Міні-лекція «Медична та соціальна моделі соціальної допомоги людям з особливими потребами» (20 хв.)

На сьогодні у світі існує кілька моделей соціальної допомоги людям з особливими потребами. Модель соціальної роботи – це сукупність теоретичних положень та технологій практичної діяльності.

У межах медичної моделі соціальна допомога передбачає:

• патронаж людей з особливими потребами вдома;
• медичне обслуговування;
• забезпечення медикаментами;
• санаторне лікування;
• виплату коштів та реалізацію пільг, гарантованих державою.

Завдання соціальної допомоги у межах цієї моделі полягає у підтриманні життєдіяльності особистості здебільшого за допомогою медичних заходів та з домінуючим акцентом на соціальному захисті людей з особливими потребами.

Стрижнем соціальної моделі є взаємозв'язок між людиною з особливими потребами та соціумом, а не відхилення в її здоров’ї та розвитку. Обмежені можливості розуміються як наслідок того, що соціальні умови звужують можливості самореалізації людей з особливими потребами. Суспільство має адаптувати існуючі в ньому стандарти до потреб людей з обмеженими можливостями, для того, щоб вони не почувалися заручниками обставин та обмеженої дієздатності.

У межах даної моделі соціальна допомога передбачає:

• розширення сфери соціальних контактів людей з особливими потребами;
• створення умов для їх довільного переміщення;
• забезпечення юридичного, психологічного, медичного консультування;
• навчання дітей з особливими потребами у загальноосвітніх школах;
• допомогу в професійному самовизначенні та працевлаштуванні;
• організацію роботи по допомозі людям з особливими потребами у самореалізації та самоствердженні;
• залучення волонтерів до роботи з людьми з особливими потребами.