Майбутньою небільшовицькою Росією. Тим самим він скасовував самостійність Української

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 65 из 160Следующая ⇒

Держави. Проголошення федерації з Росією не зміцнило позицій гетьмана не тільки серед

Українців, а й росіян, які прагнули не федерації, а реставрації єдиної і неподільної Росії. Це ще

- 158 -

Більше посилило ворожі настрої до гетьмана в Україні і прискорило вибух повстання проти

нього. 13 листопада на таємній нараді УНС було обрано керівний орган повстання –

Директорію, до якої ввійшли діячі УНР – вже відомі вам В.Винниченко, як її голова, і

С.Петлюра, проректор Державного Українського Університету Ф.Швець, київський адвокат

П.Андрієвський, директор департаменту залізниць А.Макаренко. 15 листопада Директорія

Оголосила про відновлення УНР і закликала населення до повстання проти гетьмана.

Листопада війська Директорії розбили гетьманські частини під с.Мотовилівкою (30 км

від Києва), після чого урядові війська стали переходити на сторону повстанців. Серед них була

І Сердюцька дивізія – головна опора гетьмана. За якихось два тижні гетьманська держава

Впала. 2 грудня було оголошено заяву такого змісту: “Я, гетьман всієї України, впродовж семи

З половиною місяців усі свої сили клав на те, щоб вивести край із того тяжкого становища, в

Якому він був. Бог не дав мені сили виконати це завдання. Тепер, з огляду на нинішні

обставини, керуючись виключно благом України, я зрікаюся влади. Павло Скоропадський.”

Влада перейшла до гетьманського уряду, а 14 грудня 1918 р. до Директорії. Війська Директорії

Ввійшли до Києва, а 26 грудня вона урочисто проголосила про відновлення в Україні

Республіканського ладу.

Отже, гетьманат проіснував менше 8 місяців. У своїх діях він не був суверенним і цілком

залежним від німецького командування. Гетьманові не вдалося вирішити два головні питання,

Поставлені революцією в Україні – соціально-економічне та національне. Спроба

П.Скоропадського відновити стабільність шляхом реставрації дореволюційного соціально-

Економічного ладу, особливо на селі, була його найбільшою помилкою.

У національному питанні уряд проводив подвійну політику: маючи вагомі успіхи в галузі

Освіти і культури, він все ж привів українські національні партії до думки, що режим був

Українським за формою, але московським за змістом.

Разом з тим, гетьманат привів до ідеї української державності певну частину

Зрусифікованої соціальної та економічної еліти, що сприяло розширенню її соціальної бази і

Виходу за межі вузького прошарку української інтелігенції.

Відновлення національної державності на західноукраїнських землях. ЗУНР та її

Боротьба проти польської агресії. У той час, коли на Великій Україні український народ,

Незважаючи на всі перешкоди став на шлях створення національної державності,

Західноукраїнські землі продовжували залишатися в складі Австро-Угорщини. Проте події, що

Відбувалися на Наддніпрянщині, робили вплив і на західноукраїнське населення. Значне

Враження справив ІV Універсал Центральної Ради про проголошення самостійності УНР, а

Також Брест-Литовський мирний договір з його таємним додатком щодо надання статусу

Автономії Східній Галичині та Буковині в рамках Австро-Угорської монархії. Коли ж восени

Р. Австро-Угорщина захиталася, українські партії Галичини почали вживати заходи для

Взяття влади. З цією метою 18 жовтня 1918 р. в Народному Домі у Львові відбулася нарада

Українських послів до австрійського парламенту і галицького сейму, на якій було ухвалено

Рішення про створення української держави у складі земель Східної Галичини, Північної

Буковини і Закарпатської України, а також було сформовано її вищий державний орган –

Українську Національну Раду. Її президентом було обрано Є.Петрушевича. Українська

Національна Рада розробила і ухвалила постанову, в якій визначались основні положення

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров