У результаті Ризького договору (18.03.1921 р.) радянській Росії вдалося залишити під
Содержание книги
- Діяч Буковини С.Смаль-Стоцький став віце-маршалом сейму. У віденському парламенті
- Російська шовіністична преса використала цей процес як доказ впливу “руської” ідеї в Австро-
- Навіть до уваги лояльну позицію щодо нього в цей час наддніпрянських українських
- Аналогічну програму (“Наша платформа” та ін.) розробив і Союз визволення України
- Генерала Фляйшмана: “З молодечим запалом і правдивим патріотизмом, як грізна буря, перед
- Надавалася політичним, парламентерським методам. Неодноразово відбувалися переговори із
- Ній переломними. Власне вже на цей момент стало очевидним, що однонаціональні держави
- Утворення Української Народної Республіки та її боротьба проти російсько-
- Орган всієї України. Цьому значно сприяв процес українізації армії – виділення українських
- Автономію України. На основі домовленостей між Центральною Радою і Тимчасовим урядом
- Всеросійських Установчих зборів, тобто виконував роль Тимчасового уряду. Рада Народних
- Прийшовши до влади, більшовики, не враховуючи інтересів українських
- Керівники повстання були заарештовані, а частини 2-го гвардійського корпусу були роззброєні
- Україні. З цією метою більшовицькі організації України домоглися скликання 17 грудня в
- Центральна Рада могла використати у боротьбі проти російських військ, були загони “вільного
- Була евакуйована з Києва в Житомир. Рештки української армії в складі 3 тис. чоловік
- Помилки центральної Ради у державному будівництві: небажання
- Скандинавськими країнами, пізніше – з Англією, Францією та Румунією. Аналогічні взаємини
- Майбутньою небільшовицькою Росією. Тим самим він скасовував самостійність Української
- Української держави. 19 жовтня 1918 р. цю постанову оголосив Є.Петрушевичем на
- Розпочалися бої за Львів і тривали до 22 листопада. Український уряд та війська під натиском
- Він виявився короткочасним. 1919 Р. Був чи не найважливішим в українській історії. На терені
- Налагодити зв’язок з Антантою. Головний отаман С. Петлюра наполягав на тому, щоб
- Ворога. Його очолив генерал Омелянович-Павленко і ввійшов в історію під назвою І-го
- За відродження своєї державності, яка тривала з 1917 по 1921 рр. , закінчилася поразкою.
- У результаті Ризького договору (18.03.1921 р.) радянській Росії вдалося залишити під
- У результаті грабіжницької колонізаційної політики більшовиків у республіці почався
- Щонайменше 432 людей. У секретному циркулярі дпу (правонаступник чк) до переліку
- Відбудові й піднесенні промислового виробництва у формі концесій. Формувалися державна,
- Вороже ставився до української мови й українську націю називав “вигадкою кількох
- Червоної армії, не капітулювала, а разом з урядом перейшла Р. Збруч на територію окуповану
- Діяльність української еміграції в Європі непокоїла Москву, що вирішила розправитися з
- Апарату, громадських організацій, запровадження в усіх установах рідної мови, організацію
- Українською мовою навчання. Українська мова впроваджувалася навіть у військових школах
- І.Паторжинський, Б.Гмиря, М.Гришко, З.Гайдай, І.Козловський. У цей час творять визначні
- Використовував у пропагандистських цілях, щоб показати світовій громадськості розвій
- Існував аж до розвалу срср. Це відразу породило невдоволення широких верств населення.
- Власність арештованих конфісковувалася.
- Уралу, Сибіру, Далекого Сходу, Казахстану. Третина депортованих помирала в перші місяці
- Більшовицької тоталітарної системи. Наслідки цього мали негативний вплив на долю України в
- Управління українське населення було усунуте від адміністративної служби.
- Гімназії переводилися на польську мову викладання, закон насаджував на українських землях
- Вирішитися з врахуванням інтересів українців.
- Діячів української науки, освіти і культури – В.Щурата, К.Студинського, І.Свєнціцького,
- Ю.Пілсудський. Коли він разом з львівським воєводою К.Грабовським проїжджав в автомобілі
- Вільний розвиток у всіх галузях життя”.
- Чехословаччини і Румунії. Три останні захопили українські етнічно-історичні землі. Держави
- Причиною партійних криз 1928, 1934 та 1938 рр. Тому Москва і заборонила КПЗУ,
- Закликали ундисти до боротьби за скасування всіх польських законів, спрямованих проти
- Поставленої мети уво в своїх зверненнях до української молоді закликала не ухилятися від
своїм контролем 767 тис. км2 української території, на якій проживало 26 млн. українців, 80%
Від загальної кількості жителів УРСР (до 1937 р.– УСРР). За роки війни Україна втратила
Близько 4 млн. осіб, господарство було зруйноване: вартість карбованця зменшилася в декілька
тисяч разів, а валовий збір зерна становив 25% довоєнного. Видобуток вугілля скоротився у 6
Разів, виплавка чавуну в 170, сталі та заліза в 36, виробництво цукру в 21 раз, солі в 3. Із 10773
Підприємств важкої та легкої промисловості в цей період з величезними перебоями і
Недовантаженнями діяло 4060.
Незважаючи на завершення війни, більшовики продовжували насаджувати в Україні
Політику т.зв. “воєнного комунізму”. Вона передбачала націоналізацію великих маєтків і
Промисловості, примусову мобілізацію робочої сили, нормування продовольства і товарів
Урядом, експропріацію зерна в селян, постачаючи його для потреб червоної армії та голодного
Міста. “Воєнний комунізм” був спробою безпосереднього переходу до виробництва та
Розподілу на комуністичних засадах – без приватної власності, ринку і товарно-грошових
Відносин.
Російська компартія більшовиків, встановивши радянську владу в Україні,
Підпорядкувала всі органи державного управління республіки московському центру. Згідно з
рішенням ІХ з`їзду РКП/б/ уряд УРСР почав активно застосовувати позаекономічний примус
До населення. У серпні 1920 р. було створено відділ примусових робіт при НКВС республіки,
Який мав у своєму розпорядженні 2 концтабори. До кінця жовтня в Україні вже працювало 9
Підрозділів примусових робіт і 7 концтаборів. Розгортала свою діяльність й Укртрудармія, до
Якої в січні 1921 р. вже входило понад 30 тис. чоловік. Основна її діяльність була зосереджена
в Донбасі, де в травні 1920 р. трудармійці виконали майже 40% усіх вантажних робіт. Проте
Ефективність праці була низькою, настрої пролетаріату України – антибільшовицькі.
Продрозверстка викликала невдоволення в селян. При підтримці військових підрозділів
Уповноважені більшовиків конфісковували в селян зерно для потреб уряду. Селянам-
Односібникам дозволялося залишити для споживання близько 30 фунтів зерна на місяць. Для
Допомоги в конфіскаціях партія утворила комнеземи (комітети незаможних селян), члени яких
Мали переваги при розподілі землі, звільнялися від податків і отримували 10–25 відсотків від
Конфіскованого. Село відповіло хвилею антирадянських виступів, значним скороченням
посівів і натуралізацією господарства. У результаті з запланованих на лютий-березень 1920 р.
Млн. пудів зерна продоргани заготовили лише 2. До весни 1921 р. в Україні вдвічі
Скоротилися площі під посіви зернових.
Відхід від розширених форм виробництва вів не лише до економічного регресу,
Відчуження між містом і селом, але й був дуже небезпечним сам по собі, оскільки ставив
Селянське господарство у пряму залежність від примх природи. Перший тривожний сигнал
Прозвучав вже в 1920 р. У центральних губерніях Росії озимі вимерзли, а ярові згоріли від
Посухи. Серед населення Московської, Тульської, Брянської, Калузької, Рязанської, Орловської
Й Курської губерній прокотилася хвиля паніки й страху перед реальним голодом, що
- 166 -
Наближався. Вона вилилася в стихійну масову міграцію населення на південь, в Україну.
Україну подібне горе спіткало наступного 1921 р., з тією лише різницею, що українцям бігти
Було нікуди.
У 1921 р. глава російського уряду В.Ленін вимагав щоденно відправляти з України до
Москви 40–60 вагонів хліба. Протягом 1921–1922 рр. до РСФРР було вивезено 27 млн. пудів
Зерна. В той же час хлібний дефіцит степових губерній України становив майже 25 млн. пудів.
У 1922 р. Росія починає навіть експортувати хліб.
|