких настанова повинна засновуватися, використовують DSM-IV або попередньої, по суті подібної, версії DSM (DSM-III і DSM-III-R) критеріїв. Як обговорюється нижче, критерії схожі, але не ідентичні, і це має особливе значення для "порогового" діагнозу клінічно значущого депресивного епізоду і, отже, того, що вважається симптомами підпорогової депресії.

Діагностика епізодів депресії/ важкої депресії

Критерії діагностики епізодів депресії за МКХ-10 і DSM-IV значно співпадають, але є деякі відмінності в акцентах. За МКХ-10 пацієнт повинен мати два з перших трьох симптомів (пригнічений настрій, втрата інтересу до повсякденної діяльності, зниження енергії), а також щонайменше два з решти семи симптомів, у той час як за DSM-IV пацієнт повинен мати п'ять або більше з дев'яти симптомів, принаймні з одним з перших двох (пригнічений настрій і втрата інтересу). За обома діагностичними системами необхідно, щоб симптоми тривали принаймні 2 тижні, щоб поставити діагноз (але можуть тривати коротше за МКХ-10, якщо симптоми незвичайно важкі або зі швидким початком). За МКХ-10 і DSM-IV симптоми повинні призводити до порушення функціонування, яке збільшується з тяжкістю епізоду. Таблиця 143 порівнює симптоми за МКХ-10 і DSM-IV.

ВИЗНАЧЕННЯ тяжкості депресії/ епізодів важкої депресії

МКХ-10 і DSM-IV класифікують клінічно значущі депресивні епізоди як легкі, помірні та важкі, в залежності від кількості, типу і тяжкості симптомів і ступеня функціональних порушень. Таблиця 144 показує необхідну кількість симптомів для кожної діагностичної системи, які менш специфічні, ніж DSM-IV. Звичайний підхід до підрахунку симптомів за МКХ-10, як правило, дозволяє використання лише підрахунку симптомів тільки для встановлення ступеня тяжкості.

Таблиця 143: Порівняння симптомів депресії за МКХ–10 і DSM–IV

Таблиця 144: Низка симптомів, необхідних за МКХ-10 і DSM-IV для діагнозу депресивного епізоду / важкої депресії (але зверніть увагу, вони також потребують оцінки важкості порушення і функціональні для встановлення діагнозу і важкості)

Оскільки МКХ-10 потребує наявності лише чотирьох симптомів для встановлення діагнозу епізоду легкої депресії, вона може визначити більше людей, як таких, хто має депресивний епізод в порівнянні з важким депресивним епізодом за DSM-IV. Одне дослідження в первинній медичній допомозі в Європі виявило в два-три рази більше людей з депресією за критеріями МКХ-10, порівняно з DSM-IV (11,3% проти 4,2%,. Wittchen et al., 2001a). Проте, інше дослідження в Австралії (Andrews et al., 2008) виявило аналогічні показники за допомогою двох критеріїв (6,8% проти 6,3%), але були виявлені дещо інші популяції (83% узгодження), які очевидно, пов'язані з наявністю тільки одного з двох основних симптомів за DSM-IV, але двох з трьох за МКХ-10. Ці дослідження підкреслюють, що ці дві системи не є ідентичними, хоча аналогічні і, що це особливо очевидно при порогових значеннях, прийнятих для визначення клінічної активності.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии