Поставленої мети уво в своїх зверненнях до української молоді закликала не ухилятися від
Содержание книги
- За відродження своєї державності, яка тривала з 1917 по 1921 рр. , закінчилася поразкою.
- У результаті Ризького договору (18.03.1921 р.) радянській Росії вдалося залишити під
- У результаті грабіжницької колонізаційної політики більшовиків у республіці почався
- Щонайменше 432 людей. У секретному циркулярі дпу (правонаступник чк) до переліку
- Відбудові й піднесенні промислового виробництва у формі концесій. Формувалися державна,
- Вороже ставився до української мови й українську націю називав “вигадкою кількох
- Червоної армії, не капітулювала, а разом з урядом перейшла Р. Збруч на територію окуповану
- Діяльність української еміграції в Європі непокоїла Москву, що вирішила розправитися з
- Апарату, громадських організацій, запровадження в усіх установах рідної мови, організацію
- Українською мовою навчання. Українська мова впроваджувалася навіть у військових школах
- І.Паторжинський, Б.Гмиря, М.Гришко, З.Гайдай, І.Козловський. У цей час творять визначні
- Використовував у пропагандистських цілях, щоб показати світовій громадськості розвій
- Існував аж до розвалу срср. Це відразу породило невдоволення широких верств населення.
- Власність арештованих конфісковувалася.
- Уралу, Сибіру, Далекого Сходу, Казахстану. Третина депортованих помирала в перші місяці
- Більшовицької тоталітарної системи. Наслідки цього мали негативний вплив на долю України в
- Управління українське населення було усунуте від адміністративної служби.
- Гімназії переводилися на польську мову викладання, закон насаджував на українських землях
- Вирішитися з врахуванням інтересів українців.
- Діячів української науки, освіти і культури – В.Щурата, К.Студинського, І.Свєнціцького,
- Ю.Пілсудський. Коли він разом з львівським воєводою К.Грабовським проїжджав в автомобілі
- Вільний розвиток у всіх галузях життя”.
- Чехословаччини і Румунії. Три останні захопили українські етнічно-історичні землі. Держави
- Причиною партійних криз 1928, 1934 та 1938 рр. Тому Москва і заборонила КПЗУ,
- Закликали ундисти до боротьби за скасування всіх польських законів, спрямованих проти
- Поставленої мети уво в своїх зверненнях до української молоді закликала не ухилятися від
- Об'єдналися в Союз Української Націоналістичної Молоді /СУНМ/. Серед членів Союзу в
- Ладу за нормальних умов життя нації. Ми лише обстоюємо національно-революційну
- Мусить він іти проти ворожого капіталу. Боротьба з визиском українського села польським
- Проти конкретних осіб, що цьому сприяли. Успішно застосовувалися такі методи боротьби, як
- Винищення українства в срср послужило поштовхом для зміни курсу ундо проти польської
- Товариство “Союз Українок”, Спортивно-патріотичним вихованням молоді займалися
- Яка наводила контакти з директорією унр. Проте румунські війська ліквідували повстання,
- Поляків прибуло до сіл, а 100 тис. До міст західної України.
- Повідомило, що ЧСР стала федерацією трьох народів: чехів, словаків і українців. Чеський уряд
- Допомогу населенню і уряду Закарпаття, також перехід бойовиків організації з Галичини та
- Ввійти до срср. Крім того, німеччина забезпечувала собі відкриті агресивні наміри стосовно
- Щодо юридичного боку справи, то в даному разі сталіну важко щось закинути. Все було
- Для координації праці місцевих громадських комітетів у листопаді 1939р. у Кракові з
- Челюсті большевицьких звірств та страждань України”, – писав про ті дні Степан Бандера.
- Ото мовчання оунівців, не могли передбачити. Тому, з одного боку, вони співпрацювали з
- Андрій Доллуд, Петро Дяченко, сотник Галюк-Малиновський та інші.
- Відношення батальйону “Соловей”, який складався з українців, до страт і вбивств у місті?
- Розбудову української державності.
- Політико-громадський центр під керівництвом М.Величківського. Українські націоналісти
- Командуванням Т.Бульби-Боровця. Саме він першим підняв свої відділи проти окупантів.
- Кубанських козаків, білорусів проводили активну боротьбу як з німецькими окупантами, так і з
- Колонія, не могла мати окремої армії чи дивізії. Тому вона була включена до складу військ сс і
- Рівне), Поділля, а згодом Буковину (30 березня – Чернівці), частину Східної Галичини (10
- Вже говорилося про те, що під час війни для створення ілюзії “самостійності радянської
Служби у польському війську, агітувала вступати до шкіл підхорунжих польської армії для
Отримання доброго військового вишколу: “Ідіте до польського війська тільки по мундир та
Зброю. Присяга на вірність Польщі під примусом не дійсна. Присягніть боротьбі за волю
Українського народу. В слушний час повернете дула Ваших крісів проти польських офіцерів.
Не дезертируйте. Служіть і учіться володіти крісом. Плекайте в своїм серці ненависть до
Польщі, а любов до України”.
Члени УВО здійснили низку збройних нападів на військові об’єкти польської армії;
Робили замахи на життя представників польської окупаційної влади: президента Польщі
С.Войцеховського, колонізатора українських шкіл шкільного куратора Собінського, посла
Т.Голуфка та ін. З метою експропріації коштів бойовики УВО здійснювали успішні напади на
пошти, каси, на екіпажі, що перевозили гроші. Судячи схоплених “наглими” /негативними/
Судами, поляки видавали їх за звичайних бандитів, підриваючи моральний авторитет
Організації. Крайова Команда УВО в своїх комунікатах вказувала, що ці напади мали на меті не
Тільки здобути матеріальні засоби, але також підірвати підвалини окупаційної держави, що
Наблизить українців до осягнення кінцевої мети.
Оправдовуючи терор, УВО підкреслювала, що “... всіма засобами й методами будемо
Боротися з нашим займанцем та послідовно намагатимемося відірвати українські землі від
Польщі. Також зазначалося: “УВО не ставить терористичної діяльності як виключного свойого
завдання... УВО є революційною організацією, якої основним завданням пропагувати думку
Загального революційного зриву українського народу із остаточною метою створити власну
Національну самостійну об’єднану державу”. При тому про терор, бойкот, саботажі і т.ін.
Постійно посилалися на міжнародний досвід, коли і ірландський шин-фейн, і бойова
Організація ППС в свій час під керівництвом Ю.Пілсудського успішно такі методи
Національно-визвольної боротьби застосовували.
Основною територією діяльності УВО була Галичина, але з кінця 20-х рр. члени
Організації виїжджають на Волинь, де закладають клітини УВО для ворожої роботи щодо
Польщі. Вдалося організації налагодити тісні зв’язки з підпіллям Радянської України. Вплив
УВО поширюється серед багатьох організацій української еміграції у Європі.
Під впливом ходу історичних подій, з відходом деяких членів УВО – діячів політичних
Партій з підпільної діяльності революційно-бойова організація дещо змінює свій характер із
Суто військової підпільної організації на революційно-підпільну, що вимагало щораз більше
невійськовиків. У другій половині 20-х років її ряди поповнює студентська, шкільна та
Селянська молодь націоналістичного напряму. Адже саме у 20-х рр. на західноукраїнських
Землях поширюється ідеологія українського націоналізму, апологетом якого стає Д.Донцов. На
- 191 -
Пропозицію Є.Коновальця Донцов переїхав з Відня до Львова, щоб відновити видання
“Літературно-Наукового Вісника”, що мав стати рупором націоналістичної ідеології. Навколо
Журналу гуртувалася молодь, на яку Д.Донцов мав великий вплив. Його праці в основному
Спрямовані на підростаюче покоління, а програмовим твором був “Націоналізм”, виданий у
Р., що став “Євангелієм націоналіста”.
Переймаючись націоналістичною ідеологією, українська молодь створює свої організації.
Так, у ЧСР студенти-емігранти, вихідці із західноукраїнських земель створили Групу
Української Націоналістичної Молоді /ГУНМ/, а наддніпрянці, колишні воїни армії УНР –
Легію Українських Націоналістів /ЛУН/. У Львові молодіжні національні організації
|
