За матеріалами семінару «форми та Методи соціальної роботи у громаді». 14-16 жовтня 2003 Р. / укладач джуді боп. – К. : хдф, 2003. – 33с. ).

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 50 из 68Следующая ⇒

ДОДАТКИ

Додаток 3.

ЩО ТАКЕ ГРОМАДА.
ХАРАКТЕРИСТИКИ ВОЛОНТЕРСЬКОГО ЗАГОНУ, ЯК СПРАВЖНЬОЇ ГРОМАДИ
Термін громада може вживатися стосовно різних людських угруповань, а саме:

1. Територіальна громада – її представниками є індивіди, які живуть географічно близько і розробляють механізми задоволення спільних потреб (наприклад, сільська або міська громада).
2. Громада з особливими потребами – її представляють ті особи, які мають спільний досвід і взаємостосунки із широким загалом (наприклад, особи з вадами зору або слуху, ВІЛ-інфіковані , хворі на СНІД, безробітні).
3. Громада за конкретними інтересами – включає тих людей, які мають спільні інтереси, хобі, тощо.
4. Етнічна та/або культурна громада – представниками її є особи, які мають спільну культуру, мову та /або етнічне походження (наприклад, громада циган).
5. Релігійна громада – сюди входять люди, які мають однакові вірування, належать до однієї релігії (наприклад, християни, мусульмани, тощо).
6. Професійна громада – складається з осіб, котрі мають однакову освіту і спільні професійні інтереси (наприклад, наукова громада, громада соціальних працівників).
7. Громада певного соціоекономічного класу – її представниками є люди з однаковими умовами життя і соціальними проблемами (наприклад, діти вулиці, одинокі матері без відповідного фінансового забезпечення тощо).

У статті 1 закону «Про місцеве самоврядування а Україні» (1997) територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Волонтерський загін – це, перш за все, саме громада, якій притаманні специфічні характеристики.
Поняття громада означає певну кількість людей, які живуть разом, утворюючи, визнаючи та підтримуючи свою «спільну єдність».

Скот Пек ідентифікував вісім характеристик справжньої громади, на підставі свого багаторічного досвіду допомоги громадам, які вже були на межі розпаду, знайти шляхи зцілення. Коли всі вісім названих характеристик мають місце, стверджує він, тоді група людей справді живе в умовах спільної єдності або громади.

1. Ніхто не зайвий.У справжній громаді людей з неї не виключають з огляду на їхню расу, національність, стать, вік або вірування. Така громада також вітає різні форми людського самовираження – сміх і сльози, страх і віру, мрії й практичні плани.
2. Вірність своїм людям і відданість своїй роботі. В справжній громаді люди горнуться одне до одного, навіть коли їм буває дуже нелегко. Коли виникають персональні розбіжності або перешкоди на шляху до реалізації спільних задумів, люди наполегливо шукають спільного виходу з труднощів і підтримують одне одного.
3. Рішення ухвалюються через консенсус. Справжня громада не живе за принципом, згідно з яким завжди перемагає більшість. Люди в ній докладають усіх зусиль, щоб краще зрозуміти один одного. Так триває доти, доки не досягається консенсус, тобто врешті-решт вони знаходять такий напрям діяльності, який усі вони згодні підтримувати в міру своїх спроможностей.
4. Індивідуальні розбіжності не вважаються за перешкоду. В такій громаді відмінності в поглядах людей не нехтуються, не приховуються, не відкидаються і не змінюються – навпаки, їх вітають як найдорогоцінний дар. Щоб навчитися це робити, потрібен час і щире бажання.
5. Реалістичне оцінювання своїх сил і слабостей. Громада укладатиме більш реалістичні плани, якщо будуть братися до уваги міркування кожного з її членів. Справжня громада – це також громада реалістична, адже вона постійно оцінює умови свого життя й не перестає докладати зусиль, аби їх поліпшити.
6. Безпечне місце, в якому люди можуть бути самими собою. У справжній громаді люди почувають себе цілком безпечно й мають усі можливості зростати та розвиватися як індивіди, любити і підтримувати одне одного. Ніхто не намагається «переробити» когось іншого; кожна особа дбає про свій власний розвиток.
7. Коло не має сторін. Лідерство переходить від однієї особи до іншої. Ніхто не буває керівником раз і назавжди. Кожен іноді бере на себе обов’язки лідера і претендує на пошану за свій внесок у спільну справу. Кожен іноді перетворюється на учня, який може чогось навчитися від когось іншого в групі.
8. Дух миру й любові. Справжня громада об’єднана духом єдності, взаємо підтримки й товариськості. Люди почувають себе добре в такій громаді.

9. ДОДАТКИ

10. Додаток 4.

11. КОЛА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКІВ

12. Існує багато різноманітних концепцій, для пояснення яких застосовується коло – найбільш цілісна, досконала та динамічна з геометричних фігур. Тож і ми для пояснення взаємозв'язків у громаді обрали коло, поділене на чотири рівнозначні сектори...

13. Життя окремої особистостіпротікає в чотирьох сферах її життєдіяльності:
духовна сфера – цінності, переконання, погляди, прагнення, ідеали;
фізична сфера – самопочуття, стан здоров'я на фізіологічному рівні;
емоційна (психологічна) сфера – почуття, емоції, симпатії, захоплення тощо;
розумова сфера – мислення, стереотипи, ерудиція, освіта тощо.

14. Всі ці сфери тісно взаємопов'язані, отже можуть взаємодіяти через вияв чи то позитивного, чи негативного впливу, відповідно до того, який стан благополуччя виявляє людина в кожній із них. Важливо, щоб людина рухалась шляхом гармонійного розвитку своєї особистості, тобто працювала над покращенням стану кожної з цих сфер.

15.
Особа

16.
Кожна окрема людина, особистість належить до своєї родини(або групи людей, яку вона вважає своєю родиною). Розглядаючи окремо кожну родину, також можна виділити чотири сфери її існування:

17. культурне та духовне життя – життєві цінності, погляди, традиції тощо;
фізичне середовище та економіка – умови проживання, матеріальне забезпечення тощо;
взаємини (емоційний рівень) – задоволення потреб в любові, повазі, приналежності та ін.;
світоглядні позиції – установки, стереотипи, традиції тощо.

18. Працюючи в громаді, ми повинні пам'ятати, що громади складаються з сімей, а сім'ї також утворюють взаємини, які можна трансформувати, аби створити здорові громади. Родина теж має соціальні зв'язки. Члени родини можуть відчувати підтримку, повагу і любов, або навпаки – лише критику та неадекватну оцінку. Родини можуть ухвалювати рішення, поважаючи думку кожного з її членів, але може статися й так, що один із членів родини використовує свій вплив для того, щоб контролювати інших. Родина може забезпечувати здорове середовище, в якому задовольняються основні потреби всіх її членів, і в якому вони почуваються у безпеці. Або, навпаки, родинне середовище може бути небезпечним, а людина не матиме елементарних речей, зокрема, їжі та відпочинку. І нарешті, родини мають певні цінності та переконання, які впливають на їхню поведінку та стосунки і взаємодію з іншими членами громади. Родинні зв'язки також можна зобразити у вигляді кола, як показано нижче.

19.

20. Родина

21.
Життя окремих сімей проходить у громадах,де ці сім'ї відчувають на собі вплив громадської діяльності, яку також можна розглядати за чотирма аспектами:
культурний – цінності людей певної громади, їх переконання, ідеали, цілі, пріоритети, мораль тощо, а не лише належність до певного етносу;
економічний – стан і способи задоволення базових потреб членів громади;
соціальний – взаємини між людьми, їх соціальна захищеність, впевненість у завтрашньому дні, участь людей в житті громади, відкритість новим ідеям, іншим громадам і т.д.;
політичний – розподіл влади, система управління своїми справами та ресурсами.

22. Щоб створити справжню громаду, необхідно працювати по всіх згаданих напрямах.

23. Громади складаються з великої кількості взаємозв'язків різних видів. І всі вони є частиною розвитку громади. У зв'язку з цим ми можемо говорити про соціальний аспект життя у громаді. Тут мова йде про те, наскільки люди у громаді відчувають, що про них турбуються, підтримують і цінують; як члени громади навчаються спілкуватися одне з одним, розв'язувати конфлікти, поважати старших і лідерів, доглядати дітей і давати молоді можливість робити власний внесок у життя громади. Крім того, тут ідеться про те, наскільки відкритою є дана громада для нових ідей, для взаємодії з тими, хто має відмінні погляди, а також до сприйняття нових методів роботи у випадку, коли старі вже не спрацьовують.

24. Інший аспект життя громади можна назвати економічним. Він дає змогу з'ясувати, як саме люди у громаді взаємодіють одне з одним, зі світом природи та з іншими громадами для задоволення своїх основних потреб. Ці взаємозв'язки можуть принести членам громади процвітання, впевненість у власних силах, зростання власної гідності або, навпаки, призвести до злиднів, залежності від інших та руйнування довкілля.

25. Крім того, громади мають політичний вимір. У цьому аспекті громадського життя йдеться про те, як громада ухвалює рішення, хто користується владою, а хто ні. Кожна громада має власну систему управління своїми справами, а також ресурсами, які необхідно використовувати на благо людей. Ці аспекти також є важливою складовою політичного життя громади. І нарешті, громади відрізняються між собою культурними аспектами. Культура громади може зазнавати впливу етнічних груп, які живуть в її межах, однак самого лише розуміння того, що дана громада належить, наприклад, до татарської культури, недостатньо. Коли ми говоримо про культурні аспекти, мова йде про переконання, цінності, мораль і цілі, якими керуються люди. Культурна основа громади, часом, здається невидимою, однак її роль схожа на роль програмного забезпечення у комп'ютері. Ми не можемо «побачити» комп'ютерну програму, однак саме вона визначає, яким чином працюватиме комп'ютер. Подібним «програмним забезпеченням» для громади є цінності та переконання, які впливають на формування всіх аспектів громадського життя. В багатьох громадах далеко не всі люди мають однакові цінності, переконання та цілі. Тому коли соціальні працівники розвивають мережу соціальних послуг у громаді, вони мають усвідомлювати ці полікультурні реалії.

26. Громада

27. Громади складають суспільства, регіони, народи, держави, світ людей в цілому. Так, скажімо, державний рівень, якому підпорядковуються та в межах якого виявляють свою активність громади, сім’ї та громадяни, також можна розглядати як чотири середовища впливу.

28. культурне – релігійні погляди, культурна спадщина та сучасний розвиток культури;
економічне та соціальне – стан економіки та соціальної політики;
соціальне – злагода, поміркованість, гуманізм у вирішенні соціальних питань;
політичне та ідеологічне – влада та ідеологія держави, а також лідери цих систем.

29.

30. Держава

31. (Розглянуті чотири рівні – особа, родина, громада та держава – можна зобразити у вигляді різних за розміром, накладених одне на одне кіл: відповідно – меншого, більшого, ще більшого та великого).

32.

33. Діяльність фахівця на будь-якому рівні потребує врахування ситуації на різних рівнях та секторах.

34. Так, скажімо, працюючи над вирішенням конкретної проблеми громади, важливо враховувати вплив всіх рівнів і секторів як на виникнення проблеми, так і на її розв'язання.

35. Здійснюючи певну діяльність у громаді, важливо враховувати її наслідки як для родин, які входять до її складу, так і для конкретних людей, а також зацікавленість держави, її сприяння здійсненню та розвитку даної діяльності.

36. Те саме можна сказати про ефективність роботи і з конкретною людиною, коли важливо вивчити стан впливу на неї та її життя різних рівнів навколишнього середовища. Проте, якщо особа перебуває в стані кризи і потребує термінового впливу на її ситуацію, тоді, безперечно, достатньо обмежитись лише особистісним рівнем, і, може, навіть конкретним сектором, в якому виявляється неблагополуччя.

37. Аналіз конкретних проблем (людей, сімей, громад, суспільства) на різних секторах і рівнях, а також одержання підтримки та допомоги з боку конкретних осіб та організацій на цих рівнях, дозволяє досягати більшої результативності та надійності у вирішенні цих проблем та подоланні їх наслідків.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?