Медикаментозне лікування атипової депресії

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 83 из 122Следующая ⇒

Наступні розділи стосовно медикаментозного лікування атипової депресії, відмічені зірочками (**_**), взяті з попередньої настанови і не були оновлені, крім стилістики та з невеликих уточнень.

Вступ

** Депресія з атиповими ознаками описана в DSM-IV (АРА, 1994). Введення формально визначеного типу депресії з атиповими ознаками було відповіддю на дослідження і клінічні дані, які вказують, що пацієнти з атиповою депресією мають особливі ознаки. Класичні атипові ознаки включають переїдання і сонливість (іноді вважаються зворотніми вегетативними симптомами). Цей синдром також асоціюється з настроєм, свинцевим паралічем і тривалою чутливістю щодо відмови міжособистісних відносин (interpersonal rejection sensitivity). У порівнянні з важким депресивним розладом без атипових ознак пацієнти з атиповою депресією – це частіше жінки, стикаються з депресією у молодшому віці і мають більш важкий ступінь психомоторного уповільнення. часто мають місце супутні діагнози панічного розладу, зловживання психоактивними речовинами і розлади соматизації. Висока частота і тяжкість симптомів тривоги у цих пацієнтів збільшують ймовірність неправильної їх класифікації як пацієнтів з тривожними розладами. Основне значення лікування атипової депресії полягає в тому, що пацієнтам стверджують, що вони більш ймовірно будуть мати відповідь на MAOIs, ніж на ТЦА. Проте, значущість атипових ознак залишається спірним питанням, так само, як і відповідь на преференційного лікування на MAOIs. Відсутність конкретних діагностичних критеріїв обмежує здатність оцінювати етіологію, поширеність та адекватність стану.

11.5.2 Розглянуті дослідження ^169,170

Цей розділ об'єднує дослідження з інших оглядів, проведених для даної настанови, з учасниками, у яких був діагноз атипової депресії. Окремий систематичний пошук літератури не проводився і, отже, дослідження атипової депресії з використанням лікарських засобів не розглядалися для цієї настанови і, отже, не були включені. **

Жодних нових досліджень не було знайдено в оновленому пошуку для оновлення настанови.

** Всього три дослідження з інших оглядів стосувалися атипової депресії (Mcgrath00, Pande1996, Quitkin1990). Два отримано з огляду фенелзину і одне з огляду SSRIs. Дані дозволяли оцінити ефективність фенелзину в порівнянні з іміпраміном / дезипраміном і флуоксетином, і флуоксетину в порівнянні з іміпраміном. Але були доступні лише дані про переносимість фенелзину в порівнянні з флуоксетином. Дані про ефективність були доступні стосовно 334 пацієнтів, а дані з переносимості стосовно 40 пацієнтів. Всі включені дослідження були опубліковані в період між 1990 і 2000 роками. Два з них були класифіковані як дослідження амбулаторних пацієнтів, а в інших не було можливості визначити джерело.

______________________________________________________________

¹⁶⁹ Докладна інформація про пошук наведена в Додатку 8. Інформація по кожному дослідженню разом з оцінками методологічної якості наведені в Додатку 17с, який також містить список виключених досліджень із зазначенням причин виключення.

¹⁷⁰ Код дослідження з великої літери кожне слово відноситься до досліджень, включених в попередню настанову. Посилання на ці настанови наведені в Додатку 18.

11.5.3 Положення про докази ¹⁷¹

Вплив лікування на ефективність

Є деякі свідчення того, що у пацієнтів з атиповою депресією є клінічно значуща різниця на користь фенелзину порівняно з іншими антидепресантами (іміпрамін / дезипрамін і флуоксетин) щодо збільшення ймовірності досягнення 50% полегшення симптомів депресії до кінця лікування за шкалою HRSD (K = 2, N = 232; ВР = 0,69, 95% ДІ, 0,52 до 0,9).

Немає достатніх доказів, щоб визначити у людей з атиповою депресією, чи є клінічно значуща різниця між фенелзином та іншими антидепресантами стосовно:

● підвищення ймовірності досягнення ремісії пацієнтами до кінця лікування за шкалою HRSD (K = 2, N = 232; випадкових ефектів ВР = 0,83, 95% ДІ, від 0,39 до 1,75)

● полегшення симптомів депресії за HRSD (K = 2, N = 232; Випадкові ефекти SMD = -0,31, 95% ДІ, від -0,88 до 0,26).

У суб-аналізі за класом антидепресанту є деякі свідчення того, що є клінічно значуща різниця на користь фенелзину порівняно з ТЦА (іміпрамін / дезипрамін) щодо:

● підвищення ймовірності досягнення пацієнтами 50% полегшення симптомів депресії до кінця лікування за шкалою HRSD (K = 1, N = 192; ВР = 0,68, 95% ДІ, від 0,52 до 0,9)

● підвищення ймовірності досягнення ремісії пацієнтами до кінця лікування за HRSD (K = 1, N = 192; ВР = 0,65, 95% CI, 0,49 до 0,87)

● полегшення симптомів депресії за HRSD (K = 1, N = 192; ЗМЗ = -3,15, 95% ДІ, від -4,83 до -1,47). 95% ДІ, від -2,11 до 2,51).

Щодо порівняння з SSRIs (флуоксетин) є докази того, що не існує клінічно значущої різниці між фенелзином і флуоксетином щодо полегшення симптомів депресії до кінця лікування за шкалою HRSD (K = 1, N = 40; ЗМЗ = 0,20;

Існує недостатньо доказів, щоб визначити, чи існує клінічно значуща різниця між фенелзином і флуоксетином або між флуоксетином і ТЦА щодо будь-якої іншої оцінки ефективності.

___________________________________________

¹⁷¹ Діаграми наведені в Додатку 19c.

Прийнятність і переносимість лікування

Немає достатніх доказів, щоб визначити, чи є у людей з атиповою депресією клінічно значуща різниця між фенелзином та флуоксетином стосовно зниження ймовірності дострокового припинення лікування з будь-якої причини або припинення лікування через побічні ефекти.

Клінічне резюме

У пацієнтів з атиповою депресією є деякі докази клінічної переваги фенелзину порівняно з ТЦА (іміпрамін / дезипрамін) в плані досягнення ремісії і відповіді. Проте, в порівнянні з SSRIs (флуоксетин), є докази відсутності різниці в середніх балах в кінцевій точці, і недостатньо доказів з інших оцінок результатів. Існує недостатньо доказів стосовно прийнятності і переносимості будь-якого антидепресанту. **

Від доказів до рекомендацій

У попередня настанова рекомендувала лікування SSRI для людей з атиповою депресією. Так як це є лікуванням за вибором для всіх людей, які страждають депресією, ГРН вирішила вилучити дану рекомендацію з оновленої настанови.

Вони також вирішили, що інші рекомендації для лікування атипової депресії були належним чином висвітлені в інших розділах настанови (попередження про використання фенелзину і посилання на фахівця з психічного здоров'я), і що не можна рекомендувати ніякого спеціального лікування для людей з атиповою депресією.

Рекомендація

11.5.6.1 Див. рекомендацію 11.3.2.1.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров